Слово – зброя!

Двоє на майдані…

Не шукайте таємного змісту,
Просто доля, мов карта лягла:
Двоє хлопців зібралися в місто,
Двоє хлопців  з одного села.
Незіпсовані, сильні, красиві,
Їм обом ще нема й двадцяти,
Їхні мами ще зовсім не сиві.
Їх просили себе берегти…

І шляхи їх згубились в тумані,
Різні долі, як різні пісні…
Хто ж міг думати, що – на Майдані,
Знов зустрінуться раптом  вони.
Як від повені вруниться річка,
Так  зіткнулись – очима й чолом.
Та в одного в руках єврострічка,
А на іншому – чорний шолом.  

Оксана Маковець: українським визвольним змаганням присвячую

ПОГОВОРІМО БРАТТЯ

Поговорімо щиро, наодинці,
Спішім, де рідні береги-причали.
З одного ми коріння, українці,
Хоча й не рідні землі нас прийняли.

Скажіть мені, чи біль наш не єдиний?
Серця щемлять, коли терзають тіло?
Болить душа за рідну Україну,
Хоч молоду, та з горя посивілу...

Майданний граніт

Зараз на Євромайдані продовжується наше народження. Вірю, що країна очиститься і зміниться на краще, що все буде добре. Хоча про сьогоднішній Майдан теж було про що написати трагічну поезію:

МАЙДАННИЙ ГРАНІТ

Чи ви чули, як плакав граніт на Майдані –
І довго, і гірко?
Першу кров у житті він побачив, дізнався – жорстокий цей світ…
Били всіх тут кийками й ногами. Ударили жінку,
Хоч кричала: «Вагітна!» – їй цілили прямо в живіт!

Наталія Дев'ятко: Якби я була чоловіком, нині я була б на Майдані

Якби я була чоловіком, нині я була б на Майдані, бо саме там місце справжніх чоловіків. Захищати свою родину, свою країну і майбутнє усіх нас.

Ті, хто стоять на Майдані, – еліта нації, від кого хочеться мати дитину, чий рід треба продовжити. Холодно і лячно, але це боротьба не з конкретною особою і не за Європу, а проти соціальної несправедливості і за український народ.

Досить боятися можновладців, які є ніким, якщо відібрати у них гроші. Досить боятися їхніх хамовитих дітей і родичів, для яких світлофор завжди зеленого кольору. Досить боятися міліції, прокуратури, спецназу. Лише шакали збираються у зграї і не здатні на двобій.

Молюся

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, об'єднай нас усіх, – лунає зараз зі сцени Майдану.
Жінки, українки, матері, приєднуємося до цієї молитви. Господь почує нас, неодмінно. Бо після всього, що сталося, не може бути інакше.

А син на майдані.
Повернеться, ні –
Додому сьогодні?
Тривожно мені
За рідну дитину,
За рідну країну.
В печаль увібрались 
Холодну
Всі дні.

Та в серці є віра –
Здолаємо звіра,
Бо дуже жорстокий
І лютий цей звір…
Молюся щомиті 
За рідну дитину,
За рідну країну,
За мир.

Тетяна Череп-Пероганич

Тим беркутівцям, що били невинних лежачих людей

Не били лежачих лицарі,
Скріпляли мечами двобій.
Вирувала душа під зірницями
Від волання і від волінь.
Але в останнім подиху
Не падав слабкий без меча,
З честю ішов переможений
А ворог у бік відступав.

«В агонії бандитський клан,…»

В агонії бандитський клан,
І по-звірячому лютує.
Ніколи «хам» не буде «пан» -
В конвульсіях агонізує.

Зачистки роблять уночі,
Удень не дивляться у очі.
МАЙДАН до кожного кричить :
-Вставай, як далі жити хочеш.

"Мені не страшно, бо я знаю, чому я тут", - Вакарчук про розгін Євромайдану - 2

vakarchuk"Я вітаю бажання людей зупинити будь-яку ескалацію", - сказав Святослав Вакарчук в інтервʼю ТСН. 

Він зауважив, що потрібно, щоб усе відбувалося мирним шляхом, мовляв, це - найголовніше, що мають відчувати і розуміти всі. Після того, як межа буде перейдена, владі і протестуючим важко буде повернутися за стіл переговорів, а без цього не можливе майбутнє країни.

Об'єднати вміст