Вікторія Рутковська

Вікторія Рутковська — автобіографія

Я, Рутковська (Валькова) Вікторія Борисівна, народилася в Києві 19 лютого 1966 року.

Батько Борис Олександрович був філософом — соціологом, журналістом, кандидатом філософських наук, помер 2008 року; мати — педагог, народознавець, журналіст.

Закінчила Київський державний інститут культури імені Олександра Корнійчука, другу спеціальність — соціальний психолог — отримала в Київському педагогічному університеті імені Бориса Грінченка.

Читати далі

Вікторія Рутковська: Україна – це моє життя, моя душа, мій біль, моя надія. Їй я присвячую свої вірші

МОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ

Моя Україна – це сивий Дніпро,
Що котить нестримним потоком,
Це правда сувора, це віра в добро,
Це істини поступ широкий!

Моя Україна – подільські гаї,
Волинські озера, діброви.
Моя Батьківщина – це діти мої
І мова моя калинова.

Моя Україна – це букова віть,
Мереживо синіх серпанків,
Народної пісні омріяний світ
І квітів, що пахнуть так п’янко!

Моя Україна – свобода в серцях
І щирість у вчинках і діях,
Це запал, натхненний вогонь у очах
Й на краще майбутнє надія!

Читати далі

Поезія Вікторії Рутковської

Минуло 40 днів, як на вівтар свободи поклали своє життя хлопці з Небесної Сотні. Світла їм пам’ять і вічний спокій! Разом зі свічкою й квітами на місце загибелі Воїнів Світла я кладу і цей вірш.

НЕБЕСНА МУЗИКА – НЕБЕСНІЙ СОТНІ

Небесна музика звучить…
В жалобі ангели співають…
Життя мінливе – тільки мить
Із вічністю нас розділяє…

Ще вчора ви були живі…
Кохали, плани будували…
Судився ж вам недовгий вік –
Домівкою вам небо стало…

Ген - ген курличуть журавлі:
«Небесній сотні слава! Слава!»
А ми лишились на землі
Продовжувати спільну справу.

Читати далі

Фотоальбом Вікторії Рутковської

Квітень 5, 2014 - 23:14 — perohanych

Фото 13	Фото 12	Фото 11	Фото 10	Фото 9	Фото 8
Фото 7	Фото 6	Фото 5	Фото 4	Фото 3	Фото 2
Фото 1

Смачна ода українському борщу

Моя улюблена страва, звичайно ж, український борщ. Цьому геніальному народному витвору кулінарії я присвятила свій вірш і в поетичній формі розповіла, як його готувати.

Борщ – червоний традиційний –
Витвір, дійсно, геніальний.
Він пройшов і голод, й війни,
Потрясіння соціальні.

Борщ смачний і апетитний
Із сальцем, із пампушками,
Ще й сметанкою политий, –
Україна їсть віками!

Він – не «пєрвоє», як кажуть
Москалі на Борщ глузливо,
Голова у кухні нашій,
Справжнє кулінарне диво!

Треба з почуттям творити
Страву цю національну.
Біля неї не сваритись,
Борщ варити – акт сакральний!