Жінка-УКРАЇНКА

Творчу зустріч із такою назвою підготували працівники Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка, запросивши на гостини подільську журналістку та літераторку Оксану Радушинську.

Захід відбувся з нагоди святкування подвійного ювілею поетеси: життєвого, а також п’ятнадцятиріччя з часу виходу першої збірки поезій «На крилах мрій». Читачі бібліотеки – школярі та студенти ХГПА з цікавістю переглянули відеопрезентацію «Короноване слово О.Радушинської» про життєвий та творчий шлях подолянки.

Вчора артисти виступили у Сатанові перед бійцями, які постраждали під Іловайськом, а позавчора – у Рівненському госпіталі.

Другий день поспіль «Подільська мистецька сотня» навідує з концертами поранених українських вояків. Другий день поспіль вони очі-в-очі спілкуються з тими, хто дивився у вічі смерті і вирвався з її пазурів. Вчора, 8 жовтня, на прохання начальника УМВС України в Хмельницькій області полковника міліції Олександра Розізнаного, спрацьована команда наших артистів навідала вояків, котрі вижили під Іловайськом, а зараз проходять реабілітацію у санаторії Сатанова.

Оксану Радушинську шанувальники української літератури знають як прекрасну письменницю, журналіста. Але окрім всього цього вона веде ще й активне громадське життя.

Допомагати іншим не на словах, а на ділі, тим, кому може, і хто цього найбільше потребує - ось ті завдання, які вписує у свій життєвий розпорядок щодня. 

Оксано, на Вашій сторінці у Фейсбуці повідомлення про те, що комусь необхідна допомога (зазвичай хворим) з’являються частіше, ніж зразки творчості. Це тому, що Ви знаєте самі як нелегко бути з бідою наодинці? Чи тут щось інше? 

Як ми й обіцяли після відвідин хмельницького госпіталю трохи більше місяця тому, знову навідалися з концертом до українських вояків, котрі одужують після поранень, отриманих на Сході країни. У день нашого візиту на лікуванні в військово-медичній установі перебувало понад шість десятків «атошників». Близько половини з них вийшли передобідньої пори до паркової зони на території госпіталю, аби послухати пісень і просто поспілкуватися з артистами. Хоча прибули ми не як артисти-поети-музиканти, а в якості волонтерів, котрі привезли і позитивні емоції, і гостинці.

Неодноразово натрапляла на інформацію про те, що дитячі малюнки і різні нехитрі роботи, виконані малечею власноруч, не аби як покращують настрій і додають снаги нашим героям-воякам. Ні хвилини не сумнівалася в терапевтичному ефекті таких послань, проте вірила, як то мовиться, на слово. А ось тепер випало особисто пересвідчитися, на скільки сильною і позитивною енергетикою сповнені дитячі мистецькі творіння!