Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Рецензії
Мандруючи стежками Великого Лугу
Відгук на книгу Еліни Заржицької «Великий Луг над Дніпром: казки і легенди»
Плідно працює на творчій ниві дитячої книги наша землячка-письменниця Еліна Заржицька, чиє ім’я добре відоме не лише в нашій області, а й поза її межами. Вона виявила свій хист у різножанрових творах для дітей молодшого і середнього шкільного віку, неодноразово була серед переможців всеукраїнських літературних конкурсів, презентуючи свій творчий доробок для юного покоління.
Наприкінці минулого року з’явилася нова її книга «Великий Луг над Дніпром», видана у Луцьку Видавничим домом «Твердиня». Збірка складається з трьох розділів: «Казки про тварин з берегів Дніпра», «Казки про наддніпрянців», «Легенди Великого Лугу». Авторка звернулася до цікавого жанру літературної легенди, що гармонійно поєднався з її улюбленим жанром літературної казки.
Мистецьке відлуння
Березень 8, 2014 - 21:59 — perohanych
Нещодавно в культурному житті України відбулася знаменна подія – за ініціативи Громадської організації «Вікімедія Україна» було успішно реалізовано одну з важливих складових ланок о мистецького проекту «Світова класика українською». Йдеться про сценічне виконання опери «Дідона і Еней» видатного англійського композитора XVII ст. Г. Персела, чия творчість цілком слушно вважається одним з найцікавіших музичних феноменів західноєвропейського барокового мистецтва. До здійснення цього мистецького заходу було залучено відразу декілька мистецьких колективів, а саме струнного квартету «Софія» (художній керівник Олена Пушкарська), камерний хор «Хрещатик» (хормейстер Оксана Дондик), а також група студентів кафедри академічного хорового мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв.
Рецензія на книгу Світлани Талан «Помилка»
Помилка: роман / Світлана Талан; передм. С. Куяви. − Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. − 336 с.
«Все наше надбання... − це життя.
Це дивний дар, і я не знаю,
як ми повинні ним розпорядитися,
але життя − це єдине,
що ми отримуємо в дар,
і дар цей дорогого коштує».
Джон Апдайк «Біжи, кролик, біжи»
Відверто зізнаюся: з позиції автора рецензії, мабуть, в романі потрібно шукати не тільки сильні місця, а й наводити легку (або й не дуже) критику. Цього зовсім не хочеться робити у відношенні до творів відомої української письменниці Світлани Талан.
Анастасія Кириченко: «Два листочки на одному дереві...»
Я і ти. Нас двоє. Ми закохані.
(Тетяна Череп “Два листочки
на одному дереві...”)
Розуміти поезію – високе обдарування. Писати ж її — дар Божий. Поет, по суті, цілитель людських думок, словами якого лікують серця й душі. Такою жмудрістю і життєдайною силою солодкого українського слова наповнені поезії Тетяни Череп, що переносять нас на «Берег любові».
Це тонка й ніжна елегія коханню —така ж чиста, світла й висока, як і сама авторка.
За морем скучила чи за тобою?
Не знаю. Ви обоє дорогі.
Тепер душа не може без прибою,
Печаль її омила береги.
Хто ти перед обличчям зла?
Сашко Дерманський. Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги. – Вінниця: Видавництво «Теза», 2005. – 160 с.
Кожен казковий світ живе за своїми законами. І якщо гармонія порушується, то у казкових світах, як, до речі, й у реальності, починають відбуватися страшні речі.
З чарівним світом, змальованим у книзі Сашка Дерманського «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги», читач починає знайомитися, спостерігаючи за поневіряннями молодого бука Гаврика і його вірної дракониці Джульєтти.
Кожного ранку бук Гаврик і Джульєтта мають наповнити цеберко рідиною зі страшного Чорного озера, яке пульсує і вистрілює по сміливцях струменями, від яких дуже важко ухилитися. У цьому полягає їхня служба жахливому чаклуну-тирану Нариту, який захопив чарівну країну.
«я хотів би світити вам в життя вічно»
Рецензія Тетяни Іванчук на книгу Миколи Біденка «біденко і літери»
Нещодавно у видавництві імені Олени Теліги побачила світ шоста книга лауреата премії Василя Симоненка поета Миколи Біденка «біденко і літери».
Біденко залишається вірним своєму стилю, щоправда, книга, як на мій погляд, цікаво і щедро проілюстрована. Книга витримана в чорно-біло-сірих тонах і лише на титульній палітурці три початкових літери прізвища, імені та по батькові, як три червоні краплі крові.
Не знаю, як для кого, а для мене Біденко — першопроходець, відкривач, апостол слова і думки:
я хотів би світити вам в життя вічно
я сонце несу зніміть нарешті свої сліпі окуляри
Не така, як усі
Рецензія на книгу поезій Тетяни Череп «Берег любові», 2012 р.
Зовсім недавно завдяки щасливому випадку я познайомилася з поезією Тетяни Череп. І щиро зраділа! Бо така вона мені рідна, своя, по-жіночому мудра, знічено-цнотлива, елегійно-замріяна, розгублено-щаслива у своєму «Яблуневому коханні»! Це сотні, тисячі разів оспіване почуття, у Тетяни тепле, світле і кольорове, як літній дощ, як небо і веселка на ньому. Його стільки, що аж душа не вміщає:
«І ми з Тобою – всього лиш поети…»
Грудень 31, 2013 - 15:44 — perohanych
Публікуємо відгук полячки Роксани Кжемінської на поетичну книжку Сергія і Тетяни Дзюб "Розмова чоловіка і жінки", яка вийшла в Польщі польською та українською мовами в останні дні 2013 року. Перекладачі й упорядники - науковці з Ягеллонського університету в Кракові, художниця - теж полячка.
Tetiana Dziuba, Serhij Dziuba. Rozmowa mężczyzny i kobiety : wiersze wybrane / Przekład polski, wybór. Grupa «MARa»: Roksana Krzemińska, Marianna Chłopek-Labo, Anna Tylutka; ilustracje Jadwigi Kwiatkowskiej. – Lublin: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o, 2013. – 168 s.
Тетяна і Сергій Дзюби. Розмова чоловіка і жінки : вибрані вірші / перекл. польською, упоряд. Група «MARa»: Роксана Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо, Анна Тилютка; ілюстрації Ядвіґи Квятковської. – Люблін: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o, 2013. – 168 с.
Книжечка, яка може багато чому навчити
Відгук на книгу Еліни Заржицької «Три сходинки голодомору», Дніпропетровськ, «Пороги» - 2009.
З чого починається Україна? Особисто для мене – із слова – рідного, щирого, правдивого, художнього… Адже саме воно застерігає і підтримує, прогнозує майбутнє і час від часу повертає в минуле, змушуючи нас пам'ятати про те, чого не можна забути.Сила нашої нації, держави, народу у слові. В цьому переконалася вкотре, коли прочитала книгу дитячої письменниці Еліни Заржицької з Дніпропетровська «Три сходинки голодомору».
Ольга Рєпіна. Відгук на книгу Миколи Мартинюка «Під мурами твердині»
Все проходить, та не все забувається…
(Іван Бунін)
Скажу відверто, коли вирішила написати відгук на історичний роман для дітей та підлітків «Під мурами твердині» Миколи Мартинюка, в мої плани аж ніяк не входило висловлювати свої філософсько-психологічні міркування щодо дій влади та якостей особистості, у руках якої вона зосереджена. Вочевидь, що у контексті сьогоднішнього історичного моменту загострюється та актуалізується постулат, що влада є небезпечним інструментом, особливо, якщо вона перебуває в руках неосвічено запальної або злопам’ятної людини.
Перепрошую, але у грудні 2013 року історичні паралелі напрошуються самі собою…Особливо, коли поринаєш у світ неспішної історичної розповіді, в якій розглядається гідний приклад для наших сучасних політиків. Таким літературним прикладом слугує книга «Під мурами твердині» Миколи Мартинюка. Автор знайомить читача з історичними реаліями тринадцятого сторіччя: Волинсько-Галицьке князівство під керівництвом Данили Романовича.
Ні правил, ні заборон
у почуттях героїв письменника Олександра Апалькова
(рецензія на книгу « Колючі дерева», Канів – 2012)
Ой, це кохання… Ну, не дає воно нам жити, чи навпаки – надихає на життя. У кожного різне, так як і в героїв книги „Колючі дерева” Олександра Апалькова. Любов – це співчуття, тяга статі (оповідання «Запах дині»), любов сліпа, безтілеса, не знає ні правил, ні заборон(«Моя любов»). А що таке почуття? В цьому ж таки оповіданні проста на перший погляд відповідь:
Воно - між моїми і її ногами.
Воно - у просторі між нашими очима.
Воно – в ударах наших сердець.
«Вірші особливого літа»
Ольга Рєпіна. Рецензія на книгу Оксани Маковець «Вірші особливого літа»
Те, що любить серце моє − уціліє.
Бо, де справжня любов,
Там нема умирання та слідів забуття.
«Вічне», Оксана Маковець
Прекрасне – серцем та душею відчувається,
Живе і повторяється. Не забувається.
«Поліфонія», Оксана Маковець
У кожної людини є особливі моменти життя, що запам’ятовуються назавжди. Такими є зустріч із коханням, часом, коли бачиш свого первістка, коли назавжди прощаєшся із рідним чи близьким, коли настає момент істинного сприйняття картини життя чи практично тілесного відчуття присутності музи у творчості…
Гадаю, всі зрозуміють, про що йдеться, адже з таких загальновідомих, на перший погляд, подій і складається багатоаспектність людського життя. Підтвердженням цієї життєвої парадигми – поліфонічності – є книга поетеси Оксани Маковець «Вірші особливого літа».
