Новини

«Царівна Несміяна». Новорічний спектакль в терцентрі ветеранів

23.12.15 Новог.спект. Несмеяна (78)«Царівна Несміяна» – саме так при нашому скорботному сьогоденні називався спектакль у територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, який наприкінці  грудня 2015 р. побачили і три відділення терцентру, і співробітники. Сьогодення таке, що не хочеться сміятися, а тільки сумувати... Але життя є життя, і незламні люди поважного віку, і мужні соціальні працівники особливо потребують турботи, підтримки і новорічного настрою.

Відгук про книгу «Поетична топоніміка»

Україну можна відкривати по-різному: хтось–мандруючи з рюкзаком за плечима, насолоджуючись природою, хтось перетинає українські простори потягами й на автівках, а комусь достатньо обмежитися екраном телевізора. Я побувала в різних куточках країни, практично, за один день завдяки альманаху «Поетична топоніміка». Дякуючи Любові Сердунич, як редактору-укладачу, та авторам збірника художніх поетично-прозових творів про населені пункти України, читач має можливість дослідити як маловідомі стежки різних регіонів країни, так і пройтися вулицями та проспектами її великих міст.У цій книзі моя країна виглядає, мов сонячне коло, оскільки задіяні автори зі сходу й заходу України, з півночі та півдня, тобто, дочитуючи останні сторінки цього видання, складається абсолютно цілісна картина, як на мене, естетичного сприйняття нашої країни.

Гуцульський фотограф створює дивовижні мандали (ФОТО)

f9f48f4a72c98a3c017aa28d197feb13_XLРуслан Трач – самобутній фотограф-філософ, який силу природи і рідних йому Карпат передає мовою якісного етнофентезі і символом.

Коди, знаки через силует – цим Руслан заворожив глядача у своїх проектах «Инчий світ», «Сім ночей», зараз же митець здивував не менше – він створює етнічні мандали, в основі яких зовнішні образи живої або ж олюдненої природи прочитуються через симетричність.

Кора, розлам стовбура, намерзлий лід – все це виступає фрагментом послання, і тільки об'єднавши чи продублювавши їх Руслан Трач отримує цілісний код відчутої ним дійсності. Більшість його композицій – відцентрові і з виразним солярним (сонячним) спрямуванням, в частині прочитується натяк на візуальні символи-знаки української культури.

Максим Стріха про вміння співаків доносити слово

Фрагмент виступу заступника міністра освіти і науки Максима Стріхи на круглому столі «Мистецька освіта: виклики та перспективи», Укрінформ, 28 грудня 2015.

Гімн Вікіпедії

Композитор і редактор української Вікіпедії Андрій Бондаренко під час концерту з нагоди 15-річчя Вікіпедії виконав свій твір «Гімн Вікіпедії», в основі якого – тексти вільної інтернет-енциклопедії, її основних засад і правил.

Концерт з нагоди 15-ої річниці Вікіпедії (фото)

12471332_1711106859163898_5981568966214751894_oУ МОН відбувся концерт з нагоди 15-ої річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія
 
15 січня 2016 року у Мистецькій вітальні Міністерства освіти і науки України відбувся концерт з нагоди 15-ої річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія. Захід був покликаний представити музичні проекти, якими займаються редактори української мовної версії Вікіпедії.

Див. програму концерту.

Громадська ініціатива «Дивлюсь я на небо»

ДО 200-РІЧЧЯ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА

Зазвичай на запитання «Хто є автором пісні “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”?» дають дві відповіді: Тарас Шевченко або народ.

Мені іноді доводилося демонструвати людям статтю про цей твір у Вікіпедії, - аби довести, що автором слів одного з найвідоміших українських романсів є слобожанський поет-романтик першої половини ХІХ століття Михайло Петренко.

Михайло Петренко народився в 1817 році, ймовірно, в місті Слов’янську Слобідсько-української губернії в сім’ї губернського секретаря. Після закінчення юридичного факультету Харківського університету працював, як і батько, чиновником.

Надсилайте свої твори до альманаху «Магія кохання»

завантаження (1)До уваги авторів!

Зaпpoшyємo Вас взяти yчacть y нoвoмy лiтepaтypнoмy aльмaнaci «Мaгiя кoxaння». 

Вciм нaм знaйoмe пoчyття любoвi. Вipимo, щo y кoжнoмy aвтopoвi вoнo зaчiпaлo нaйпoтaємнiшi чyттєвi cтpyни дyшi, щo змyшyвaлo виливaти cвoї eмoцiї нa пaпip. Знaємo, щo y бaгaтьox пocтiйнo пoпoвнюєтьcя твopчий дopoбoк нa дaнy тeмaтикy, тoмy виpiшили зa дoцiльнe peaлiзyвaти тeмaтичний лiтepaтypний пpoeкт, пpиcвячeний пoняттям кoxaння, вiднocин мiж людьми, poзлyки, зpaди, пpoщeння, дню cв. Вaлeнтинa тa iн. 

Poбoти пoдaютьcя нa пoпepeднє yзгoджeння y eлeктpoннoмy виглядi, з пoвним iм'ям aвтopa, йoгo дoмaшньoю aдpecoю, тeлeфoнoм з 5 дo 25 ciчня 2016 poкy нa eлeктpoннy aдpecy magiya_kohannya@i.ua 

Творчий Макарів зустрічав гостей

12 січня Макарів зустрічав юних поетів області на 3-е засідання обласної дитячої літературної студії «Паростки».

Гостями  літстудії, яка на час засідання обрала своєю резиденцією Макарівський НВК "ЗОШ 1 ступеня-районна гімназія, крім наших студійців із «Сузір'я» та юних поетів Макарівського району, а також поетів з Переяслав-Хмельницького, Фастівського та Бородянського району були: Герой України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій  Паламаренко, члени НСПУ: директор МАН Київщини, поетеса Тетяна Петровська, поет , заступник голови Київської обласної організації НСПУ Володимир Бубир, поетеса Тетяна Череп -Пероганич (Київ), автор-виконавець, кавалер двох орденів Червоної Зірки Вячеслав Купрієнко (смт Бородянка), письменник Іван Захарченко (с. Ситняки Макарівського району), генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, один із засновників громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич; головний редактор Всеукраїнського тижневика «Культура та життя» Євген Букет; керівник обласної літстудії "Паростки", поетеса Любов Завіщана; поети та автори-виконавці Макарівщини: Галина Герасименко, Марія Верховець, Олександр Бойко, Юлія Лисенко-Радзивілова, Надія Ащенко (не лише чудова поетка, але й привітна господиня - директор Макарівської гімназії), Володимир Хоменко; Оксана Піковська із вихованцями гуртка авторської пісні «Патріот» на базі Бишівської ЗОШ; лауреат багатьох міжнародних та Всеукраїнських вокальних конкурсів Павло Скляров; відомий волонтер, координатор Макарівського центру допомоги військовим Оксана Герасименко та ін.

Запах домашнього хліба

До електрички, десь після Ніжина, зайшла жінка, вже далеко не молодих літ, поставила біля себе плетений кошик, прикритий вишиваним рушничком. І вже за якусь мить запахло довкруж свіжим, якогось особливого запаху, хлібом.

— Мабуть, домашній. Самі пекли? — поцікавився хтось із сусідів.

— Авжеж сама. До дочки в город везу. Колись від мами навчилася пекти, — відповіла жінка, а згодом додала: — Правда, не так вдало, як у мами виходило. Мо’, того, що не випитала у неї всі секрети, а мо’ того, що багато років хліба удома не пекли — лавочний брали, пам’ятаєте, яким дешевим був, буханець стоїв 12 копійок. Маминого ж хліба ніколи не забуду. Знаєте, що ми з ним робили? Було то зразу після війни. Вийме мама у суботу з печі паляниці, а ми з сестрою якраз на гулі збираємося. Так ото візьмемо гарячу хлібину, загорнемо у чисту полотнину і наче праскою, а вони тоді у дефіциті були, розгладжуємо кофтини та спідниці. Потім увесь вечір біля клубу свіжим ароматним хлібом пахнемо, наче духами французькими…

Лауреати міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із сорока семи країн світу.

Рецензія Петра Засенка на книжку «Казки зимових вечорів» Інни Ковальчук «Від доброти і взимку тепло»

Декотрі поети починали свій творчий шлях віршами для дітей, помилково вважаючи, що для малих читачів писати простіше. Це тому, що вони не могли розпізнавати значення слів «простіше» і «спрощено».

Інна Ковальчук – авторка трьох збірок поезій для дорослих, які стали помітними серед любителів іпоціновувачів поезії. Нині вона написала збірку віршів для дітей, добре усвідомлюючи відповідальність і як поетеса, і як мати. Цю книжечку можна назвати циклом поезій, оскільки усі вони перейняті однією настроєністю – любов’ю до природи, зокрема до веселої зимової пори. Авторка уміє на позитивних емоціях передати у слові по-дитячому радісне замилування білосніжною красою зимових краєвидів, «коли білий день крізь білі вії сонно дивиться на світ». Разом із нею переживаєш за долю тих зайченят, які ніяк не дочекаються своєї мами додому.

Об'єднати вміст