Жінка-УКРАЇНКА

У видавництві "Український пріоритет" побачила світ книга Тані П'янкової "Кролівна" (Кролівна. Іронічна повість / К.: Український пріоритет, 2016. - 192 с.)

Сказати, що книга цікава - нічого не сказати. Захоплює читача з першої сторінки і веде непередбачуваними поворотами сюжету до кульмінації, яку неможливо вгадати. Читається легко, дивує багатством мови, викликає сльози, сміх, сміх крізь сльзи, сльози крізь сміх та змушує замислитися, зупинившись у вирі подій і шаленстві часу.

Якщо коротко розповісти сюжет, то можна привернути увагу читачів прекрасної половини людства історією про світле і чисте  кохання молодої жінки і любов до алклгольних напоїв головного героя. Не можна сказати, що він не любить і своєї половинки, але горілка часто забирає його з родини надовго. І тоді до нього приходить дивна істота, з якою він розмовляє, прислухається до її думки, радиться з нею, виконує її забаганки. Наступає повна гармонія, майже ідилія. Аж поки бажання Кролівни - саме вона приходить до головного героя - не стають такими, виконати які неможливо. І тоді... Але чи варто розповідати?

Український Вавилон

Розкинула ноги по полю дорога, 
Чи з пагорбів збігла в шовкову траву, 
Розсипав волосся відьмак по підлозі… 
Зухвала коза заплелася в покоси… 

Герой цього часу цитує Плутарха 
Чи Будду, чи в буді впадає в ніщо. 
І віником блудним шукає облуди, 
Чи блуду, чи Бога, чи Бог знає що. 

Пейзаж вавилонський придумав Вавилов, 
Чи вичитав може, чи, може, я сам?.. 

Василь Кузан

В коханні мені захотілося стресу,
Дорога розкинула ноги сама…
Своїм я заїхав між них «Мерседесом»,
Під кущ волохатий ввігнавсь до керма.

Саме так відповіла Маріанна Шутко на запитання про назву своєї нової книги поезій на загальних зборах Закарпатського відділення НСПУ, де її та ще кілька чоловік приймали до Спілки. Вірніше, рекомендували, бо приймати будуть у Києві.

Це вже третя книга талановитої молодої авторки, якій вдалося зробити надзвичайний ривок у якості текстів, показати ріст і переконати читача, що вона має потужний потенціал, що вона пише цікаво, яскраво, непередбачувано, парадоксально, надривно, емоційно, щиро, відверто і, що найголовніше, майстерно і цікаво. Її поезію високо оцінили імениті майстри слова: Дмитро Кремінь, Ігор Павлюк, Надія Панчук, Василь Густі, Мирослав Дочинець, Володимир Товтин, Василь Шкіря, Мар’яна Нейметі, інші письменники, які, всі як один, хотіли дати рекомендації Маріанні, але вона прийняла їх тільки від перших трьох, бо лише стільки вимагає наш Статут. Тож обласний етап успішно пройдено, але нині я хочу сказати не про це, а про саму книжку «Стенокардія», яка щойно побачила світ у видавництві «Ліра» в Ужгороді і вже стала популярною на Закарпатті. До речі, за першу книжку «Феєрверк багряної шипшини», що вийшла минулого року, Маріанна вже отримала обласну премію «Дебют», про що інформували читачів письменницькі сайти «Укрліт» та «Буквоїд».