Жінка-УКРАЇНКА

Нова роботу маленьких співачок Вероніки та Вікторії Палієнко "Теплі мамині казки".

Над проектом працювали: Художник Оксана Грек, автор слів Тетяна Череп-Пероганич, композитор Микола Титаренко. Оранжування Віктор Плахтій, оператор Руслан Дорошенко, монтаж Марченко Андрій, режисер Світлана Садовенко, звуко-режисер Юрій Васильківський, бек-вокал Ека Кохія, арт-директор Яна Палієнко. 

10 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-Пероганич, Лілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігрів усіх бажаючих теплом і щирістю українського слова та пісні в Центральній районній бібліотеці імені Ф. М. Достоєвського (м. Київ).

Модерувала захід бібліотекар Світлана Соловей.

Присвячується письменниці і волонтеру
Оксані Радушинській

У неї змалку два сонця – одне у волоссі, а одне – у душі. Такі гарячі, що зігріватися біля них, можуть всі, хто Оксанку оточує. Щиро завжди ділиться з іншими сонячним теплом. Бо нащо їй самій так багато? Можна наодинці й спопеліти від нього, а вона має купу справ. Для неї взагалі краще – горіти справами…

– Привіт, новий день! – зазирає у вікно, що поруч з ліжком молода й красива жінка.

На вустах щира усмішка. Як же це добре прокидатися щодня, аби знову і знову бачити стежку по якій ще встигла потупцяти манюніми ноженятами, деревця в саду, що ростуть у неї на очах і дарують щедро свої плоди, небо, яке з хмарок ось щойно змайструвало для неї букет пишно-білих троянд.

– Привіт, поезіє! – протягує руку за ноутбуком, аби швиденько перенести туди навіяні нічними сновидіннями думки.

Якщо познайомитися у Вікіпедії з біографією відомого українського письменника, перекладача і громадського діяча Володимира Вакуленка, то там, окрім щойно сказаного, можна прочитати й наступне: «…активний учасник Народного Майдану. Був поранений у Маріїнському парку 18 лютого 2014 року під час сутички з "тітушками". Правих анархо-ліберальних поглядів, серед своєї тусівки визначений як анархо-панк. Нагороджений відзнакою "Срібний тризуб" на честь до 20-річчя Незалежності України (2011). Лауреат таких премій: конкурсу патріотичної поезії «Золотий Тризуб» (2011), міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка (2012), Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2014), Міжнародного конкурсу Коронація слова (2014). Дипломант конкурсу " Гранослова-2016 ". Автор збірок поезій: «Монограмота» (2008), «Ви…не» (2011), «Ми, Провінція!» (2012), «Святославова Сварґа» (2016); Дитячих книг: «Сонечкова сім'я» (2011), «Татусева книга» (2014), «Ukrainian Fairy Tales for Little Patriots» (2016); Роману: «Heart Attack for Gourmens: Wariat`s Diary» (2016), «Інфаркт для ґурманів. Щоденник вар’ята» (2016)…».

Це коли коротко про головне. А насправді поміж біографічних рядків ціле життя, яке й привело Володимира до всього, що на сьогодні має. Тож попросила у нього поділитися рецептами успіху і дуже вдячна за таку несподівано відверту розмову.

Львів, Хмельницький, Київ... Нову книгу — роман-фентезі подолянки Оксани Радушинської "...Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва", що вийшла у луцькому видавництві "Твердиня", презентовано для все ширшої когорти читачів.

Днями чергова презентація відбулася в столиці — у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова в тамтешньому арт-просторі "SKLO". 

Втім не лише студенти й викладачі вишу завітали на свято слова, а й друзі, колеги та шанувальники творчості письменниці. Ініціаторка і модератор заходу Юлія Холодна напрочуд легко занурила присутніх в атмосферу Оксаниної творчості, розповівши про її літературні здобутки, конкурси та премії. А далі спільно з колегою з театру "Слово" Оксаною Чернухою озвучили письменницьке слово з презентованої книги, зачитавши два уривки. Своїми враженнями про книгу поділилася член журі конкурсу "Коронація слова" (у цьому конкурсі рукопис роману двічі отримував відзнаки), редактор щотижневої газети української діаспори в Чикаго "Час і події" Марина Олійник. "Цей роман — найкращий твір про кохання за останні п’ять років", — каже вона. Недарма уривок з нього було опубліковано в літературному додатку часопису. Відтак українська діаспора найпершою познайомилася з фентезійним слов’янським світом Оксани Радушинської.