Віра Дубіно

Віра Дубіно — біографія

Я народилася у селі Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області 1 квітня 1972 року.

З 1979 по 1982 навчалася у Старобасанській середній школі. Трудову та педагогічну діяльність розпочала з 15 серпня 1989 року, після призначення на посаду старшої піонервожатої Старобасанської допоміжної школи-інтернату.

З 1990 по 1992 навчалася на дошкільному відділі Прилуцького педагогічного училища ім.. І. Я. Франка. По закінченню навчання прийшла працювати вчителем у Тимківську школу-інтернат. Тут згодом обіймала посади заступника директора з навчально-виховної роботи та директора школи.

Віра Дубіно: Учитель – це покликання

Я учитель і це -  моє покликання. Слова ”учитель”, „наставник” відношу до вічних, адже скільки існує людство, стільки й будуть існувати ці поняття.

Хто ж він такий – учитель? За тлумаченням це людина, яка наставляє, передає свої знання, вміння іншій людині. Це і артист, роль якого триває довгі роки, і лікар, що лікує не тільки тіло, а й душу, і будівельник, бо будує людські долі( а долі ж ці не з бетону, а з кришталю). І в  той же час, учитель – це звичайна людина, зі своїми радощами, проблемами, зі своєю печаллю. Він багатогранний і цікавий, добрий і справедливий, суворий і чесний. В ньому одночасно вживаються і вихователь, і артист, і актор, і скульптор, і батько з матір’ю.

Поезія Віри Дубіно

***

Зірка з неба впала,
Світлом осяяла путь.
Бажання я забажала -
Тебе знов побачить, почуть.
Хоч знаю, що не здійсниться
Найпотаємніше із бажань,
Бо снігом уже іскриться
Радість від сподівань.

Віра Дубіно. Сніг

Сьогодні іде перший лапатий передноворічний сніг. Він заповнює все навкруги. Здається, що і сам мимоволі потрапляєш у полон його невпинного танцю. Я люблю, коли йде такий сніг. Він повертає мене у минуле -  минуле з тобою.

Іду додому не поспішаючи, навкруги вальсують сніжинки, заманюючи і мене до свого танку. А в думках  - вихором спогади: один за іншим.

 

Супер-почеревина

Рецепт Віри Дубіно

Раджу господиням приготувати смачну почеревину так, як роблю це я. Беру  свіжу почеревину, змащую її різними спеціями, солю. Додаю часник, лавровий лист і залишаю так щонайбільше на добу. Потім скручую, зв’язую, кладу у два прозорі кухонні пакети, які теж щільно зав’язую. Опускаю у кип’ячену воду, де почеревина на невеличкому вогні вариться три години. Виймаю, звільняю від пакетів і -  на  холод під гніт. Ну, дуже смачно, просто – супер!

 

Ще одним рецептом хочу поділитися.

Фірмова страва  - сирники зі сметанно-медовим соусом

500 г сиру, 2 яйця, 6-7 ст. ложок манки, 1 ч.л. розпушувача тіста; трішки солі та цукру.

Об'єднати вміст