Жінка-УКРАЇНКА

(чоловікам, які вночі боронять Україну і тим хто ще думає)

Обіцянки роздавати
І дурити мастаки - 
Не втомилися у владі,
Їм брехати - залюбки.

Брешуть люто і цинічно,
І народ так упрягли,
Ніби в нас вони навічно
Україну відняли.

Що робити нашим дітям?
Як у цій країні жити?
Все майбутнє в них украли
Ці пройдисвіти, бандити.

Ні житла, а ні роботи,
В голові одні клопоти –
Копійчину де узяти,
Щоб сім’ю прогодувати.

Я люблю свою країну,
Як дитину, і родину,
Бо її не обирають,
І за що люблю - не знаю.

Тільки добре усі знаєм,
Уже ледве виживаєм...
Конче треба щось міняти –
Брехунів цих з хати гнати.

Людям потрібен закон та чесний суд, і революціонерам не уникнути створення народних судів рано чи пізно. Зараз під час створення революційних структур трохи недооцінюється третя, судова гілка влади. Хоча вона є. Я бачу існуючу інфраструктуру революції такою: у нас народні зібрання (майдани) в реалі та в онлайні є законодавчими органами революції, виконавчими органами є інституції активістів (ГО Майдан, політичні партії, громадські організації, ініціативи та рухи, загони самооборони), а от судовими органами є експерти – такі собі "народні судді", критеріями довіри до суджень яких є фаховість та об'єктивність.

На Різдво говорила з мамою про те, що не уявляю свого життя без Києва, що в іншому місті (хоча у світі так багато гарних улюблених міст) я не змогла б жити... 

але орки, урки, гопники і духовні тітушки перетворили це місто на пекло. і водночас на місце СИЛИ. це мудре, древнє місто виштовхне прибульців, які розкрадають, руйнують,знищують його. Київ - ти найкращий. ти НАШ.

Анжеліка Рудницька

Накипіло, зболіло, вилилось
червоним на білий сніг,
то "слуги народу" цілились
у спину, аби не втік!
На Захід та Схід ділили нас,
і били ногами в пах,
хотіли в серця загнати нам
глибокий і темний страх!
Та вперто з колін встаємо ми,
стираючи кров зі щік,
розплатимось за невинного,
за знівечених калік!
За вбитих підступно снайпером,
за вмерлих від рук катів,
відплачуться "імператорам"
сльози гіркі батьків!
Роками нас звали "масами",
та гнули униз...воли!
Сьогодні ж у Київ трасами
летять молоді орли!
Зболіло, скипіло, вилилось
червоним на білий сніг,
Вкраїна у храмі молилася,