Жінка-УКРАЇНКА

Наприкінці 2015 року вийшов друком третій номер альманаха «Горлиця». У виданні опубліковано твори учасників та друзів літературної студії «Горлиця».

Пропонуємо до уваги читачів твори Станіслава ЗАБАРИ, які увійшли до альманаха.

Станіслав ЗАБАРА – доктор технічних наук, професор, лауреат Державних премій СРСР та УРСР, Заслужений винахідник СРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри інформаційних технологій та програмування Університету «Україна»

ДО БОГА

Коли б піднести Господу молитву

Нагодилось мені в сутужний час,

Я б не просив хоробрості у битвах, 

Ні здібностей, – то є у нас.

Перед іконою навколішки, як треба,

Забувши безліч важливіших справ,

Я б попросив Його, Творця Землі і Неба,

Щоб Розуму і Єдності нам дав.

Щоб розпізнати правду від омани

І зло нахабне від добра,

Щоб в землю рідну, вистраждану нами,

Лихая доля не зайшла.

А ще Творця я попросив би знову

І з ним народ мій водночас,

Не дати скривдити святую нашу мову...

І може, прийде Бог

Помилувати нас. 

П. Карпенко-Криниця, з доповненням С. Забари 

ТРУДОГОЛІК 

Я згоден, не треба багато платити,

Хай вітер хитає мене на ходу,

Не треба житла і не треба хвалити,

Будь що, я завжди на роботу прийду. 

Авансові дні – це сумна для нас дата:

За крихти життя дороге віддаю,

Хай знову затримали нашу зарплату,

Будь що, я завжди на роботу прийду. 

Давно відпочити нікуди не їду,

Це море я гордо «імєю в віду»,

Слабенького чаю ковтну до обіду,

Будь що, я завжди на роботу прийду.

Нам пільг і подачок від влади не треба,

З них більше докорів собі на біду,

Хай справи мої – наскрізна непотреба,

Будь що, я завжди на роботу прийду. 

Нічого, що одяг вже досить зім’ятий,

Я гідність свою на заклання кладу,

Якщо навіть вхід перероблять на платний,

Будь що, я завжди на роботу прийду. 

Прийду я, хоч небо грозою захмарить,

І навіть про холод зимовий забуду,

Хай мозок від втоми вже зовсім не тямить,

Прийду! Та нічого робити не буду!