Жінка-УКРАЇНКА

До електрички, десь після Ніжина, зайшла жінка, вже далеко не молодих літ, поставила біля себе плетений кошик, прикритий вишиваним рушничком. І вже за якусь мить запахло довкруж свіжим, якогось особливого запаху, хлібом.

— Мабуть, домашній. Самі пекли? — поцікавився хтось із сусідів.

— Авжеж сама. До дочки в город везу. Колись від мами навчилася пекти, — відповіла жінка, а згодом додала: — Правда, не так вдало, як у мами виходило. Мо’, того, що не випитала у неї всі секрети, а мо’ того, що багато років хліба удома не пекли — лавочний брали, пам’ятаєте, яким дешевим був, буханець стоїв 12 копійок. Маминого ж хліба ніколи не забуду. Знаєте, що ми з ним робили? Було то зразу після війни. Вийме мама у суботу з печі паляниці, а ми з сестрою якраз на гулі збираємося. Так ото візьмемо гарячу хлібину, загорнемо у чисту полотнину і наче праскою, а вони тоді у дефіциті були, розгладжуємо кофтини та спідниці. Потім увесь вечір біля клубу свіжим ароматним хлібом пахнемо, наче духами французькими…

Декотрі поети починали свій творчий шлях віршами для дітей, помилково вважаючи, що для малих читачів писати простіше. Це тому, що вони не могли розпізнавати значення слів «простіше» і «спрощено».

Інна Ковальчук – авторка трьох збірок поезій для дорослих, які стали помітними серед любителів іпоціновувачів поезії. Нині вона написала збірку віршів для дітей, добре усвідомлюючи відповідальність і як поетеса, і як мати. Цю книжечку можна назвати циклом поезій, оскільки усі вони перейняті однією настроєністю – любов’ю до природи, зокрема до веселої зимової пори. Авторка уміє на позитивних емоціях передати у слові по-дитячому радісне замилування білосніжною красою зимових краєвидів, «коли білий день крізь білі вії сонно дивиться на світ». Разом із нею переживаєш за долю тих зайченят, які ніяк не дочекаються своєї мами додому.

Композитор Роман Коляда в ефірі телеканалу "112 Україна" розповів подробиці події.

Це було 18-го грудня, я повертався з Луцька Ковельским поїздом, де я тільки що зіграв свій творчий вечір. Поїзд приходить дуже рано, о 5:58. В 5:30 з динаміка мені у вухо почав кричати Михайло Круг про свої «золоті куполи», які у нього «на грудях наколоті». Зрозуміло, за 20 хвилин до приходу поїзда немає коли шукати начальника поїзда. Тому я просто звернув гучність. У мене виникло питання: цей поїзд – зек, який відкинувся з зони, або що взагалі відбувається?

Рецензія на книгу Елли Леус «Кат»

Леус, Елла. Кат / Елла Леус.  – К.: Український пріоритет, 2014. – 240 с.

Людина – це канат,
натягнутий між твариною і надлюдиною, –
канат над прірвою.

Ніцше

Правда завжди лякає.

Елла Леус

У Прилуцькій районній бібліотеці відбулася цікава презентація першої поетичної збірки Надії Маринохи-Стеценко «Таємниця твого Всесвіту», яка працює тут організатором літературно-масових заходів. Привітати юну поетесу з її творчим (таким вдалим!) дебютом прийшли колеги по перу – Ніна Ткаченко та Світлана Коробова, художники Петро Бойко, Степан Вербещук, Володимир Карась, скульптор Семен Кантур, журналісти, краєзнавці, члени міського клубу книголюбів «Джерело», представники колективу агротехнічного коледжу, начальник відділу культури Прилуцької райдержадміністрації Людмила Федоренко.  З  Дубового Гаю приїхала мама Надії – Валентина Іванівна, котра була схвильованою і пишалося таким значним творчим успіхом своєї донечки…