Відчуй красу музики і силу слова!

28 березня під головуванням голови правління Літфоруму Тетяни Іванчук у приміщенні музею Миколи Лисенка у Києві відбулося 261 засідання Всеукраїнської творчої спілки Літературний форум, зорганізоване спільно Меморіальним будинком-музеєм Миколи Лисенка, Українським клубом, ВТС "Літературний форум" та Міжнародним рухом українських громад "Нація". Це було незвичайне засідання. Атмосферу поетичної напруги вдало прикрасили виступи митців пісенного та музичного жанру.

Спочатку глядачів потішив виступ сімейної пари:композитора, піаніста, засновника проекту «Світова класика українською» Андрія Бондаренка та його чарівної дружини співачки Оксани Євсюкової. У їх виконанні прозвучали твори Миколи Лисенка – «Пливе човен», «Айстри», «Віють вітри…», а також твори світових класиків -- «Серенада» Шуберта та «Альпійська пастушка» Россіні з текстами в українському перекладі Юрія Отрошенка.

Поміж музичними номерами прозвучали авторські виступи Надії Красножон з Київщини, Олега Буцького з села Коровинці Кростенського району Житомирщини, Олександра Борщенка з Ірпеня, Надії Позняк з міста Суми, Наталії Пищик з Охтирки Сумської області , Тамари Бевз з Вінниці, Світлани Макаревської з Києва, Наталії Швень з Вишгорода, Юрія Шеляженка, Анатолія Горового, Тетяни Іванчук та Романа Кухарука з Києва.

Нам чудово співали неодноразовий лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів Руслан Іщенко та бард, поетеса, берегиня Війська Запорізького Низового, дипломант багатьох конкурсів і фестивалів Олеся Чайка з міста Дніпропетровськ. Пані Олеся також продекламувала свою патріотичну поезію.

Обговорення було піднесеним, як і вся атмосфера засідання. Роман Кухарук, як завжди, дав точну і професійну оцінку виступам авторів. Загалом, свято вдалося. Наступне засідання Всеукраїнської творчої спілки Літературний форум відбудеться 9 травня ц. р. в приміщенні Меморіального будинку-музею Миколи Лисенка за адресою Саксаганського, 95.

У коментарі Ліфторуму голова правління Українського клубу Роман КУХАРУК зауважив: «Збулося кілька моїх заповітних мрій: ми нарешті переступили поріг оселі засновника Українського клубу Миколи Лисенка. Тут дуже добра аура, атмосфера українського простору, в якому легко дихати, слухати, говорити, читати, музикувати. Дух нашого великого попередника прийняв нас у свої обійми і допомагав нам творити живе плетиво радості музики і слова. Инша мрія – зібрати разом музикантів і письменників – також збулася. Артисти мають добрий смак і високий професійний рівень. Голова правління Літфоруму Тетяна Іванчук проявила дива своїх організаторських здібностей, такт і уміння вести такого високого рівня зустрічі. Порадували і самі письменники: Надія Красножон дзвінким голосом прочитала свою міні-поему на актуальні теми. У новелах Олега Буцького подибуємо чимало вдалих і точних художніх деталей, не залишають байдужим слухача-читача природні сильні характери героїв. Олександер Борщенко потішив «пророчою байкою», написаною ним далекого 2002 року ГОЛИЙ ЇЖАК та актуальною лірикою громадянського звучання, Надія Позняк присягнула – у віршах – в любові до Львова. Вона зараз працює над рукописом збірки поезій "ШКІРА". Наталя Пищик відкрила слухачам огром своєї поезії, в якій епічно постає розмова бабусі з онуком над рікою а також глибокий образ огірка без насіння, що його ріже дід, і в тому огірку ночував БОГ. Тамара Бевз поділилася поетичними споминами про Симоненка та прочитала низку філософських поезій, в яких «цей гай беріз мов озеро і тане як морозиво краса». Світлана Макаревська прочитала кілька поезій медитативного характеру, в яких лірична героїня стверджує : «підсумовую, не сумую». Наталія Швень ознайомила присутніх з глибокими поетичними розмислами на тему війни. ЇЇ лірична героїня прагне всіх українців на війні «відмолити в смерті». Юрій Шеляженко виступив як поет-пацифіст, доволі сміливо і разом з тим стримано, що для нього нехарактерно. Анатолій Горовий у коротких поезіях висловив претензії до свого покоління і дав розуміння сьогодення. Тетяна Іванчук вивела дивовижну формулу – «поети не можуть відділити війну від весни як весну від кохання». Справжнім відкриттям став виступ Руслана Іщенка – вибір репертуару, голос і проникнення кожною піснею, яку виконує. Дуже добре, що донедавна російськомовна авторка Олеся Чайка принципово пише і співає українською -- і має безперечні успіхи».

Максим КРАК