Жінка-УКРАЇНКА

Вогонь

Урядовий квартал 
у обіймах чорного диму.
У підніжжі - вогні, 
а над ними - 
димИ страшні.
То згоряють 
останки надій, 
що були людьми 
ви -
ті, 
що нині 
вбивали...

Чорніють,
чорніють дими!

* * *

Це правда?
Він - людина, що в державі
вирішує: чи бути, чи не бути?
Йому і Гамлет 
однозначно би позаздрив -
ото король, 
йому, диви, як круто!

Сьогодні - 
просто перекриє кисень
усім, 
хто проти, 
хто інакше мислить.

А завтра - 
є новий наказ начальника:
розслідувати
факти
загибелі
мітингувальників...

* * *

Горить, горить, горить,
пече в самому серці,
і дим стоїть, неначе інквізитор.
А що ж підпалено? 
І хто сьогодні жертва?
Горить довіра до верховного правителя.
Горять останки мрій чи сподівань,
що той, хто вкрав і вибір, і свободу,
не переступить цю, останню грань,
і не вбиватиме свого ж таки народу!

* * *

Горить, горить, горить...
ГОРИТЬ! ГОРИТЬ!
Пече у серці...
І молились люди:
небесні сили, нам допоможіть,
врятуйте світ від крові і облуди!

Але зламали заповідь "Не вбий!"
кийками чорноБЕРКУТНОї зграї:
підпалюють, ламають, убивають!

І дим страшний, 
вогонь такий страшний!
Горить і вибухає Україна, 
бо нині син іде вбивати сина!

* * *

Врятуй же, Господи, 
своїх дітей з-під розстрілу,
врятуй мою країну,
дай нам світла!
Вкажи нам шлях,
бо скільки вже - 
без просвітку?
Почуй же, Небо,
щиру цю молитву! 

22.01.14