Жінка-УКРАЇНКА

То були ми... 

У просте сімейне щастя 

перефарбували свободу, 

змінили координати

найкращих у світі речей, 

і голос схибнутої  радіоли

викрав смугастий записничок... 

То одна спільна секунда

збила з пантелику 

київський час 

і чорні дні здохли

в інтервалах нормальної 

кардіограми... 

Нас звели у знаменник 

єдиної любові

і напічкали серотоніном 

депресивні думки. 

Тепер ми разом 

у лабіринті емоцій

розводимо на пиво

кола фантазій

і спимо без негліже 

вдома... 

То й досі ми...

Щоранку  біжимо 

до своїх пацієнтів - 

розлузуємо правду

в зіницях - 

впливаючи на

карий, сірий, чорний...

почерк.

Списуємось по роботі, 

аби удари сердець 

не винесли розчулені

мізки, 

та уяви не маємо

чи згадає там Бог 

про наші тут взаємини. 

Однак, знаєм напевно 

як це сховати в собі 

стратегічну зброю, 

випустити з неї первістка

коли вже за тридцять... 

Задля цього -  ми тут - 

обрані любити. 

Люби 

       і

         ти!