Творчість

Мак тремтить на вітру (фото)

Мак тремтить на вітру,
Я вчорашнє зітру,
Я біжу - аж пірнаю у день.
Ранок чистий в росі,
А страхи геть усі
Десь поділися. Дихає клен.
Цей світанок - як сон,
Павутинки полон,
І холодна роса по щоці...
Це пробудження, так,
Розпускається мак,
Ніби серце - тримаю в руці.

Поезія Юлії Григорук

У пошуках раю

Ми живемо у дивовижному світі,
І ображаємся на долю ми дарма.
Чомусь зимою хочемо скоріше літа,
А літом – щоб скоріш прийшла зима.
А ми ж перед природою безсилі,
Адже не вміємо чудес творить.
Давайте хоча б житимемо в мирі,
Адже життя у нас – єдина мить.
Нехай усі слова – скупі дрібниці,
Але ж не можна їх не шанувать,
Вони ж бо совісті світлиця,
Отож, умійте хоча б правду цінувать.
Ми не шануєм навіть те, що маєм,
Що доля нам так щедро віддала,
Хоч так шукаємо і прагнем раю,
А він ось-ось, на відстані тепла.

Проза Юлії Григорук

ТАТКУ

Книга-сповідь

Ця книга присвячена усім негідникам, які залишили своїх дітей напризволяще, наодинці з долею. Можливо, хоч один із них, прочитавши цю сповідь, задумається над непоправною помилкою, страшним гріхом, злочином, який колись здійснив, кинувши свою доньку чи сина на виховання жінки, яка дарувала їм життя…

Відео Юлії Григорук

«Вальс квітів сакури». Музика Оксани Герасименко

Юрія Григорук — героїїня рубрики «Проба пера» у передачі Face Control телеканалу «Буковина». Ефір 12 квітня 2015. (дивіться з 19 хв. 20 сек. по 27 хв. 15 сек.).

Поезія Ірини Баковецької

СОН

Вітер з Віллі – на негоду.

Місцева поліська прикмета

Цей сон поконами-колами
Навчив мене бути віщою –
Обнесену частоколами,
Заселену городищами…

Заграйте, музиченьки, мантри,
Та так, щоби вітром на Віллю,
Допоки народиться завтра
Із лона мого божевілля.

Творчість дає віру

Вікторія Зайцева родом з Макіївки. Мешкає з родиною в Маріуполі. За фахом - художник-декоратор. Членкиня клубу-студії "Ярослава", що гуртує навколо себе  людей, які творять красу власними руками, та Об’єднання Художників і Народних Умільців (ТОХНУ) "Натхнення" в Донецькій області, Народний майстер України.

Впродовж шасти років займається бісороплетінням, приймає участь у різних міських та обласних виставках. ЇЇ роботи користуються попитом у шанувальників мистецтва. Вони оригінальні, красиві.

Поезія Людмили Ґрацієвської

Заговори до мене мовою прабатька,
Заговори із полонини і високих гір,
Ти ж бачиш, я не можу пригадати
Ні одного із тих прекрасних слів.
Візьми до рук важку-важку трембіту,
Затрембітай у душу, щоб за край
Те генетичне давнє диво українське
Підняло вільнодумний бунт за Край.
Ще піднеси до губ слухняну дримбу,
(Бо я не віднайду черговість звуків)
Різких, гірких і навіть трохи грізних,
Що з серцем у один з’єднались стукіт.

06.2007 р.

 

Прозові твори Людмили Ґрацієвської

Грішна осінь

Степан вийшов на балкон винайманої квартири і закурив. Курив він рідко, лише в ті дні, коли мав секс. Сьогодні один із таких майже святкових днів.

Багряний травень

Коли нас хтось спитає, якої барви травень,
Ми скажемо – зелений, бо вкрилася земля
Густими килимами, і в вирі різнотрав’я,
Неначе в хвилях моря, купаються поля.

Ми можемо сказати, що він – рожево-білий,
Бо в цвіт такий прекрасний вдягнулися сади.
І пахощі весняні вітрець на повну силу
Розносить над землею, мов крапельки води.

Та в рік, коли минуло уже літ чотирнадцять
Новітнього століття, і між зелених трав
Землею України, мов змії, потяглася
Смертельная тривога , багряним травень став.

Об'єднати вміст