Винник Марко

«дерево-пташе самотній і сутінний...»

дерево-пташе самотній і сутінний 
ходиш довкола густої води 
поки зірки від вечірні до утрені
зносять ясу мерехтливу туди

дерево-пташе мовчиш не запитуєш
хто твою пісню тонку потопив
вольні літа потоптав недопитими 
кинув жаринами серед ропи

дерево-пташе зникатимеш плавнями 
пам’яті в сивім пері не згуби 
хай перегойдує хвилями плавними
місячну скіпку твоєї журби

Марко Винник

Марко Винник — поет

Марко Винник. Мешкаю у Львові. Живу. Працюю. Віршую.

вокзальний шансон для осіннього акордеону

в імлі неону акордеони здирають шкуру                                              
під ними осі на осях осінь плаксиво-бура
шарманку крутять круки голодні круки іржаві
перед очима Париж і Лондон 
Париж-Варшава

Об'єднати вміст