Чернігівська область

Відбулася творча зустріч «Мистецтво творення краси»

result_818 серпня в Мистецькій вітальні ЧОУНБ ім. В.Г. Короленка пройшла творча зустріч «Мистецтво творення краси» з чернігівським різьбярем, заслуженим майстром народної творчості України Миколою Паньком до 65-річчя від дня народження.

Микола Леонідович народився 6 серпня 1951 року в селі Роїще на Чернігівщині. З деревом любив працювати прадід митця: робив ложки, прядки, видовбував човни. Перші спроби творення з дерева майбутнього різьбяра відносяться ще до шкільних років. Пізніше пан Микола вивчав чернігівське народне різьблення по дереву, читав фахову літературу, ознайомився з творами різьбярів у музейних зібраннях Києва, Чернігова, Сум.

«Портрет без ретуші» Тетяни Череп-Пероганич

Тетяна Череп-Пероганич у авторській програмі Валентини Громової «Портрет без ретуші» на Чернігівському обласному радіо. Червень 2016.

Фестиваль у Пісках об’єднав патріотів України

ВП 030Незмінний його девіз – «Моє село – моя столиця, моя провінція свята».

4-5 червня в селі Піски Бахмацького району Чернігівської області проходив ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Відродження села, його духовності і культури». Ініціатор, засновник та голова оргкомітету фестивалю – голова ПСП «Пісківське», депутат обласної ради Валерій Колоша. Валерій Петрович любить село, працює в селі на благо України та добре розуміє важливість духовності і культури. Без них неможливо побудувати процвітаючу державу з європейськими цінностями.

Перша презентація Анни Багряної в Чернігові!

Exif_JPEG_422Відома українська письменниця та перекладач Анна Багряна, котра зараз мешкає в Болгарії, презентувала у Чернігові свої нові книжки. Зацікавлення до цієї імпрези було великим – чарівну гостю справедливо вважають нашим послом на Балканах. Анна вийшла заміж за видатного болгарського поета Димитра Христова. Шість років сім’я жила в Македонії, де Димитр очолював культурний центр Болгарії у цій країні. У них народилася донька Оксаночка, до речі, громадянка України. Зараз, у свої три роки, Оксанка добре розуміє українську і говорить нею, адже це – її рідна мова. І на запитання, ким вона стане, як виросте, впевнено відповідає: «Українкою». Хоч, звісно, болгарська мова у родині теж звучить постійно. Дружна сім’я завжди разом відзначає українські та болгарські свята. Нині родина переїхала мешкати до Болгарії, де Димитр Христов працює в Спілці болгарських письменників.

Наша відповідь загарбнику Путіну

Обкладинка книжки -чнянц¦ в АТОВ Ічні тепло вшанували матерів, чиї сини мужньо стали на захист Вітчизни, а також визначних волонтерів.

«Ічнянці в АТО (сто бійців)» – так називається книжка спогадів вояків, уродженців Ічнянщини, про їх участь у визвольній війні українського народу проти російських окупантів. Водночас це – прониклива книжка пам’яті про героїв-земляків, які не повернулися з цієї жахливої війни, віддали свої молоді життя за свободу нашої України та рідного краю в боротьбі з шовіністичною, зажерливою імперією «царя» Путіна.

Як розповіла автор-укладач книги Олеся Реута, відверті спогади бійців переплітаються тут із загальнодержавними подіями 2014-2015 років. Автор прагнула проаналізувати, пояснити читачам причини віроломної російської військової агресії, об’єктивно дослідити страшні та криваві події захоплення українських територій, причини перемог і поразок нашої армії, зафіксувати моторошні злочини путінського режиму зі слів очевидців війни. Це – наша відповідь кровожерливому кремлівському «імператору», який вихвалявся, що вже за тиждень російські горлорізи дійдуть до Києва. Однак підступний план «Новоросії» зазнав краху – в Україні ожив звитяжний козацький дух!

Велике свято в Ічні

ЗалІчнянці знову вразили. Дивовижно, як вдається невеличкому райцентру на Чернігівщині влаштовувати такі цікаві, душевні, зворушливі літературно-мистецькі свята, які навіть у столичному Києві зараз рідко побачиш, та й то за участю... наших земляків-ічнянців, як от чудовий виступ у Національній спілці письменників України Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», котрий досі самі ж колеги-кияни всім у приклад ставлять – от як потрібно творчі зустрічі організовувати! Воістину провінція – все-таки явище не стільки територіальне, скільки духовне. Недалеким провінціалом і в Києві можна бути, і в Парижі... А Ічня в своєму культурному розвитку – справжня оаза талантів, духовності, патріотизму та національної самосвідомості!

І де, в якому райцентрі України, можуть зустрітися водночас стільки наших видатних співвітчизників?! А до Ічні на Благовіст із Києва завітали Герой України, Шевченківський лауреат, класик сучасної літератури Юрій Мушкетик, літературознавець, директор Інституту літератури Національної Академії наук України, академік Микола Жулинський, відомий письменник і перекладач Станіслав Шевченко, громадський діяч, заступник голови нашого «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський та член Національної спілки письменників України Віталій Шевченко, добре знаний своєю державотворчою та подвижницькою видавничою діяльністю (а його син Андрій, політик, журналіст та дипломат, нині – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді).

Від «Губернських ведомостей»

12469556_527095267464198_8859146168919706996_oТой суботній день 8 січня 1838 року за старим стилем — знакова подія в історії нашого краю: вийшов перший номер першої газети — «Черниговские губернские ведомости», від якої і веде свої традиції нинішня «Деснянська правда». Загалом звідси починається історія чернігівської преси та історія чернігівської журналістики.

У ті далекі роки «Губернские ведомости» були, перш за все, офіційною газетою, що видавалася з метою «облегчення канцелярий в производстве дел сокращением переписки и доставления как присутственным местам, так и частным лицам средств получать сведения, относящиеся к исполнению и соображению». У офіційній частині газети публікувалися урядові й місцеві губернські документи, розпорядження.

Виходила і «неофіційна частина газети», що висвітлювала життя губернії, Росії і зарубіжжя, подавала матеріали з місцевої економіки, географії, історії, фольклору й етнографії, публікувала твори місцевих авторів. «Золотим віком» неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» можна по праву вважати п’ятдесяті роки, коли навколо газети сформувалося коло літераторів і істориків.

Василів день

Василь Струтинський і Володимир Сапон, 1976

Василь Струтинський і Володимир Сапон.
Кінець 1970-х. Світлина Миколи Трухана

Василь Струтинський і сьогодні залишається «найтиражнішим» автором Чернігівщини. Його дитячі книжки у вісімдесяті — на початку дев’яностих років, друковані в київському видавництві «Веселка»  та чернігівському «Деснянська правда», мали загальний наклад більше 800 тисяч примірників! А його окремі поезії та оповідання друкувалися в таких журналах, як «Барвінок», «Малятко» та «Перець» (там виходила дитяча сторінка) — теж найтиражніших в Україні. Та й тепер його твори прикрашають сторінки читанок, хрестоматій та підручників з української мови.  А ще він видавав і «дорослі» книжки.

Юна прилучанка презентувала першу поетичну збірку

ОбкладинкаУ Прилуцькій районній бібліотеці відбулася цікава презентація першої поетичної збірки Надії Маринохи-Стеценко «Таємниця твого Всесвіту», яка працює тут організатором літературно-масових заходів. Привітати юну поетесу з її творчим (таким вдалим!) дебютом прийшли колеги по перу – Ніна Ткаченко та Світлана Коробова, художники Петро Бойко, Степан Вербещук, Володимир Карась, скульптор Семен Кантур, журналісти, краєзнавці, члени міського клубу книголюбів «Джерело», представники колективу агротехнічного коледжу, начальник відділу культури Прилуцької райдержадміністрації Людмила Федоренко.  З  Дубового Гаю приїхала мама Надії – Валентина Іванівна, котра була схвильованою і пишалося таким значним творчим успіхом своєї донечки…

Мальви

DSC_0083«Мальви» — фольклорний колектив із села Макіївка Носівського району Чернігівської області.

Українці мають багату пісенну спадщину. Співають українські народні пісні і у великих містах, і в маленьких селах. Аматори сцени завжди із великим задоволенням виступають перед глядачами. Мабуть, не знайти в Україні села, де б не було художньої самодіяльності. І це незважаючи на те, що сільські будинки культури взимку у більшості своїй не опалюються, відсутні музичні інструменти або ж немає відповідних спеціалістів. Та ті, хто не уявляє свого життя без неповторних народних українських пісень, попри всі проблеми і перешкоди, знаходять можливості співати, виступати, брати участь у фестивалях.

Чарівники пера і мікрофону

Названо лауреатів XVII Чернігівського обласного конкурсу молодих  журналістів «Золоте перо-2015»

Такий конкурс традиційно проводять Департамент сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, Міжнародна літературно-мистецька Академія України, ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» і Чернігівська обласна організація Національної спілки журналістів України.  

За цей час конкурс здобув визнання не лише на Придесенні, адже його переможці працюють зараз у багатьох чернігівських і столичних виданнях, а також на телебаченні та радіо.

Її квіти на полотнах полонили майже увесь світ

чоловічий ансамбль Хортиця7 грудня день народження Катерини Білокур

5 грудня в селі Богданівка Яготинського району Київської області відзначали 115-ту річницю з дня народження талановитої української художниці Катерини Білокур. До могили Катерини Василівни учасники урочистостей принесли квіти, які вона обожнювала і малювала впродовж всього свого життя. Потім всіх, хто того дня завітав до Богданівки, запросили відвідати меморіальний музей-садибу Катерини Білокур. Він був відкритий у 1977 році. Про життя і творчість талановитої мисткині розповіла завідувач музею Ольга Шаповал.

Об'єднати вміст