Морська історія
Я бачу, як на пристані
Хтось сумно походжає,
І навіть чую з відстані:
Голосить і ридає...Вже корабель давно відплив, лишивши тільки хвилі,
Що скуштувавши сірих злив, холодні й полохливі.А той нещасний все не йде додому,
Немов лишилось в морі ще щось дивне, невідоме,
Що в буревіях долю ревно повідає,
Що на таких, як він тихесенько чекає...Він то на обрій гляне, то прилине до води,
Таке колись кохане згубилося в тобі...
Натуральне мило ручної роботи з натуральними оліями, екстрактами іншими натуральними додатками.
Вистава театру «Міст»
У ролях:
Він Олег Руденко
Вона Уляна ЛІб
Слова Тетяни Череп-Пероганич, музика Юрія Старчевода, виконує заслужена артистка України Світлана Мирвода.
Пісня написана як гімн для мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА», але автори сподіваються, що вона стане улюбленою піснею для кожної української жінки.
Вікторія Галамага представляє нові дизайнерські роботи. Жилет та сумочка з войлоку. Красиво, стильно, комфортно!
* * *
Знову гине юний цвіт,
маками вкриває землю,
чи ти мріяв, сину про політ
і так швидко, і так даремно.
Ти хотів ще жити і цвісти
для матусі і свого кохання
полягли, ви хлопці, полягли,
рано, юний цвіте, рано.
Ти молився сину, ти благав,
ти просив про порятунок
ти в окопах тяжко помирав,
відчувавши смерті трунок.
Материні сльози на очах
бачитимеш ти щоночі,
ангелом ти будеш в небесах
і охороняти будеш скільки схочеш
* * *
Не здолати загарбнику східному
Наш в борні загартований дух!
Ми – бандерівці! Чуєш, негіднику?!
Тож до волі наш потяг не вщух!
І якщо навіть хтось мовить зо̀палу,
Що народ український сконав,
Не повірю – воскресне із попелу
Фенікс гордий і стане до лав!
І тоді начувайся, запроданцю!
Голос предків гукне нас у бій!
Згине кривда, натомість народиться
Власна правда у хаті свої̀й!
Ти, моя сльозино,
Не гірчи полинно,
Не збентежуй душу,
Серце не ятри,
А скотись скупою
Краплею-росою,
Хай тебе осушать
Молоді вітри.
Не брини так часто,
Не наклич нещастя,
Я за щастям пі̀ду
Вдалеч навпрошки.
Віднайду дорогу
Від свого порогу,
По осіннім слі̀ду
Прокладу стежки.
І підхопить мрію
Листяна завія,
Понесе на крилах
Буйний листопад
В ті краї, де щастя
Роздає причастя
Із усіх можливих
У житті принад.
Я попрошу стиха,
Щоб не чуло лихо,
Сили і відваги
Людям для добра,
Долю нерутинну
Випрошу для сина,