Творчість

Версії сутності світу, або жіночий погляд на "... і нині, і прісно, і навіки вічні"

ОЛЕГ ГОНЧАРЕНКО,
м. Мелітополь

Заржицька Е. Рєпіна О. Убити Антиципатора: роман / Еліна Заржицька, Олена Рєпіна. – Луцьк: Твердиня, 2018. – 364 с.

Ну давайте, на хвилину уявімо собі, що якийсь сучасний Екклесиаст, десь колись перед аудиторією українських (але підкреслюю українських) інтелігенток (знову підкреслюю інтелігенток) виходить і проповідує отаке, своє знамените: «Краще спокою мала дещиця, аніж безмір марноти й ловитви вітру…» Я особисто не беруся прогнозувати точних наслідків такої дії, проте певен, що зала спорожніла би до чуття подиху протягу в шторах.

Певен, бо останнім часом дивним чином, а може й волею далекоглядної долі, углибаю душею і розумом у нашу «жіночу» прозу, автори якої уже не романтичні юнки, але далеко ще й не пані бальзаківського віку, котрі на все дивляться вже крізь затуманені скельця неіснуючих лорнетів – себто дещо відсторонено, дещо втомлено. Крий Боже, не хочу тут нікого образити: потрібна і набута тяжким досвідом мудрість, але без бажання глибинного сприйняття і осмисленнясучасності, яке властиве саме названому вище людському вікові, висновки наших метрес, на жаль, частенько відгонять деякою аж зайво «чистою філософією», яка ні до чого не зобов’язує, ні до чого не закликає і, наче й даючи глобальні відповіді на вселенські питання, елементарно кульгає на конкретику у визначеній нам для буття реальності.

Світлана Камишна-Терещенко і її перша книжка «Таємниця жіночої душі»

Нарешті вийшла моя перша довгоочікувана книжка «Таємниця жіночої душі». Мала бути збірка віршів, але так сталося, що першою вийшла моя проза.

Ця книга складається з двох частин. Перша — це різні цікаві жіночі долі, сутність життєвих ситуацій, интригуючі та позитивні історії, а ще веселі замальовки з життя. Друга частина під назвою «Відверта розмова» — це невеличкі філософські роздуми про закони Всесвіту, про те, як бути щасливим, і що для цього треба. 

Рушники мої, рушники...

(Документально-художнє оповідання)

Вже котругодину Ганнуся сама не своя. Замкнулася на металеву защіпку в хатьонку і ридає. Пекучі сльози майже із самого раночку  туманною пеленою заполонювали геть запухлі очі. Вона вже й не звертала на них особливу увагу хоч цей невпинний солоний потік, який не мав ні початку, ні кінця, та рій тривожних  думок у роз'ятреній  голові  і не давали  зосередитися. Злість і злоба охопили душу й серце. Ще мить і звідти, мов із розтривоженого вулкана, поллється вогненна магма. Лишалося тільки  піднести сірник, аби все навкружохопило нищівним вогнем.

Поезія Таїсії Шаповаленко

Назустріч вітру

          Такою може бути назва всієї добірки 
                          Таїсія Шаповаленко

Різдвяний малюнок

За заметами пам’яті…
Боже, які замети незайняті!
Яблуні-щедрувальниці
В білих хустках маминих
Попід вікнами
В діда Миколи, Андрія…

У завіях
        не видно вікон.
На чотири сторони світу
Щедрують віхоли...

Проза Лілії Бондаревич-Черненко

Звичайна історія

Жила-була Муха. На перший погляд, Муха як Муха. Нічого особливого. Як і всі інші мухи, вона смажила на сніданок омлет на маленькій пательні і летіла на службу - коли з парасолькою, коли - ні. Залежно від погоди. Служба була не надто важкою - Муха працювала у великій дегустаційній фірмі. Єдине, що від неї вимагалось - вишукувати найсмачніші і найсоковитіші місця, сідати на них і... ласувати. Чи малиною, чи млинцями, чи молоком.

Прем’єра теплої осінньої пісні «Подих Осені»

Юрій Старчевод та співачка «IWANNA» представляють теплу осінню пісню «Подих Осені».

Буває так, що із настанням осені закохані мають їхати у різні частини країни чи то світу, але, не дивлячись ні на що, вони все одно залишаються одним цілим. Для них осінь – це час суму за коханими, теплих спогадів, світлих мрій і надій на майбутню зустріч. Так само, як за осінню йде зима, а за ними – весна і літо, на зміну періоду розлуки неодмінно прийде час, відведений для них, щоб бути разом. Для справжніх почуттів не важливі ні відстань, ні час, а прагнення бути разом обов’язково втілиться у життя і кохання наповнить його глибоким сенсом. Кохайте і будьте коханими!

Пісня на YouTube.com:

Модниця Жирафа

Автор твору - Лариса Омельченко, мультиплікаційний ролик - Клуб "КІНОМУЛЬТИК" (Підгорне, Дніпропетровської обл.)

Ольга Василюк. Не твоя. Прем'єра 2018

Автор музики: О. Василюк
Автор слів: О. Василюк
Sound Production: Tomash Lukach (Lukach Sound)

Я любила, а ти? Скажи "так" чи "ні"..
Чи просто мовчи...

І чи були зізнання правдиві твої?
Чи краще мовчи...

Ким же я була, 
що зі мною ти так вчинив?
Мабудь, була ніким.

Більше я не буду з тобою,
Ніколи не буду.
Ніколи для тебе більше я.
Більше в нас не буде історій,
Я просто забуду, 
Почну все з нуля.

Більше я не буду збирати
Розбите кохання,
Розламані сни і почуття.
Більше я не можу чекати,
Лишай собі небо.
Я вже не твоя.

Поезія Інни Гончар

Небесне натхнення

До тебе іду я щоднини,
Праотча моя рідна мово!
До слова іду на гостини,
В душі завмираючи знову.

Ще тільки рушаю з порогу –
А небо дарує натхнення,
І йду я, щаслива від того,
Що в мене вкраїнське наймення.

Ось так кожна мить, наче диво:
Являється пісня у звуках
І, як розхвильована нива,
До серця з надією стука.

Минеться осіння негода –
І райдуга барви з’єднає,
Бо мова мойого народу,
Як сонце святе, не зникає!

Об'єднати вміст