Сердунич Любов

«Загублений перстень» Любови Сердунич

Відгук на книгу поезій, які вразили до глибини душі

Поезія – є різна. Я ж за ту, яку автор проживає. Бо тоді і читач відчуває в таких віршах біль і радість самого автора. Тобто справжність, щирість. Вони надовго вкарбовуються в пам'ять, вони чомусь навчають, від чогось застерігають, на щось надихають…

Поезії  Любови Сердунич, які ввійшли до книги «Загублений перстень» і приурочені покійному чоловіку поетеси Володимиру Миколайовичу, викликали в мене масу відчуттів.

Нові вірші Любови Cердунич

ОДВІЧНИЙ ВОРОГ

Я не плекала мрій своїх рожевих,
Бо скільки вовка не годуй, та скоро
Покаже він своє нутро скажене.
Як виявилось, «брат» – одвічний ворог!
 
А хто вважав за брата – в більшій тузі,
Обмануті нахабно – в більшім горі!
Вже жодних ми не маємо ілюзій:
Так званий «старший брат» – наш вічний ворог!

Нас на розп’яття, в тюрми – щоб змаліли!..
Морив безхліб’ям нас і Соловками…
Хто це забув, ті нині теж прозріли:
Ти нам – не брат! Ти – наш одвічний Каїн!
 
Хай в кожного ілюзія розтане!
Нехай прозріння сумніви поборить!
Усі народи стали нам братами.
І тільки «старший брат» – агресор, ворог!

Майдан

Йдуть нові патріоти. І їхня хода
Додає нам відваги і сили.
На планеті постав, наче фенікс, Майдан,
України повсталої символ.

Перемог не буває безкровних… Шкода!..
Повалили режим цей насилу!
Знай же, враже-манкурте, що є в нас Майдан,
Революції нашої символ!

Знай же, кожен диктаторе: влада – не дань!
Нас нікому не вдасться місити!
Тож затям, що Майдан – це не площа. Майдан –
Волелюбної нації символ.

Хто не був, той не відає, що то: гуртом.
Навіть мирний Майдан має силу!
Прозрівай! Повставай! Ти – не раб вже! Отож
На Майдан! Бо це – гідности символ!

А якщо небезпека, як знову – біда,

«Іду з дитинства до Тараса»

Цими днями в  закладах культури, освіти українці вшановують Кобзаря. Про один із таких заходів на своїй сторінці в Фейсбуці розповіла письменниця, поетеса Любов Сердунич

Сьогодні взяла участь в обласному літературно-мистецькому святі "ІДУ З ДИТИНСТВА до ТАРАСА", яке відбулось у глибинці: віддаленому селі Нова Синявка. ПРЕЧУДОВЕ дійство! Вдалося на славу! Діти читали багато віршів Тараса Шевченка, співали пісні на його твори, звучала бандура. Я теж читала вірші, щоправда, власні - про Т.Шевченка, а ще - подарувала для школи та сільського Будинку культури комплекти портретів "Гетьмани і полководці України" (від Всеукраїнського об"єднання ветеранів) і, звісно, добірку зі свого творчого доробку для шкільної книгозбірні. Найбільш відрадно для мене було те, що ЦЬОГО РОКУ виступи посадовців (здається, всіх) були щирими, патріотичними і пов"язаними із сьогоденням, зокрема, останніми подіями в Україні».

Гей, ви славні козаченьки, гуртуймося в лави!

Гей, ви славні козаченьки, гуртуймося в лави!
Будьмо гідними героїв, боронім державу!

Козаки-и-и! Хто відваги у своєму серденьку не має,
Той рабом у ріднім краї проживе й сконає.

Хто не має України у своєму серці,
Той лежатиме ганебно зі списом у герці.

За Вкраїну, неньку рідну, й загинути варто,
Доведемо, що ми, браття, козацького гарту!

(Любов Сердунич).

 

Кобзареві присвячується

Про автора: Сердунич Любов Андріївна — вчителька української мови та літератури вищої категорії, член ВТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка, член НСЖУ, НСКУ, член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, автор 14 збірок, лавреат Хмельницької обласної літературної премії імени Микити Годованця, леді ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.       

НЕВМИРУЩИЙ КОБЗАР

Хоч душа – як руїна –
Все життя у гонитві,
Його пломінь не згас.
Хто твоя, Україно,
Священна молитва?
– Він, безсмертний Тарас!

Тарас Шевченко — автор підручника

У статті автор висвітлює умови написання Тарасом Шевченком підручника «Буквар», подає його опис та окремі тексти, а також драматичну долю першовидання підручника та просвітницькі задуми Т.Г.Шевченка. Ключові слова: Т.Г.Шевченко, «Кобзар», «Буквар», народна освіта, українське національне відродження.

Виповнюється подія, означена в історії України і в сьогоденні як важливий день для нашої культури та духовности. З того благословенного дня, коли 9-ий березневий день приніс родині Шевченків-Бойків-Грушівських, Україні і світові Великого Сина Тараса, минає 200 років. Однак людству, виявляється, замало і два сторіччя, аби осягнути велич цієї людини.

До дня народження Великої Українки

До дня народження Великої Українки: Лариси Петрівни Косач (Лесі УКРАЇНКИ). Згадаймо її закличні слова: "ВСТАВАЙ, ХТО ЖИВИЙ, В КОГО ДУМКА ПОВСТАЛА! ГОДИНА ДЛЯ ПРАЦІ НАСТАЛА!".

ЛЕСІ
Ось ми і ровесниці з Тобою,
Стрілись віком на межі століть.
Ти пішла такою молодою,
А Твій біль уже й мені болить.

Та Твоя вступає в душу сила
І відвага будиться на клич,
Як огні досвітні засвітили
По-новому на межі сторіч.

Приїзди до мене, Лесю, в гості!
Хай торкнуся сильної руки

Привітання для ювілярки

У читальній залі Старосинявської центральної районної бібліотеки (ЦРБ) у ці дні організована книжкова виставка для читачів «ДУША НЕ ТЕРПИТЬ ПОРОЖНЕЧІ». 

Як відзначено на сайті ЦРБ, виставка організована «до 55-річчя від дня народження Любові Сердунич, поетеси, краєзнавиці, члена Асоціації дослідників голодоморів в Україні, члена Національної спілки журналістів України, голови РВ ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка.

Працівники та користувачі бібліотеки щиро вітають ювілярку та зичать міцного здоров'я і многая літа.

Вітаємо!

Сьогодні День народження у щирої серцем і помислами українки – письменниці, поетеси, краєзнавця Любови Сердунич.

Впевнені, що цій жінці, як і всім свідомим українцям, сьогодні не до свят. Бо коли в мирний час у країні ллється синівська кров, матері забувають навіть про свої власні дні народження.

Єдине, що все-таки хочемо пообажати, це незгасної надії у краще завтра, віри в те, що сонце перемоги над злом попри все зігріє нашу неньку-Україну, здоров'я і добра.

"Жінка-УКРАЇНКА"

Материнське благословення

В мене найдорожчий – ти, моя кровинко!
Тільки час настав твій: віддатись боротьбі.
Щоб не відчував ти на собі провину,
Я не зупиняю твій порив у бій.

В нас нема вагання. А як небезпека –
Я тебе закрию сильними крильми,
Мовби Берегиня. Відверни від пекла
Україну-Матір. Хто ж, якщо не ми?!

Доведи, що витязь, що звання «людина»
Носиш не даремно, навіть як війна.
Ти в моєму серці і в житті – єдиний,
Тільки й Україна, сину, в нас – одна!

Українська ненько, Берегине роду!
Берегине слави прадідів-батьків!
Благослови щиро сина до походу
Захистити Матір нині – й на віки!

© Любов СЕРДУНИЧ (22 січня 2014 р.)

«…Найвища місія Творця…»

...Найвища місія Творця —
Сказати людям віще Слово
І запалити їх серця
Вогнем прозріння і любови.

Забудь найменше слово «я»
І не залежним будь від слави.
Хай брудом обіллють до п'ят —
Знай: є річки й цілющі трави.

В них воскресай і знову — в бій!
На кпини й зло — сердечне сяйво.
Він не тривкий, він просто біль.
Лиш правда завше всеосяжна.

Любов Сердунич

Об'єднати вміст