Жінка-УКРАЇНКА

Минуле... Це загадкова і таємнича книга, яка, ніби казку, розповідає про героїчну минувшину нашого народу, про красу України, її велич і неповторність.

Величезні дикі степи, бурхливі води річок, квітучі вишневі сади, убогі хатини – в уяві постає стародавнє українське село. Малеча у вишитих сорочках бавиться на подвір’ї. Виснажена жінка-мати порається по господарству. Лунає дзвінкий дитячий сміх, що шелестом листя зникає у давнині. Повільно гортаються сторінки книги Минулого. Ось перед нами з’явився князь на величному троні. Можливо, це Олег чи Ігор, а може, Володимир чи Ярослав. Усі вони стали видатними постатями Київської Русі.

Т. Г.Шевченко з’явився у моєму житті, коли я була маленькою. Читала твори великого поета – і все більше переконувалася, що Тарас Григорович Шевченко – незвичайна людина. Його талант, любов до рідного краю, вболівання за долю українського народу, ненависть до гноблення тривожили мою душу. Т. Шевченко став для мене духовним наставником. Я захоплююся його „Кобзарем”, який відкрив переді мною картини минулого кріпацького життя, викликав сльози співчуття. Саме завдяки цій книжці я зрозуміла трагедію українського народу з його вічним прагненням до свободи.