Новини

Відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка

14 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. За результатами відбору до участі у третьому турі конкурсу допущені літературно-мистецькі твори за номінаціями:

ЛІТЕРАТУРА
1. Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня). Роман «Доця»
2. Нечитайло (Осока) Сергій Олександрович. Книга прози «Три лини для Марії»
3. Пузій Володимир Костянтинович (Володимир Аренєв). Книга прози «Заклятий меч, або Голос крові»
4. Херсонський Борис Григорович. Книги поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було» 

Українська драма “Магда” стала найкращою на Будапештському кінофестивалі

Український фільм "Магда" режисера Дениса Соболєва визнали найкращою драмою Будапештського кінофестивалю.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці Ganza Film.

"Найкраща драма Будапештського кінофестивалю – фільм "Магда"… Історія про українську німкеню в часах війни торкнулась сердець європейських кінематографістів", – йдеться у повідомленні.

"Магда" – це історична драма про німкеню Магду Хоманн, яка закохалась в українського солдата в часи Першої світової війни і приїхала з ним до України. А потім дівчина опинилася у таборі ГУЛАГу.

Приймаються заявки на Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея

На Закарпатті оголосили ювілейний V Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея та розпочали приймання творів.

Про це повідомляє співорганізаторка конкурсу, донька Івана Чендея Марія Чендей-Трещак.

“Цьогоріч конкурс малої прози імені Івана Чендея ювілейний, проводимо його вже уп'яте. Також у 2022-му році маємо 100-річчя Івана Чендея - відомого прозаїка, ювілей відзначатимуть на державному рівні. У цьому році плануємо видати збірник творів лауреатів конкурсу за п'ять років його проведення”, - сказала Чендей-Трещак.

За її словами, конкурс проводитимуть у двох номінаціях: мала проза та чендеєзнавство.

До конкурсу приймаються неопубліковані раніше прозові твори українською мовою обсягом не більше 20 тисяч знаків з пробілами або наукові роботи (крім дисертаційних), статті, рецензії, які раніше не публікувалися або були опубліковані упродовж двох останніх років. Подавати твори слід в електронному вигляді у форматі Word на електронну адресу: konkurschendej@gmail.com. До участі у конкурсі у кожній номінації можна подавати лише один твір.

Вишитий фоліант рівненської майстрині став світовим рекордом

Вишите Євангеліє від Матвія, створене рівненською майстринею Оленою Медведєвою, визнали світовим досягненням. Авторка рукотворних артбуків потрапила у книгу «Національний реєстр рекордів України 2022». У видання внесли одразу два її рекорди, один із яких – світовий. Євангеліє від Матвія визнали найбільшою у світі книгою, вишитою вручну.

Над створенням унікального фоліанта Олена Медведєва працювала упродовж двох років. Рукотворна книга налічує 60 сторінок і важить 9 кілограмів 400 грамів.

Євангеліє вишите по-особливому - майстриня використовує авторські літери, які виконує у техніці стебнівки. Цей шрифт вона запатентувала. Під час роботи жінка використовувала червоний та чорний кольори. А перша літера зроблена з візерунком – рослинним орнаментом. До речі, в першодрукаря Івана Федорова теж було схоже оформлення Біблії.

Історії українського арт-фото в Парижі: від людської недосконалості до кохання та непереможної жіночості

Наприкінці осені в Парижі відбулося ціле свято мистецького фото: мистецький фоторинок Paris Photo та виставка «Great Shots 1865-2021», організована українською художницею Зоєю Скоропаденко.

Фотографія як суто технічний процес з’явилася у Парижі майже 200 років тому, і за цей час пройшла шлях від наукового відкриття до мистецького шедевра.

А у 1997 році у тому ж таки Парижі відкрився один з найбільших у світі мистецьких фоторинків Paris Photo – і відтоді шанувальники артфото збираються у столиці Франції кожної осені.

Цього року у ринку Paris Photo взяли участь 149 галерей, тут відбувалися 177 виставок. Однак фотографів з України на цьому заході можна було порахувати на пальцях.

Стали відомі фіналісти Всеукраїнської літературної премії «Перша ластівка»

За результатами роботи журі Всеукраїнської літературної премії для авторів-дебютантів «Перша ластівка», засновниками якої є «Кабінет молодого автора Національної спілки письменників» спільно з українським виробником рослинної доглядової косметики «Vesna», виокремився короткий список кандидатів на премію (фіналісти).

Усього на розгляд журі надійшло майже сорок книжок, і значна частина дебютантів заявили про себе впевнено і яскраво. На розгляд журі потрапили пригодницькі романи, новели, збірки оповідань, п’єси (більшість із яких уже навіть реалізовані на сцені), поезії, вірші і проза для дітей, публіцистика, містичні повісті та ін. Переважна більшість книжок прекрасно зверстані, гарно проілюстровані, якісно видані (деякі з них — відразу у відомих видавництвах), а також продаються у книгарнях.

Де зустріти Новий рік 2022 в Україні: найкращі місця для зимового відпочинку

Довгий новорічні вихідні - чудовий шанс зірватися з місця і насолодитися подорожжю. До цього свята всі заклади наряджають тематичними прикрасами. У містах влаштовують концерти, ярмарки і різні вистави.

Відзначити Новий рік за кордоном через коронавірусні обмеження навряд чи вийде, але і в Україні є чимало гідних пропозицій. Не забувайте, що для повноцінних подорожей по країні потрібен сертифікат про вакцинацію. Купувати квитки краще за місяць до свят, адже розкуповують їх дуже швидко.

Спецвідзнаки для учасників конкурсу "Поетичний вир"- 2021 від ГО "Творча еліта України"

Нещодавно підбито підсумки Міжнародного конкурсу поезії українською мовою  "Поетичний вир"- 2021 (організаторка - Єлена Дорофієвська).

ГО "Творча еліта України" також обрала двох симпатиків серед учасників, яким буде вручено спецвідзнаки. Це  Тетяна Волошина та Наталя Жиліна-Жура.

Їх творчі біографії та зразки творчості будуть розміщені на інформаційних ресурсах організації - сайті "Еліта" та мистецькому порталі "Жінка-Українка".

Вірші, які були представлені на конкурс:

Тетяна Череп-Пероганич: «Хотілося б, аби до письменників повернулися обличчям наші вітчизняні ЗМІ»

Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.

Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?

Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити,  підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна  і Анатолію Погрібному  і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими  людьми.

Буковинська письменниця Іванна Стеф’юк видає книжку культурологічних есеїв

Зникаючі та рідкісні обряди, генеалогічні таємниці відомих людей і мотивуючі життєві приклади кращих з кращих. Все це - під однією палітуркою. Уже в кінці цього року ви зможете прочитати "Портрет українця" - книгу української письменниці, дослідниці етнографії та краєзнавства, кандидатки філології Іванни Стеф’юк.

Тираж - обмежений, але в режимі "Передзамовлення" ви можете замовити цю книгу в авторки. Книга «Портрет українця» готується до друку у видавництві «Український письменник» під мудрим керівництвом Василя Клічака – українського письменника, науковця, заслуженого журналіста України, директора видавничого центру «Просвіта». Передмова до книги - Євгена Барана – українського літературознавця, літературного критика, заслуженого діяча мистецтв України.

«Історія книжки взагалі цікава. Як ви пригадуєте, два роки тому розпочався карантин і нам рекомендували залишатися вдома. Я виконала рекомендацію буквально – два місяці взагалі нікуди не виходила, оскільки не хотіла бачити і чути, як підвищується шкала агресії людей одне до одного в транспорті, на вулиці, ще десь. І я сублімувала це все у наукову творчість. З березня по квітень вийшло 25 статей (це дуже багато, як для мене, а квітень-травень виявилися ще пліднішими.

МКІП перетворить зруйнований Гостиний двір у Києві на сучасний громадський простір

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України  розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.

До розробки концепції розвитку пам'ятки МКІП залучає експертів із різних сфер. Реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади зберуться на проєктному семінарі  «Гостиний двір: Фокус уваги - візія», щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Згадати і помолитися. У Києві відбулася зустріч із авторами книги "Материнська молитва. Українки - героям Майдану"

17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць (про "Материнську молитву" читайте: http://surl.li/arzgb).

«Зазначу, що збір матеріалів як такий — не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка–УКРАЇНКА», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту — в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні скарби новітньої історії України».

Об'єднати вміст