Вістовський Олег

У його творчому пуделку багато всілякого добра. А тепер – ще й відзнака

vistovskiyВажко визначитись, чого більше у цій людині – журналістики чи поезії? Олег Вістовський,  уродженець села Іване-Золоте, Заліщицького району, поєднує в собі багато талантів:  працює у поетичному жанрі, творить публіцистичні полотна, пробує себе на перекладацькій ниві, і то досить успішно. У його творчому пуделку багато всілякого добра: співпраця в альманахах «Вітрила», «Подільська толока», журналах «Літературний Тернопіль», «Золота Пектораль», «Бористен», газетах «Молода гвардія», «Вільне життя плюс», «Літературна Україна», «Ровесник», «Свобода» (Тернопіль), «Молодий Буковинець» (Чернівці), «Колос» (Заліщики).  Поетична збірка «У стремені Дністра», книга «З людьми і для людей» (співавтор), редагував видання КУНу «За променем сонця». А ще – крайова літературно-мистецька премія імені Петра Ковальчука у номінації «Літературна та публіцистична творчість», лауреат цьогорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича.

Недоспівана пісня

12247746_1688792254743903_1745061109451707906_o***  

  Петрові Ковальчуку присвячую

Усміх через скельця окулярів…
Мова, ніби трохи іронічна.
Друже Петре, де Ви? Де Ви зараз?
На якій планеті чи орбіті?

Ще донині нам щодень здається:
Варто лиш набрати хатній номер –
І розмова знову розіллється,
Ми почуємо Ваш незабутній голос.

Чи зустрінем Ваше щире слово
На газетних шпальтах, в мудрих книгах,
Й знову зазвучить знайома мова
І додасть комусь наснаги й сили.

Друже Петре, де Ви? Де Ви зараз?
На якій планеті чи орбіті?
Ваші книги й Ваше щире слово
Завжди житимуть на цьому білім світі.

На Жовківщині відзначили переможців ІІ Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича

2_29612 лютого на Жовківщині відбулася церемонія нагородження переможців ІІ Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, приуроченого 145-ій річниці від дня народження та 100-річчю пам’яті письменника-демократа, соратника Івана Франка, Марка Черемшини, Лесі Українки, похованого у селі Монастирок на Жовківщині.

Завдяки організаторам, якими стали: Жовківська благодійна організація творчих та активних жовківчан «Розточани», відділ культури і туризму Жовківської РДА, районна бібліотечна система, Львівська організація Національної спілки письменників України, Українська асоціація письменників Західного регіону, захід відбувся на належному рівні.

Олег Вістовський: «Скоро поїзд покине вокзал…»

***

Скоро поїзд покине вокзал,
Ти махнеш на прощання рукою,
За вікном побіжить магістраль,
Але більш не знайду я спокою.

Скоро поїзд мене понесе
У нічну безкінечну тривогу,
Цінуватиму я над усе
Лиш єдину – до Тебе – дорогу!

Скоро поїзд покине вокзал,
В серці нові поселяться втрати.
А мене твій німий трибунал
Засудив до повільної страти…

…Скоро поїзд покине вокзал.

Олег Вістовський:«Смерті жнива знов збирають на Сході данину»

Я у формі«Тарас Шевченко і минуле, сьогоднішнє та майбутнє України  нерозривно пов”язані.

Пропоную читачам вірші, які передають мої думки про славного Кобзаря, про час і нас у ньому та події, які у серцях та думках кожного українця…» (Олег Вістовський)

ТАРАСОВА ЛЮБОВ

Не дрімає свічка у маєтку пана,
Щось малює знову олівцем Тарас.
Не почує скоро: “cлава!” чи  “осанна!” –
Вчора у тринадцять він ягнята пас.

Ночі Петербурга і степи казахські,
Поеми, картини й  вічний “Заповіт”,
Все в житті йшло поруч: заслання солдатське
І без України так багато літ!

Подорож остання на Чернечу гору,
За плечима – повний мужності “Кобзар”.
Додавав не раз він мудрості народу,
Крізь віки безцінний від поета дар!

Вслухайтеся, люди! Бо вам лихо буде!
Ділять Україну вкотре знов і знов.
Не спіть, не дрімайте! І на герць ставайте…
Порятує Неньку Тараса любов!
                                          Березень 2012 р.

Літературно-художнє видання Олега Вістовського «У стремені Дністра»

Друге, доповнене видання книги поезій Олега Вістовського «У стремені Дністра» побачило світ в 2006 році у чернівецькому видавництві «Прут».

Запрошуємо ознайомитися з електронною версією книжки.

Олег Вістовський. Переклади із Андрія Вознесенського

РОМАНС

Цю мить запам'ятай.
                          Шипшину цю. І ранок.
Я на плечі Твоїм затихну.
                          І засну.
Я – вічний Твій поет.
                          І вічний Твій коханець.
І – тінь від полину.

Олег Віcтовський — поет, публіцист, перекладач, редактор

Олег Володимирович Вістовський народився 10 серпня 1961 року в селі Іване-Золоте Заліщицького району Тернопільщини. Закінчив місцеву восьмирічку, Заліщицьку середню школу імені Осипа Маковея, Київське республіканське медичне училище № 2 та факультет журналістики Львівського державного (тепер – національного) університету імені Івана Франка.

Член Національної спілки журналістів України та Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Організатор і учасник літературно-мистецьких заходів краю.

Об'єднати вміст