Жінка-УКРАЇНКА

Знову сумна Україна сяде вечеряти.
Першу зірку через сльози буде виглядати.

Стіл із сіном під обрусом вишитим до свята.
І запахне дим з ялиці з стаєнки до хати.

Буде линути Молитва до Божого Сина,
Визволь, визволь нам, Ісусе, рідну Україну.

Буде дідух на покутті і кутя багата,
Та родина невесела, бо немає тата.

Мусів батько цього дому іти воювати,
Щоб не смів москальський чобіт нам святе топтати.

Буде й ця Свята вечеря знову із сльозами,
Вже не прийдуть з колядою синочки до мами.

Але хай московський зайда одне пам'ятає:
Україна Є! І БУДЕ! Христос ся рождає.

Оксана Максимишин-Корабель
8 грудня 2014 р.