Рецензії

Відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки

презентац_я МИРОТВОРЧА_27.11.2014__12727 листопада у залі Центральної міськрайонної бібліотеки міста Мукачево, відбулася презентація першої збірки поезії Валентини Попелюшки (Бурлака-Жук), присв'яченій річниці Революції Гідності.

Незважаючи на мороз за вікном, у залі було тепло та затишно. І не тільки гостинні стіни гріли присутніх. Щира віршована сповідь авторки, повний зал дячних слухачів, дружньо-родинна атмосфера, теплі слова привітань та подяки. Серед гостей поетеси були і її колегині з громадського об'єднання «Союз українок», і друзі по перу з місцевого літоб'єднання «Рідне слово», рідні та друзі, а також мукачівці, які прийшли познайомитися з Валентиною Попелюшкою.

Еліна Заржицька «Три сходинки Голодомору»

Тема Голодомору складна, бо про такі сумні теми важко розповідати юному читачеві, особливо коли чорні сторінки історії можуть безпосередньо стосуватися роду і такого недавнього минулого.

Герої повісті Еліни Заржицької – Марічка і Петрусь – ще дуже юні, але розумні діти, які подорослішали завчасно. І це природно, бо біди і випробування проявляють людей, показують, які вони насправді, і дуже рано вчать робити вибір і бути відповідальними. З кимось із них юний читач пройде шлях довжиною в рік, наче минаючи сходинки страшного лиха.

«Робінгуди» макарівських лісів

Історія творення української державності і досі оповита міфами польських, російських та радянських ідеологів. Чи не тому була програна інформаційна війна з північним сусідом, анексовано Крим, брат пішов на брата на Донбасі?

Прокинутися від сну безпам'ятства, вшанувати справжніх героїв, які виборювали право на існування нашого народу, допомагає книга відомого на Київщині краєзнавця Євгена Букета «Іван Бондаренко: останній полковник Коліївщини», що побачила світ у видавництві «Стікс» у серії «Життєписи». В ній автор не лише зібрав і впорядкував розпорошену далеко за межами України унікальну інформацію про свого земляка-запорожця, уродженця села Грузьке Макарівського району Івана Бондаренка-Чалого, який після страти Залізняка і Гонти очолив повстання, а й розвіяв міфи про нього.

Навчитися жити на землі як люди

Рецензія на роман Світлани Талан «Розколоте небо»

Розколоте небо: роман / Світлана Талан. − Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014.

«Тепер, коли ми навчилися літати
по повітрю як птахи,
плавати під водою як риби,
нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі
як люди»

Бернард Шоу

Розкажи мені казочку, мамо, а татусь поведе у легенду...

Будь-яка казка чи легенда має неабияке значення для виховання підростаючого покоління. І скільки вже існує людство, вони не втрачають свого образно-художнього впливу на формування світогляду, моралі, творчої уяви, манери оповіді й збагачення словникового складу як дітей, так і дорослих. То ж і не випадково високохудожня народна казка користується особливою популярністюй любовю широкої аудиторії хх шанувальників, віками успадковується як дорогоцінний скарб духовної культури українського народу.

Коротка проза про революцію

Євромайдан. Хроніка в новелах. – Брустурів: «Дискурсус», 2014. – 216 с.
 
Це вже третя книжка про Євромайдан, що вийшла друком у видавництві «Дискурсус». Цього разу під однією обкладинкою зібрані кращі з текстів, що взяли участь в організованому журналом «Країна» конкурсі «Новела по-українськи».

Існує думка, що справжня література про Майдан з’явиться не раніше, ніж через кілька років, коли можна буде пережиту революцію осмислити, побачити з відстані часу і в історичному контексті. Згоден. Окремі з відібраних новел є слабенькими. Інші – зрілі, цілісні. Зрештою, якщо розібратися, далеко не всі є новелами. Але те й інше мало важить, бо справді важливою є їхня простота, безпосередність, правдивість. Ці новели не є літературним осмисленням Євромайдану, а швидше прямим його слідом, відбитком. І тому навряд чи тексти професійних письменників, що увійшли до книжки, є дуже виграшними в порівнянні із усіма іншими. З точки зору звичайного читача всі вони приблизно рівноцінні й цікаві, незалежно від авторської майстерності.

Театр двох поетів

Тетяна і Сергій Дзюби. Розмова чоловіка і жінки: вибрані вірші / Пер. польською, упоряд. Група «MARa». – Люблін: Wydawnictwo Polihymnia Sp. z o.o.; Чернівці: Букрек, 2013.

Прихильники ґендерної рівноправності могли б небезпідставно зробити закид на адресу видавництв, які готували польсько-українську білінгву поетів із Чернігова Тетяни і Сергія Дзюб «Розмова чоловіка і жінки» (2013), щодо тієї самої ґендерної нерівності. Як-не-як, вона містить лише 11 Тетяниних віршів і аж 148 Сергієвих. Однак і чернівецький «Букрек», і люблінська «Polihymnia Sp. z o.o.» (книжка була їхнім спільним проектом) мають чим заперечити.

Олександр Горобець «Свічка на вітрі» (рецензія Ніни Головченко)

У вересні 2014 року побачила світ чергова книга журналіста Олександра Горобця «Свічка на вітрі: Тривога моя – зранена Україна. Публіцистичні розмисли про кремлівський воєнний гібрид для українського електорального поля та високий дух народу, який не побороти нікому». – Вінниця: ФОП Рогальська І.О., 2014. – 252 с.

Назва твору

Анна Багряна про книгу Інги Крукаускене «В ім’я любові»

СОНЦЕВА НАРЕЧЕНА

З Інгою Крукаускене (творчий псевдонім — Inga Dream) я познайомилася у Варні на Міжнародному поетичному фестивалі «Слов’янські обійми». Спершу мене вразила потужна вітальна енергія, яка струменіла з цієї жінки під час кожного її виступу. А потім, уже вдома, я прочитала подаровану нею автобіографічну повість «Мрій і дій». Пройнялася незвичайною долею мисткині. Захопилася силою її духу.

Інга Крукаускене — українка за походженням, яка з чотирнадцяти років мешкає у Литві. Авторка дев’яти поетичних та прозових книжок, виданих російською, литовською та англійською мовами.

«В ім’я любові» — десята книга Інги Крукаускене, до якої увійшли її найновіші верлібри.

На варті рідної землі

Володимир Рутківський. Сторожова застава. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. – 304 с.

«Як же ж я скучила за справжнім, добротно зробленим пригодницьким фентезі!» – такою була моя перша думка, коли я почала читати повість «Сторожова застава». Хоча за нинішніми мірками такий об’ємний твір важко назвати повістю – це вже повноцінний роман.

Можна сказати, якщо користуватися сучасною термінологією, що це роман «про попаданців», оскільки головний герой Вітько Бубненко потрапляє у минуле Київської Русі і зустрічає там богатирів, про яких знає з народних легенд, – Іллю Муровця, ще зовсім юного Олешка Поповича і не знаного нами діда Овсія.

Стеф’юк Іванна. Спогад, як погляд: біографічні обрії Дениса Онищука

«Життя Дениса Онищука – це типова доля особистості, яка з волі суспільно-політичних подій опинилася поза межами рідної землі, але не дала себе розчинити в морі чужинецьких культур і традицій, ревно оберігаючи пам’ять про свій рід». Значна частина життєвого шляху Дениса Онищука – це педагогічна діяльність, тому в книзі вміщено багато роздумів над роллю освіти в житті людини.

Спогад як погляд: біографічні обрії Дениса Онищука

Онищук Д.І. Спомини / Онищук Д.І. – Чернівці: Букрек, 2013. – 492 с.: іл..

Книга Юрія Луценка і Мустафи Найєма «По обидва боки колючого дроту» (2014) (рецензія)

Цієї осені трапилося багато гарних книг українських авторів. Серед них − текст Юрія Луценка у записі Мустафи Найєма «По обидва боки колючого дроту» (2014).

Чому читала?

Тому, що я − не політик, а визначитися щодо окремих проблем/осіб у політиці як громадянці України треба, бо працюю з молоддю, зі студентами. Якраз отакий кулуарно-документальний, афористично-аналітичний твір виявився доречним.

Об'єднати вміст