Жінка-УКРАЇНКА

Мої слова тобі, народний батьку!

До 200-ої річниці перевезення
мощей Т.Г.Шевченка в Україну

Ой, гляну я, подивлюся
На той степ, на поле:
Чи дасть Бог милосердний
Хоть на старість волі.
(Т.Г.Шевченко)

І дав нам Бог сьогодні волю,
Бо милосердний, бо благали:
«Просіть і дасться вам по вірі вашій" -
Так праотці колись казали.

– А воля де? Конає хвора
Під тином жида й москаля.
Покриткою блукає доля
Голодна, боса, без гроша.

Та воля - мрія українців -
З колін підняти честь життя,
Як біль кровавий світом бродить
І не знаходить майбуття.

Вже досвіток і сонце встало,
Проснулась матінка-земля,
А безробітна Україна-мама
Спішить до праці по світах.

Спішить, конає в муках, в болі,
Від злиднів корчиться душа.
Несміло просить в Бога долі
І спрощує тяжкі слова.
Але ж були колись поети,
Були філософи, ченці…
Вони слова ті виривали
Із пекла рабства вдень й вночі.

Й Шевченко жив серед неволі...
А якби нині був із нами,
Сказав би, мабуть, «що сваволю
треба полоти з бур’янами».

А бур’яни – то нечисть поля,
Де в ґрунтіфальшіницістьпріє…
Ми ж живемокожен по-своєму
Й не завжди чиним протидію
Тим бур’янам -жебрацтву й страху,
Курганам зла і хаосу душі…
Але ж писав колись Шевченко
Про те, як ген зринають дні
"…навколо осінь шелестить…
Пожовкле листя, мов убитий
Старий під хатою сидить, -
Дочка нездужає Ярина;
Його єдиная дитина
Покинуть хоче. З ким дожить
Добити віку молодого?»
І чи ж не нам тії слова
Сьогодні ріжуть серце й вуха,
Коли ж ті діти України,
Батьків – сини, рідна дитина,
Їдуть в далекії світи.
Але ж вони не хворі діти,
То хвора мати – Україна…
Бо плачуть доньки і сини
З дітьми своїми, уночі…
І батько сивіє від горя,
Бо діти їдуть далебі…
Та ще якби були сліпими,
Не мали нації, без статі,
Невчені, каторгою биті…
Але є воля – ми багаті....

Хоч, зрештою, це знав й Тарас,
Що то не просто без гроша
Хребтом сприймати владу,
І мовчати мозком.
Та й ще коли даєш нове життя, -
Дітям своїм, не мишенятам.

О Господи! Плакав би й Шевченко,
«Бо поки хочем раю на землі,
І доки ейфорія замість тверді,
І доки фальш у статусі ріллі»,
Ми будем потенційним ґрунтом,
А не чорноземом.
Україна, м.Жовква.

Тарасова зброя

Т.Г. Шевченку.

Твої слова, Тарасе, - зброя,
Обтягнута міцною кобурою,
Мене не раз пробуджували з сну,
І віддавала волю я перу.
Писала про тяжке життя берізки
Над берегом змілілої ріки,
Про журавлину непочату пісню
І про даремно згаяні роки.
Бувало, нотувала про кохання
Вербівни з місяцем – молодиком,
Про сокола, його страждання
І про сумну та зраджену любов.
Як хтось кохання цвіт розпорошив,
А інший – кинув Україну
Й в чужі краї за хлібом поспішив.
І там, чужинцем ставши, згинув.
Твої слова, Тарасе, як пісні,
Почую – в серці крига тане.
З»являються, як світло у душі,
Вкривають біль мою зірками.

Україна, м.Жовква.

Наповнюйте престол душі любов’ю

Наповнюйте престол душі любов’ю.
Дар милосердя в собі утвердіть.
Бог дав життя, подякуйте за долю,
І з ласки Божої живіть.
За душі грішні жертвуйте любов’ю,
Не нарікаючи, добро чиніть.
Знаходьте сили берегти здоров’я,
І світло у собі несіть.
Таланти не закопуйте, а сійте,
Не дайте впасти власній долі ниць.
Скарбничку мудрості відкрийте,
Щоб серце не сльозилося з дрібниць.
Хіба це мало – час життя покрито
Десятками відчутних добрих справ?
Отак і щастя – завжди шлях відкритий
Себе знайти, куди б не мандрував.
Україна, м.Жовква.

Під прапором Свободи

Під прапором Свободи - я хочу вільно жити,
Під прапором Свободи - пізнаю краще світ.
Здолавши темні мури й холодні морські води,
В Карпатах відшукаю папороті цвіт.
Хай синьожовта квітка замайорить над світом,
Щоб український промінь усіх заворожив.
Ми - нація велика, ми - України діти,
Благослови нас Боже, піднятися з колін!

Приспів:

Україно, вставай, Україно іди,
Хай в душі не вмирає надія.
Кращу долю знайти, Боже, нам поможи,
Хай любов у серцях пломеніє.

Під прапором Свободи - дух наш не скорити,
Під прапором Свободи - ми вічно молоді
Ми довго так мовчали, більш не хочем жити
В покорі і печалі, у горі і нужді.
Хай щезне з України знедолена година,
Щоб риштування болю не знали донька й син.
Ми - нація велика, ми - України діти,
Благослови нас , Боже, піднятися з колін

Приспів: