«Якось москаль українцю...»

Якби жив Степан РУДАНСЬКИЙ, то він би написав, мабуть, так...

Якось москаль українцю
Так зверхньо гукає:
- Прівєт, хахол! ...Чьо малчіш ти,
Чьо нє отвєчаєш?

Українець стиснув кулак,
Підвів очі сині
Й москалеві прямісінько:
- Слава Україні!!!

- Только давай... без етаа...-
Москаль супить брови.
- А без чого "без етаво?"
Про що в тебе мова?

Набундючивсь москалина
Та й зробивсь, як гава...
- Как там... Слава Украінє....
- О! Героям слава!!!

Іван Пустовий