Інтерв'ю

Про що розповідають сни Андерсена?

4105-16-1Катерина ШТАНКО: Завдяки комп’ютеру художник досягає досконалості, але втрачає свою індивідуальність.

Однією з найулюбленіших казок дитинства відомої української художниці була «Попелюшка» Шарля Перро, а у шкільні роки Катерині подобалось грати в спектаклях за мотивами цього твору. Як правило, їй діставалася роль Феї, образ якої закарбувався на все життя. А ще вона пам’ятає свою обіцянку, висловлену на одній із вистав однокласникам, мовляв, коли виросте, то стане справжньою чарівницею.

Коли Штанко закінчила навчання в Академії мистецтв України, сказане багато років тому почало справджуватися. Варто їй доторкнутися до паперу магічним пензлем — як в омріяної Попелюшки з’явиться і сукня, і карета, і кришталеві черевички... Двовимірний світ художниці, сповнений різних див, чарує сьогодні не лише дітей, а й дорослих, здатних відчувати прекрасне.

Нові вершини Світлани Патри /або життя без обмежень

Попри необхідність послуговуватися інвалідним візком, проживання у провінції та активне спілкування насамперед у мережі Internet, героїня нашого інтерв’ю здобула вищу освіту, пише вірші і прозу, активно працює журналістом-фрілансером, бере участь у багатьох творчих конкурсах. Про життя без обмежень розповідає Світлана ПАТРА.

Світлано, 2013 року ви закінчили Університет «Україна» і стали журналістом-фрілансером Імідж-центру своєї alma mater. Ваші роботи про студентів, випускників, викладачів, про університетські заходи постійно розміщуються на ресурсах Імідж-центру в соціальних мережах (на Facebook), на сайті Університету «Україна», на порталі Жінка-УКРАЇНКА, на сайті журналу МИСТЕЦЬКІ ГРАНІ, на сайтах Національної асамблеї інвалідів України (НАІУ) і Спілки громадських організацій інвалідів Києва (СГОІК), на порталі ВИЩА ОСВІТА, декілька робіт опубліковано в журналі «Мистецькі грані» та газеті «Голос України». Скільки робіт про діяльність Університету «Україна» Ви опублікували? Що дає Вам, як журналістові, така практика?

Дмитро Хоркін:«Українці почали самі брати на себе відповідальність за свою країну і за свої життя»

Дмитро Хоркін – харизматична і цікава особистість. Про цього молодого, талановитого чоловіка багато чого можна розповісти, бо в творчому, професійному житті досягнуто ним немало. Але сьогодні наша розмова про інше, про те, як багато може зробити людина, коли має бажання й любов до країни в якій народилась і живе. 

- Дмитре, Вас знають і поважають як талановитого ведучого багатьох улюблених програм українського радіо, але віднедавна Ви ще й активно ведете волонтерську роботу. З чого все розпочалось? 

- Усе розпочалось з Євромайдану, коли я разом зі своєю колегою Тетяною Литвиновою домомагали людям на Майдані під час сильних морозів, а потім (після перемоги Революції
Гідності), з початком агресії Росії  в Криму, а згодом і на Донбасі, - ми започаткували прямоефірні спецпроекти на Національму радіо України.

Це були ефіри, де ми порушували надважливі теми, робили прямі включення із зони АТО, підтримували бійців. Потім нас, як ведучих не лише радіопрограм, а й концертів, запрошували вести різноманітні заходи на підтримку Української Армії. Нині ми не тільки ведемо, а й повністю організовуємо концерти і в Києві, і у прифронтовій зоні АТО.

Олександр Афонін: «Держава повинна займатися популяризацією читання, а не фінансувати видання книжок»

Олександр Афонін знає про сучасний стан книжки в Україні від А до Я. «А» — це Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, яка переобирає його президентом 20 років поспіль. «Я» — ліричний герой його віршів українською і російською. Вірші соціальні до сарказму або мелодійні настільки, що стають піснями. Пан Олександр має своє законсервоване видавництво, адже на громадській посаді не можна займатися бізнесом. Олександр Афонін працює під гаслом «Повернімо суспільству книгу, нації розум, Україні майбутнє».

Антон Мартинов: «Найкраща допомога українському книговидавництву – не заважайте!»

Сьогодні питання українського культурного та інтелектуального продукту, а отже, захист української книги, кіновиробництва, музики, тощо, стає питанням національної безпеки.

В період Януковича під приводом «двомовності» були згорнуті всі державні програми підтримки українського національного культурного виробника. Зараз знову задекларовано намір сприяти розвитку українського духовного продукту.

Видавництво «Наш Формат» – український проект, що друкує і найкращі світові бестселери, і твори українських авторів. Серед останніх: біографія Нельсона Мандели «Довгий шлях до свободи», збірка «(R)Еволюція духу» - спогади учасників подій на Майдані, «Величні за власним вибором» - культовий бестселер ділової літератури Джима Коллінза, «Жлобологія» та інші.

Поговорити про те, що відбувається в українському книговидавництві, якої підтримки від держави та споживачів потребує українська книга, я запросила директора видавництва Антона Мартинова.

В Університеті «Україна» започатковано проект із видання серії книг «Бібліотека Університету «Україна»

Колесникова Н.П., директор б¦бл¦отекиСвітлана ПАТРА,
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Детальніше про нову видавничу серію розповіла директор бібліотеки Університету «Україна» Ніна Колесникова.      

Ніно Петрівно, як з’явилася ідея серії?

Ініціатором проекту виступив Президент Університету «Україна» П.М. Таланчук, відомий учений, освітянин, державний і громадський діяч. Він є головою редакційної колегії серії «Бібліотека університету «Україна». Заснована  серія  2013 року. До редакційної колегії входять відомі журналісти, науковці, члени Національної спілки письменників України В. Карпенко, О. Глушко, О. Горобець, В. Бебик.

Світлана Мирвода подарувала українську пісню румунам

Нещодавно заслужена артистка України Світлана Мирвода ділилася своїм талантом і теплом щирої української душі з румунами. Сьогодні вона вже вдома і щедро ділиться враженнями від поїздки з шанувальниками порталу «Жінка-УКРАЇНКА»:

- Я люблю подорожувати, а ще більше - нести українську культуру в інші країни, іншим народам. Ця поїздка була незабутньою і змістовною.

Країна Румунія  загадкова і з непростою історією. Багато цікавого  про неї дізналися учасники творчої групи - «українського десанту в Румунії», яку так, жартуючи, назвав народний артист України Мар'ян Гаденко.  До складу колектив входили: сам маестро, я, телеведуча Ірина Макєєва, лауреати фестивалю «Доля» Юлія Мартинова, Уляна Філь, Алла Величко, сімейний дует «Франк-Тодорес». 

Золотий дебют Уляни Смирнової

7 листопада 2014 року в німецькому місті Бремені на чемпіонаті світу з карате, під час якого вперше в історії відбулися змагання для спортсменів на візках, Уляна СМИРНОВА, студентка Університету «Україна», здобула золото і стала першою чемпіонкою світу в історії розвитку карате на візках.

Так уже склалося, на жаль, що 2014 рік аж надто вже скупий на хороші новини. Дуже вже рідко українці мали привід для святкування чи бодай тихої радості. І так добре на душі ставало щоразу, як долинали до нас новини про хай маленький, але успіх українця – співака, солдата, спортсмена. Ми й досі пишаємося успіхами наших паралімпійців, які – уже після анексії Криму! – гордо виходили на спортивні  майданчики російського Сочі і перемагали. І от – нова перемога.

Хмельницькі колективи – на фестивалі «Berlin Tattoo»

Учасниками міжнародного фестивалю військових оркестрів «Berlin Tattoo», котрий щороку у листопаді збирає в Німеччині найяскравіших та найбільш професійних виконавців-колективи з усього світу, цьогоріч стали хмельничани. Три відомі колективи з Хмельницького, виступаючи як одна творча одиниця, презентували на міжнародному рівні не лише рідний край, а й загалом Україну.

Олександр Косенко: «Спілка письменників має чарувати світ енергетикою слова, а не постачати наполеонів для палати №6»

– Олександре Івановичу, поясніть, будь ласка, чому літератори так прагнуть стати членами Спілки письменників, а ті, кого туди не приймають, створюють альтернативні організації-асоціації, конгреси тощо. Може, це робиться з міркувань престижу? Мовляв, якщо ти не в Спілці, то ніби й не справжній письменник, а самозванець, аматор чи навіть графоман. Чи перебування в лавах Спілки дає певні матеріальні чи якісь інші житейські вигоди?

Квіти, добро і кохання на картинах Інни Валітової

Настала осінь. Листя навкруги все більше наливається золотом і багрянцем і – опадає. Але так хочеться ще хоч трішки тепла і сонця, бодай крапельку весняно-літніх барв. І де ж їх віднайти, ті барви, ті яскраві уламки літа і весни? У музеї. Так, так. У музеї. 17 жовтня 2014 року у приміщенні Національного музею медицини України відкрилася персональна виставка Інни ВАЛІТОВОЇ «Кохання поза часом».

Об'єднати вміст