Батьківщина

Не люби Україну, як матір стареньку,  –                             
бо надходить той час, і його не минуть,
коли стулить повіки натомлені ненька
і піде від дітей у незвідану путь…
Не піднімеш на ноги вмираючу матір,
хоч сльозами обмиєш,і будеш тужить.
Батьківщину,так само, нелегко втрачати –
і не дай нам, Господь, щоб до того дожить.
 
Полюби Батьківщину,  як рідну дитину!
Як весняну надію, майбутнього цвіт:
хоч хворіє дитина, та мама повинна
все, що тільки можливо, для неї зробить.
 
Материнська турбота лікує, навчає,
стереже від лихого, плекає дитя,
і пишається ним, як воно підростає
повне сили, наснаги, любові, життя.
 
Підіймай аж до сонця, до неба дитину,
щоб ніколи їй світ не затьмарила тінь.
Як дитя – найрідніше  – люби Україну!
Хай здорова зросте для нових поколінь.
Світлана Макаревська