Поезія Оксани Аніщенко

ДО СУЧАСНИКІВ

Виростала із літери в слово,
Немов пагін безсмертної квітки.
Не згубилася ти, Рідна Мово,
Не злякалась залізної клітки!

Народилася з болю і крові,
Твоє слово – велике, могутнє!
Тож, вклонімося ми Рідній Мові –
Незалежно йдемо у майбутнє!

Знову вітер, насупивши брови,
Чекає на тебе між хмар.
Не цураймося ж Рідної Мови!
Наша мова – цілющий нектар!

25.01.2002, село Тупичів

 

ЖІНКА

Кришталева краплинка
Святої роси.
Велична, ти Жінко!
Ти символ краси!

Турботливі мамині руки,
Сестрички  очей блакить
І перші чарівні звуки,
Яких тебе вчителька вчить.

Як перша сніжинка,
Кружляє в журбі.
Богиня ти – Жінко,
Спасибі тобі!

Тобі астрономи дарують зірки,
Поети вірші напишуть.
Хай не старять тебе роки!
Хай весною вуста твої дишуть.

Від щастя сльозинка.
Прийми каяття.
Вклоняюся Жінко,
Ти – символ життя!

24.02.2003, Чернігів

 

* * *

Заростає поле бур'янами
І нема давно вже врожаю…
Україну криза поглинає,
Рідну неньку, матінку твою!

Позасохла вже верба й калина,
І не чути солов'їний спів.
«Ні копійки» – проживе людина?
Хто ж на цьому руку так нагрів?

Піднімайся, чуєш селянине?!
Бери граблі, мотику й лопату…
Досить вже стояти на колінах!
Треба Батьківщину рятувати!

Зволікати вже часу немає!
Поки, ти ще маєш дві руки,
Не дивись, як влада розриває,
Рідну Україну на шматки!

Поки в тебе є сільгоспзнаряддя,
Вирубати треба весь бур'ян!
А калину нову ми посадим,
І засієм новим житом лан!

14.12.2008, Чернігів
Вірш написаний під впливом
економічної кризи 2008 року.

 

* * *

Прокидайся, Богдане! Вставай Ярослав!
Бо без Вас, нам ніяк не здолати!
Український народ на Майдані повстав,
Бо його хоче влада продати!

Прокидайтесь козаки й рядянські солдати,
Що віддали життя за свободу!
Підіймайтесь, виходьте,
Будем владу міняти, допомога потрібна народу!

Піднімайтесь одвічні засновники Києва
Із бурхливих водоймів Дніпра!
Ушануємо пам'ять Кия, Щека, Хорива
А вогонь принесе їх сестра!

Піднімайтесь герої! Погляньте на Вашу країну!
До чого довела її влада!
На Майдані убили людину!!!
І без Вас не дадуть вони ладу!

Незалежність здобута роками,
Зараз зводиться вся нанівець...
Піднімайтесь й своїми руками,
Покладіть диктарурі кінець!!!

Кривавий Лютий 2014 року

 

* * *

Молюсь за тебе, Україно,
За нашу сотню, що дивиться з небес!
І у це Світле Воскресіння
Ми кажемо усім: Христос Воскрес!

Цвітуть сади, весна буяє…
Молюсь, щоб повернувся кожен син.
З весною й Батьківщина оживає,
вже піднімаючись з колін.

Молюсь, за всіх жінок твоїх, Країно!
Щоб їх серця не знали більше горя!
Щоб Крим був українським, неодмінно,
І діти їздили туди щорік на море.

Молюсь, за все твоє сліпе коріння,
Що за червоний паспорт душу продає!
У Господа прошу для них прозріння,
А Україна – мати  все пробачить й обійме.

Молюсь за тебе, Батьківщино,
У повній тиші, наодинці з Богом.
Ми непідкорені, ми сильні, ми єдині!
І вибираємо вперед свою дорогу!

«Христос Воскрес! Воскресне Україна!» –
Зовсім не правильні слова!
Нікому не під силу вбити Батьківщину,
Вона завжди незламна та жива!

22.04.2014