Анциперова Лідія

2014 рік

Яким був рік, що вже мина?
Важким він був – Майдан, війна…

І снайпер цілив у людей…
І серце рвалося з грудей…
На землю падали тіла…
І будь ти проклята, війна!

Війна супроти України...
Народ піднявся із коліна!
Бо всі ми прагнемо Життя –
Країні світлого буття!

Ми хочем чути голос Правди,
І скинувши важкі кайдани,
Ми разом встали, як один
Проти навали ворогів…

Всі знаймо - хлопці – то  Герої!
Здобудуть Мир і  перемогу!
І завше будем пам'ятати 
Героїв, що втрачала Мати…

«Як хочеться жити у мирі і дружбі!..»

Як хочеться жити у мирі і дружбі!
В красивій країні, як в дружній сім'ї,
Де люди всміхаються, діти радіють,
Де щастям і радістю сповнені всі!

Як хочеться жити в країні квітучій!
Де в кожному місті і в кожнім селі
Щасливі громади працюють на благо
Моїй України – рідній землі!

Я прошу, полиште зброю та списи!
Давайте покинемо час ворожби!
Берімось до праці, полишим образи!
До слави і волі нам разом іти!

Слава героям! Про них пам'ятати!
І будувати новітнє життя!
Давайте ми будем дружніми, браття!
До ворожнечі нема вороття!

«На події 22 січня 2014 року»

Чужинська влада йде на бій з народом!
Продажна влада хоче придушить
Ті паростки народної свободи,
Стремління в вільній Україні жить!

Невже ти, влада, загубила розум?
Невже не чуєш колокольний дзвін?
Невже не бачиш власного народу?
Невже ти будеш знищувать нас всіх?

Ти Україну підло поділила
На Схід і Захід, ворогів й своїх!
Проти людей направила злу силу -
Вбиваєш наших героїв і синів…

Іди вже геть! Іди з нашій країни!
Іди з очей! Ненависна нам ти!
Розквітне наша вільна Україна!
В добрі і в мирі будем жити ми!

Об'єднати вміст