Букет Євген

Відому поезію Михайла Петренка перекладено тепер ще й албанською

Редакція газети "Культура і життя" в межах громадської ініціативи до 200-річчя від дня народження українського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка ініціювала видання книги перекладів вірша "Дивлюсь я на небо" мовами народів світу.

Інформаційний партнер проекту - портал "Жінка-Українка".

З приємністю публікуємо черговий переклад вірша. Цього разу - албанською мовою, який виконав відомий поет і перекладач Агрон Туфа: https://uk.wikipedia.org/wiki/Агрон_Туфа

У своєму листі до головного редактора "Культури і життя" Євгена Букета Агрон Туфа, зокрема, написав:

"Шановний Євген Букет (у перекладі албанською Ваше прізвище "Букет" означає "Туфа", хоча слово букет також є синонімом у албанській мові до слова туфа, як славізм), надсилаю Вам мій переклад українського вірша "Дивлюсь я на небо". Я зберіг риму і ритм і всі інші просодичні особливості...

«Поетичну топоніміку» презентовано в Києві

Захід відбувся минулої суботи в приміщенні Національної спілки письменників України за участі авторів збірника про українські села і міста Галини Литовченко (підтримати письменницю приїхала її рідна тітка, якій 91 рік), Володимира Москвича, Олексія Могиленка, Лариси Омельченко, Валентини Павленко, Петра Паливоди, Юрія Пероганича, Галини Рибачук-Прач, Миколи Рудакова, Юрія Титаріва, Таїсії Цибульської, Тетяни Череп-Пероганич, Віри Шурман.

Модерувала захід редактор і упорядник збірника Любов Сердунич.

Про важливість книги, подібних до якої ще не виходило в незалежній Україні, говорили присутні на заході головний редактор газети «Культура і життя», краєзнавець, письменник Євген Букет,  відомий громадський діяч, голова Українського клубу Роман Кухарук, поетеса Світлана Макаревська, прозаїк і поет Сергій Цушко, доктор педагогічних наук, професор Ганна Онкович, історик, письменник Анатолій Горовий та інші.

Громадська ініціатива «Дивлюсь я на небо»

ДО 200-РІЧЧЯ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА

Зазвичай на запитання «Хто є автором пісні “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”?» дають дві відповіді: Тарас Шевченко або народ.

Мені іноді доводилося демонструвати людям статтю про цей твір у Вікіпедії, - аби довести, що автором слів одного з найвідоміших українських романсів є слобожанський поет-романтик першої половини ХІХ століття Михайло Петренко.

Михайло Петренко народився в 1817 році, ймовірно, в місті Слов’янську Слобідсько-української губернії в сім’ї губернського секретаря. Після закінчення юридичного факультету Харківського університету працював, як і батько, чиновником.

Творчий Макарів зустрічав гостей

12 січня Макарів зустрічав юних поетів області на 3-е засідання обласної дитячої літературної студії «Паростки».

Гостями  літстудії, яка на час засідання обрала своєю резиденцією Макарівський НВК "ЗОШ 1 ступеня-районна гімназія, крім наших студійців із «Сузір'я» та юних поетів Макарівського району, а також поетів з Переяслав-Хмельницького, Фастівського та Бородянського району були: Герой України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій  Паламаренко, члени НСПУ: директор МАН Київщини, поетеса Тетяна Петровська, поет , заступник голови Київської обласної організації НСПУ Володимир Бубир, поетеса Тетяна Череп -Пероганич (Київ), автор-виконавець, кавалер двох орденів Червоної Зірки Вячеслав Купрієнко (смт Бородянка), письменник Іван Захарченко (с. Ситняки Макарівського району), генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, один із засновників громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич; головний редактор Всеукраїнського тижневика «Культура та життя» Євген Букет; керівник обласної літстудії "Паростки", поетеса Любов Завіщана; поети та автори-виконавці Макарівщини: Галина Герасименко, Марія Верховець, Олександр Бойко, Юлія Лисенко-Радзивілова, Надія Ащенко (не лише чудова поетка, але й привітна господиня - директор Макарівської гімназії), Володимир Хоменко; Оксана Піковська із вихованцями гуртка авторської пісні «Патріот» на базі Бишівської ЗОШ; лауреат багатьох міжнародних та Всеукраїнських вокальних конкурсів Павло Скляров; відомий волонтер, координатор Макарівського центру допомоги військовим Оксана Герасименко та ін.

Цікава зустріч у у бібліотеці сімейного читання імені Садріддіна Айні

«Покрова – традиційне свято українського війська з найдавніших часів» – під такою назвою 12 жовтня у бібліотеці сімейного читання імені Садріддіна Айні пройшла патріотична година за участю:

  • Тетяни Череп-Пероганич, письменниці, члена Національної спілки письменників України, засновниці веб-порталу «Жінка–УКРАЇНКА»;
  • Юрія Пероганича, громадського діяча, засновника ГО «Вікімедіа Україна», одного з авторів української Вікіпедії;
  • Тетяни Іванчук та Юрія Титаріва, поетів;
  • Євгена Букета, краєзнавця, журналіста та громадського діяча, члена правління національної Спілки краєзнавців України,
  • Юрія Старчевода, поета, композитора та виконавця пісень
  •  учнів 7- А та 7-Б класів ЗНЗ № 199.

Тепле казкове свято (Відео)

Коли наприкінці минулого року дитяча книжка київської поетеси та прозаїка Тетяни Череп-Пероганич «Теплі мамині казки» вийшла друком у канівському видавництві «Склянка часу», її одразу захотілося потримати і прочитати малечі. Тому, не вагаючись, я замовив у видавництві цю книжечку, а коли отримав поштою, - зрозумів, що це не книжка, а мистецький витвір!

Чудові «теплі» котики у виконанні художниці з Ніжина Оксани Грек зробили «Теплі мамині казки» Тетяни Череп-Пероганич неймовірно ніжними і улюбленими для моїх хлопців.І от подія, яку просто неможливо було проґавити, - письменниця Тетяна Череп-Пероганич та художниця Оксана Грек в рамках дитячої програми щорічного мистецького фестивалю «ГОГОЛЬFEST» презентували для всіх охочих, дорослих і дітей, книжечку поезій «Теплі мамині казки».

Відкрито музей Фундації Петра Тронька

З нагоди 100-річчя від дня народження відомого краєзнавця, академіка Петра Тронька, який всього лише декілька років не дожив до свого ювілею, у селі Веприк Бобровицького району Чернігівської області відкрили музей-садибу, в якій є меморіальна кімната академіка.

Цей новий музейний заклад створено в будинку, який у 1980-2010 роках відвідував Петро Тимофійович і яка донедавна належала родині редактора журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова. За своє життя Петро Тронько доклав багато сил і енергії для розвитку часопису, тож перший розділ музею має назву «Журнал "Пам'ятки України" – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

Відкриття музею журналу «Пам’ятки України», вшанування 100-літнього ювілею Героя України, академіка Петра Тронька

log-svet11 липня 2015 року з нагоди 100-ліття від дня народження видатного державного і громадського діяча, Героя України, академіка Петра Тронька (1915-2011) в селі Веприк на Чернігівщині відбудеться відкриття музею. 

Під час ювілейної академії пройде і прем’єрний показнового документального фільму «Петро Тронько. Жити для людей» (VMV-студія). Початок о 12:00

Музей створено у садибі, яку у 1980-2010 роках відвідував Петро Тимофійович і яка належала родині редактора журналу «Пам’ятки України» Анатолія Сєрикова. За своє життя Петро Тронько доклав багато сил і енергії для розвитку часопису, тож перший розділ музею має назву «Журнал "Пам'ятки України" – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

«Робінгуди» макарівських лісів

Історія творення української державності і досі оповита міфами польських, російських та радянських ідеологів. Чи не тому була програна інформаційна війна з північним сусідом, анексовано Крим, брат пішов на брата на Донбасі?

Прокинутися від сну безпам'ятства, вшанувати справжніх героїв, які виборювали право на існування нашого народу, допомагає книга відомого на Київщині краєзнавця Євгена Букета «Іван Бондаренко: останній полковник Коліївщини», що побачила світ у видавництві «Стікс» у серії «Життєписи». В ній автор не лише зібрав і впорядкував розпорошену далеко за межами України унікальну інформацію про свого земляка-запорожця, уродженця села Грузьке Макарівського району Івана Бондаренка-Чалого, який після страти Залізняка і Гонти очолив повстання, а й розвіяв міфи про нього.

Євген Букет презентував свою нову книгу

23 жовтня у приміщенні клубу «Наш Формат» відбулася презентація нової книги краєзнавця, журналіста, громадського діяча  Євгена Букета «Іван Бондаренко - останній полковник Коліївщини», яка побачила світ у київському видавництві «Стікс».

Автором проведено велику роботу над опрацюванням архівних документів, книга гарно ілюсторвана, у ній багато історичного, фольклорного матеріалу.

23 жовтня Євген Букет презентує книгу «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини»

У серії видавництва «Стікс» «Життєписи» побачила світ книга краєзнавця і журналіста Євгена Букета «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини» з передмовою доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України, директора Науково-дослідного інституту козацтва Тараса Чухліба. Це дослідження по-новому відкриває повстання 1768 року, адже в незалежній Україні досі не було видано жодної серйозної наукової праці, присвяченої цим подіям. Переконані, що ця книга буде цікавою найширшій аудиторії.

Повстання надвірних козаків (Коліївщина) було останньою спробою відновлення козацької держави в кордонах часів Богдана Хмельницького…

Сьогодні ми знаємо імена всіх полковників Війська Запорозького, які почергово керували повстанням: Йосип Шелест, Максим Залізняк, Микита Швачка та Іван Бондаренко. Розпочати вирішили із життєпису останнього полковника Коліївщини, про якого раніше писали найменше. Адже його діяльність не вкладається в жоден із відомих міфів.

Об'єднати вміст