Галинка Верховинка

Нова книга Галинки Верховинки «Мелодії карпатської душі»

12218308_925606037518681_194054555_o«Мелодія карпатської душі» — друга збірка поетеси Галинки Верховинки днями побачила світ у Чернівецькому видавництві «Друк Арт». 

Верховина – серце гуцульського краю, батьківщина багатьох талановитих людей. Серед них – самобутня поетеса, збирачка народного фольклору і карпатської старовини, українська берегиня Галинка Верховинка (Галина Яцентюк).

"А верба коси порозпускала"

Поезія Галинки Верховинки іде з глибини душі, де так багато любові, мудрості і тепла.

Все, що болить чи навпаки приносить втіху - виливає на папір. Так народжуються вірші, які потім переростають у пісні.

Одна з них з’явилася на світ зовсім недавно під назвою: " А верба коси порозпускала".

Автор музики  Віктор Коржук.

Виконує The Soulmans: http://www.realmusic.ru/songs/1337108#

 

До Верховинки – не на хвилинку

Минулого тижня, будучи у Ворохті, не змогли не відгукнутися на запрошення однієї з героїнь нашого порталу, талановитої, щирої, гостинної Галинки Верховинки. І ось ми в селі Ільці Верховинського району, в будинку, куди не можна зайти лише на півгодини. Принаймні наші «півгодини» перетворилися на півдня. Та ми нітрошки про це не пошкодували. 

Знайти будинок Яцентюків – не важко. Односельці радо повідомляють, де знаходиться музей «Вишиванка». Саме так і дісталися місця призначення.

Жінка, яка створила музей у себе вдома

Галинка Верховинка — незвичайної душі людина. І це підтвердять всі, хто хоча б раз мав нагоду з нею зустрітися і поспілкуватися. Така нагода випала й нам, коли презентували в Українському домі книгу «Материнська молитва». Вона одна з авторів збірки.

А ще вдома пані Галина створила музей, зберігаючи надбання предків. Про це у розмові з гостем її хати-музею радіоведучим Романом Колядою:

http://schedule.nrcu.gov.ua

Журавлі (пісня)

Знов радісно курличуть журавлі,
Забули про смертельну втому.
Несуть кохання на своїм крилі-
ТО журавлі вертаються додому.

А журавлі додому не спішіть,
Бо ще снігами занесло дороги.
А ми усе,усе перенесем лиш
Би прийти на ріднії пороги.

Лиш би прийти до рідного гнізда
Кохану я крильми зігрію,а де
Кохання там завжди весна
Ми маємо на те палку надію.

Морози пройдуть і розтане сніг
І все довкола цвітом зацвіте
Хоч журавлята стануть на крило
КОхання ж буде вічно молоде!

То нехай у ваших душах буде завжди весна!
        КОХАЙТЕ-І БУДЬТЕ  КОХАНИМИ !

Дід і внук

Високо в небі там,
де птахи не літають,
Не долітають і космічні кораблі...
там дідо свого внука зустрічає,
Який також загинув на війні.

Та дід був на війні,
навпроти нього ворог
Чужинець в нього там стріляв...
І на Майдані у бою нерівнім
За Україну голову поклав

І плакала вдова,росли
без батька діти
Ішла війна ще можна зрозуміти...
Пройшли роки.уже нове століття
Та не минуло нас нового лихоліття.

Знов на Майдані барикади,
горіли шини,вибухи,біда
Брат в брата цілиться,
Що буде далі, від кулі снайпера 
Вже гинуть на Майдані...

Там бій жорстокий йшов
Ось так розпорядилась доля,

«Беркуте, спинись, не стріляй...»

Беркуте, спинись, не стріляй!
Розгубив ти, людську подобу.
Почуй,заклинаю я-був
Сином  цього ж ти  народу...

Але знаєш, ти ним лиш був!
Тепер ти посланник аду,
Люди гинуть за свій народ,
Ну а, ти, захищаєш владу...

Що чекає на твоїх дітей?
Кого ти,кого захищаєш?
Що на тебе тепер вже жде?
Невже це ти не уявляєш?

У тебе тут тато,мама,
Тут твоя живе родина,
У школу,садочок ходить
Із іншими твоя дитина...

І як тому синові чути,
Куди би він не ступав,
То син того тата  -беркута,
Що по людях стріляв...

Я - УКРАЇНКА!

Я цим горджуся- УКРАЇНКА Я,
Ця думка, завжди душу гріє!
Ми будем вільні, на своїй землі
Та часом сльози безнадії 
Покотяться, я їх змахну...
Ми йдемо разом до мети...
Нам треба Україну зберегти 
І захистити! Не спинять нас
Ні з Заходу, ні з  Сходу
Ми діти одного народу!
І мати скрізь є просто МАТИ,
То буду Господа благати
За свого сина і не свого,
Щоб захистив від всього злого!

4.02.2014
Галинка Верховинка

Лиш тільки РАБАМИ не будьте жінки…

Лиш тільки РАБАМИ 
     не будьте жінки,
Лиш тільки рабами
     не треба-
Покликання жінки 
     зовсім не таке-
Не те їм присуджено
     з неба...

КОХАНОЮ бути,
    ростити дітей,
Сімейний вогонь
    зберігати !!!
Лиш ГІДНІСТЬ 
    свою берегти
Лиш тільки рабою
   не стати....

А впала якщо,
    піднімайся з колін-
Все буде-чи з ним,
    чи й без нього....
Навчіться любити
    себе,
Бо так я скажу вам,
 що з того,

Перемови...

Перемовини, знов перемови...
Люд хвилюється… Буде що далі?
Та міністру беркутів – нічого…
Може дайте, йому ще медалі!

Б'ють людей, роздівають, вбивають,
І минає їм все те без кари…
А тут діда старого зловили,
Засудили вночі, і на нари…

В нас повсюди подвійні стандарти,
Там жирують,а там гинуть люди
Ой ще кара для вас попереду,
Українці піднялися всюди!!!

Закалений метал ще міцніший!
Не злякає ні смерть,ні тортури…
Зацвіте на весні Україна
і розіб'єм, розіб'єм ці мури!!!

Про наболіле віршами. Галинка Верховинка

Йорданська ніч…

Б'ють барабани, канонади звук,
Горять автобуси, урали –
Говорить люд, бо до тепер мовчав,
Лиш слухав, а тепер сказали...

Сказали ДОСИТЬ, БАНДУ ГЕТЬ!
Але тепер говорять не словами.
Ой схаменіться гади, бо народ,
Повірте, ще не все сказали!

Вам ще згадають, за студентів кров,
За сльози матерів, під вашими судами
вам не сховатися від гніву їх ніде,
Горітиме земля під вашими ногами!!!

ID: 4737
Понеділок 15:33

 

Ранок після Йордана.

Об'єднати вміст