Жінка-УКРАЇНКА

«Мій Дніпропетровськ, пишу тобі листа!»

9 вересня 2015 року ветерани територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради відзначили 237 річницю міста Дніпропетровська.

Ветеранів щиросердно привітала директор територіального центру Н.В. Біневська.

Святковий концерт розпочався знайомством з краткою історією рідного міста, яку зачитала культорганізатор терцентру Олена Швець-Васіна:

1776 – рік заснування м. Дніпропетровська. Місто знаходиться практично на одній широті з Парижем і одній довготі з Єрусалимом. Найважливіший центр металургійної промисловості та машинобудування, а також центр ракетобудування. Для студентів в місті відкриті двері одинадцяти вищих навчальних закладів, кількох приватних та Національного університету. Чекають своїх відвідувачів музеї міста, працює міжнародний аеропорт і метрополітен. Більше одного млн мешканців. Більше 2200 вулиць. Одним з найстаріших, але перебудованих будинків є Потьомкінський палац 1791р., нині Палац Студентів.

Монастирський острів – саме легендарне  місце. На заході має гранітні скелі, на сході переходить у піщану косу. На острові за переказами зупинялися навіть апостол Андрій, княгиня Ольга та князь Володимир Великий. У 1999 р. тут споруджено храм Святого Миколая.

Порожиста частина Дніпра включала дев’ять порогів, кожен з яких мав своє ім’я: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вовнизький, Будильський, Лишній, Вільний. Нижче дніпровських порогів в XVI столітті виникла Запорізька Січ. Катеринославський трамвай, відкритий у 1894 р., був одним із перших електричних трамваїв в тодішній Російській імперії, третім після Києва і Нижнього Новгорода.

Топонім Дніпропетровськ можна трактувати так: перша частина назви виходить від давньо-іранського «Дан» або «Дон», що означає «річка». Другий корінь – «Петро» – від грецького «Петрос», що перекладається як «камінь». В результаті, виявляється, що і назва міста ідентично словосполученню «камені на річці», «камені серед ріки», «ріка біля порогів».

У Дніпропетровську діє 5 мостів через річку Дніпро. Найдовший – Кайдацький (1732 м). Найкрасивішим вважається Мерефо-Херсонський залізничний міст. Вигнутий, арочного типу, перекинутий через Дніпро над Монастирським островом. Наймолодший – Південний міст, відкритий в грудні 2000 р. Найстарший – Амурський (Старий) міст, на момент закінчення будівництва в 1884 р. коштував близько 4 млн. рублів, більше ніж оцінювався на той момент весь Катеринослав.

Місто славиться житловими будинками-хмарочосами. Так у 1983 р. був побудований перший 28-поверховий житловий будинок на ж/м Перемога по просп. Героїв, 1. У 2003 році був відкритий житловий комплекс «Вежі», 30-ти поверхові башти-близнята. На момент відкриття – найвищий житловий будинок в Україні – 123 м. Довжина найдовшого житлового будинку (т. зв. «китайська стіна», просп. Героїв, 10, ж/м Перемога) – 830 м. Від одного до іншого кінця будинку – дві тролейбусні зупинки.

В Дніпропетровську розташована найдовша в Європі Набережна – завдовжки 23 км. Унікальна колекція кам'яних баб вважається однією з головних визначних пам'яток не лише міста Дніпропетровська, а й усієї України. Колекція нараховує близько 80 примірників фігур і є однією з найбільших колекцій стародавніх кам'яних статуй в світі. Колекція розташовується просто неба біля Дніпропетровського історичного музею.

Відомі поети так писали про наш славетний Дніпропетровськ:

«Дніпропетровськ… Зелені парки, акацій пахощі п’янкі 
І відблиски електрозварки, і пісні відгуки лункі»

(Павло Кононенко)

«Днепропетровск, мой дом родной, моя земля надёжная»

(Роберт Рождественский)

«Дніпропетровськ… Заводів димні гули.
Моєї юні квітла тут весна»

(Володимир Сосюра)

Ми всі на “ко”, як у вірмен на “ян” 
Є правда, ще Непийводи і Сали. 
Залізом і вогнем нас витинали, 
Та ростемо як хліб і як євшан. 
Ми всі на “ко”. Це значить - на коня, 
На колесо, в колону і когорту. 
З тих, що хотіли нас віддати чорту, 
Розвіялася навіть порохня. 
Гарячі ми на руку, на слова, 
Але якщо ти брат – тобі братання. 
На “ко” у нас ще кобза і кохання. 
Колосся, коломийка, 
Усі, у кого в душах не слизьке, 
Ідіть до нас. Ось вам серця і хати! 
Ми всі на “ко”. Нам всім на “ко” близьке, 
Крім – “на коліна” та іще “конати”. 

(Володимир Сіренко, Дніпродзержинськ)

Вікторина. Назвіть найвідоміші місця нашого міста: 1. Острів (Монастирський)  2. Парк (Глоби, Шевченко)  3. Проспект (Правди, Кірова, Карла Маркса)  4. Пам'ятник (Слави, Шевченка, Гоголя, Пушкіна, Поля)   5. Площа (Петровського, Островського, Європейська)  6. Притоки Дніпра (Самара, Орель) 7. Район (Тополя, Парус, Перемога)  8. Центр (Новий, Епіцентр). 6. Назвіть почесних громадян міста.

ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА:

• Махота Петро Семенович – Герой Соціалістичної Праці, ветеран заводу ім. Петровського
• Сарана Надія Онисимівна – активна підпільниця в роки німецько-радянської війни, зв'язкова ЦК КП України
• Макаров Олександр Максимович – двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, колишній генеральний директор «ПМЗ» ім. Макарова
• Брежнєв Леонід Ілліч – генеральний секретар ЦК КПРС, голова президії Верховної ради СРСР
• Кацай Василь Іванович – муляр ДБК-2
• Щелоков Микола Онисимович – міністр внутрішніх справ СРСР
• Яловий Іван Павлович – Герой Радянського Союзу, льотчик-бомбардувальник
• Штанєв Яків Іванович – Герой Радянського Союзу
• Баюл Оксана Сергіївна – перша чемпіонка зимових Олімпійських ігор України
• М'ясников Михайло Іванович – Герой Радянського Союзу
• Гордієнко Іван Карпович – учасник німецько-радянської війни, брав участь у звільненні Дніпропетровська
• Попков Віталій Іванович – двічі Герой Радянського Союзу
• Кучма Леонід Данилович – президент України у 1994–2005 роках
• Шавурін Петро Іванович – Герой Радянського Союзу, ветеран німецько-радянської війни
• Потьомкін Олексій Миколайович – Герой Радянського Союзу, ветеран німецько-радянської війни, учасник битви за Дніпро
• Моссаковський Володимир Іванович – учасник німецько-радянської війни, Герой Соціалістичної Праці, дійсний член Національної Академії України
• Швець Микола Антонович – дніпропетровський міський голова у 1994–1999 роках, голова Дніпропетровської обласної ради у 2004–2005 роках
• Волівач Іван Васильович – голова міського фонду соціального захисту учасників війни і членів їх родин, генерал-майор у відставці, член президії міської ради ветеранів України
• Дзяк Георгій Вікторович – ректор Дніпропетровської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, академік АМН України
• Козловський Альфред Іванович – директор інституту розвитку Відкритого акціонерного товариства «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», Герой України
• Мазов Василь Федорович – Герой Соціалістичної Праці, ветеран війни, заслужений металург України
• Мігдєєв Олександр Васильович – колишній голова виконкому міської ради
• Ошко Володимир Петрович – ветеран, заслужений працівник заводу ім. Петровського, який понад 20 років займав керівні державні посади
• Мельников Жан Олександрович – художній керівник Дніпропетровського академічного театру російської драми ім. М. Горького, народний артист України.
• Янгель Михаайло Кузьмович – радянський вчений-механік, видатний конструктор у галузі ракетно-космічної техніки,  начальник і головний конструктор КБ «Південне».
• Будник Василь Сергійович – основоположник КБ «Південне» ім Янгеля, Герой Соціалістичної Праці, академік НАН України
• Команов Володимир Геннадійович – ветеран ракетно-космічної галузі України, один із основоположників ракети-носія «Зеніт» та міжнародної програми «Морський старт», кандидат технічних наук, Герой України, заслужений машинобудівник України, лауреат Ленінської премії і державної премії України, академік Міжнародної академії аеронавтики та Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського
• Рахманов Султан Сабурович – багаторазовий чемпіон Світу, Європи та Олімпійських ігор з важкої атлетики, колишній віце-президент Федерації Олімпійських чемпіонів та президент Міжнародної асоціації інвалідів і ветеранів спорту
• Ус Станіслав Іванович – ветеран ракетно-космічної галузі України, Герой Соціалістичної Праці, академік Академії технологічних наук України, генеральний директор фонду «Патріот», заслужений машинобудівник України, депутат Дніпропетровської міської ради V та VI скликань
• Васильєв Павло Михайлович – почесний голова організації ветеранів України міста Дніпропетровська, ветеран німецько-радянської війни та праці, генерал-майор
• Небоженко Володимир Павлович – народний художник України, скульптор, член Національної Спілки художників України
• Конюхов Станіслав Миколайович – ветеран ракетно-космічної галузі України, Герой України, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук України

та інші.

Позбавлені звання:

• Кобзон Йосип Давидович – 3 вересня 2014 року депутати Дніпропетровської міської ради позбавили звання за його антиукраїнську політику й ухвалили рішення про те, що гімн Дніпропетровська «Днепропетровск мой дом родной» відтепер звучатиме у виконанні зразкового дитячого музичного театру «Волшебный мост».

А потім залунали пісні та вірші на честь дня народження металургійної і ракетної столиці України.

Вірші «Мій Катеринослав» Віктора Невського, «Степ» Валентина Бурхана та «Тролейбусний маршрут за номером 16» Олени Швець-Васіної, «Приїжджайте до нас у Дніпропетровськ» Миколи Мілаша, «Монастирський острів» Юрія Кибця, «Тополяне» прочитали (відповідно) автор, Антоніна Коваленко, Раїса Карпова, Ольга Новікова, Майя Рачкова.

Пісні «Місто дитинства» (муз. Gilkyson T., вір. Р.Рождественського), «Дніпропетровські зорі», «Любиме місто» М.Богословського на вір. М.Долматовського виконали (відповідно) Віра Бондар, Раїса Карпова, Іван Твердохліб.

Гумористичну сторінку вечора відкрила Лідія Буженіна з жартівливою піснею «Подорож». «Страшне перо не в гусака» – уривки з листів наших громадян – прочитала Ольга Денисенко.

На завершення заходу ансамбль «Рябинушка» і весь зал урочисто заспівали пісні, відомі в Придніпров’ї:

«Дніпропетровщина рідна моя» О. Васильківського, «Пісня про Дніпро» Дар’ї Єгорової, «Мій Дніпропетровськ» Валентини Фалькової на вір. Світлани Поливоди» і «Дніпропетровськ» Олександра Погорілого.

І полетіло за межі територіального центру, нашого міста і всієї України рядки з вірша Світлани Поливоди:

Мій Дніпропетровськ, пишу тобі листа,
І шумить біля вікна тополя…
Може, в світі є красивіші міста,
Та мені тебе обрала  Доля!

Антоніна Кобзаренко,

ветеран відділення
СПА територіального центру
соціального обслуговування  (надання соціальних послуг)
Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради