Культура і життя

Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», підпорядковане Міністерству культури України, спільно з редакціями газет «Культура і життя» та «Кримська світлиця» надало дозвіл на публікацію усіх випусків цих газет з часу заснування під вільною ліцензією «Creative Commons. Із Зазначенням Авторства 3.0 Неадаптована».

Газета «Культура і життя», що висвітлює події в галузі культури, видається з 7 жовтня 1923 року і є одним із найстаріших друкованих видань України. «Кримська світлиця» — всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня газета, що видавалася в Криму з 31 грудня 1992 року. З липня 2016 року видається в Києві кримчанами-переселенцями.

"Культура і життя", № 51–52. Анонс.

«Від Андрія до Маланки всім Вам пряників в’язанки!» – віншує своїх читачів газета «Культура і життя» в № 51–52, яким завершує цей розмаїтий 2016-ий рік. Нагадуємо, щоб передплатити газету на наступний рік залишилося дуже мало часу! Наш індекс - 60969.
«Наголос» номера – «Виставка до Дня Збройних сил України» у Вишгородський історико-культурний заповідник. До кінця січня всі охочі можуть ознайомитися зі світлинами-спогадами про Небесну сотню, артефактами війни, подвигу медиків-фронтовиків, стендом Народного Героя Андрія Шуби і не тільки. «Найсильніша експозиція – з присвятою загиблим воїнам», – запевняють організатори та анонсують нові патріотичні акції.
Про передноворічні новини 1892 року (а саме тоді народився Михайло Семенко) розповідає Любов Якимчук (Lyuba Yakimchuk) у своїй традиційній рубриці «На перехресній станції». «Отже, розгортаємо наші прекрасні широкоформатні газети із кислотним папером, що вже розсипається в руках, і читаємо захоплюючі замітки та статті», – у матеріалі «Сто двадцять чотири».

"Культура і життя" №50. Анонс.

У 50-му в цьому році номері газети "Культура і життя" читайте, як завжди, актуальні матеріали, що стосуються державного культурного процесу. Під час наради з керівниками структурних підрозділів у галузі культури міністр культури України Євген Нищук та перший заступник міністра культури Світлана Фоменко представили основні пріоритети діяльності Міністерства культури на 2017–2020 роки. Про пріоритети діяльності міністерства дізнаєтесь у рубриці «Актуально» від прес-служби Міністерство культури України.
ДП «Національне газетно - журнальне видавництво» неодноразово зверталось до ПАТ «Укрзалізниця» з офіційними листами-проханнями сприяти поширенню україномовних періодичних видань на лініях прямування поїздів. Про «Байдужу інформаційну політику «Укрзалізниці» від Олександри Незванної читайте у рубриці «Наголос». 
Як письменниця Любов Якимчук (Lyuba Yakimchuk) Америку «закривала» дізнаєтесь з авторської рубрики «На перехресній станції».

«Культура і життя» №49. Анонс

26 листопада біля Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" у Києві відбувся меморіальний захід пам’яті. Про цю подію повідомляє прес-служба Міністерство культури України.

«1933: "І ЧОГО ВИ ЩЕ ЖИВІ?» Книга з такою трагічною назвою побачила світ напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у Видавництво "Кліо". Зібрання усних історій ще живих свідків національної катастрофи підготували в Інститут історії України НАН України; наукова редакція – історика Станіслав Кульчицький.

Про книгу розповідає Георгій Григорович Лук'янчук у однойменній статті.
«До Дня Гідності та Свободи в Міжнародний конгрес-центр «Український дім» презентували мультимедійну мандрівну виставку «Відважні: Наші Герої», присвячену 100-річчю Української революції», повідомляє міністерство культури. Про це та інше читайте у рубриці «Актуально».

"Культура і життя" №47-48. Анонс.

«Число три завжди було символічним – як у релігії, так і в літературі. Пройшло рівно три роки від початку Революції Гідності. З одного боку, кожен рік нас віддаляє від події, з іншого – настає переосмислення», переконанаЄлизавета Красніченко, яка 21 листопада побувала на вечорі спогадів «Майдан нашого духу» в Національний Музей Літератури України

У Вінниці пройшла І Всеукраїнська науково-практична конференція для міських голів малих міст України – «Місто як діалог. Чотирьохмірне моделювання розвитку: суспільство, свідомість, самореалізація, субсидіарність». Фахівці з Німеччини, Литви, Польщі, Грузії та Болгарії при-їхали до Вінниці, щоб розповісти, користуючись власним прикладом, головам малих міст України, як потрібно розробляти стратегію розвитку міст та місцевих громад. Учасниками конференції стали понад півсотні керівників малих міст України.

"Культура і життя" №46. Анонс.

Актуальною темою 46-го номера газети "Культура і життя" є «Нова філософія у формуванні культурної політики України». Саме таку назву має доповідь, із якою виступив міністр культури Євген Нищук під час «Години запитань до Уряду». Міністр розповів про конкретні механізми, які вже вдалося запровадити. Зокрема, про розширення рамок компетенції Мінкультури, реформування та осучаснення культурних локальних інституцій, налагодження співпраці з міжнародними організаціями; про заплановане на найближчий час підписання угоди з Єврокомісією для проведення функціонального аудиту діяльності Міністерство культури України. Також ішлося про нещодавній Франкфуртський книжковий ярмарок та плани щодо прийдешнього Лейпцизького, закупівлю книжок до бібліотек, стипендії молодим митцям та інші важливі кроки на шляху до покращення. Матеріал Прес-служби Мінкультури. 

"Культура і життя" №45. Анонс.

Актуальними подіями тижня традиційно розпочинається 45-й номер газети "Культура і життя". «У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулась урочиста церемонія відкриття 46-го Київського міжнародного фестивалю «Молодість». Цього року буде презентовано понад 200 фільмів із понад 60-ти країн світу», - повідомляє прес-служба Міністерство культури України. А «українські видання на Франкфуртському книжковому ярмарку, який тривав із 19 по 23 жовтня, відзначені одразу в декількох категоріях». Рубрика «Актуально», як завжди «гаряча». Там знайдете, зокрема, роз'яснення Мінкультури щодо пожежі в Національному музеї народної архітектури та побуту України. 

Сергій Лащенко – автор рубрики «Ідентичність» пропонує поговорити про роль козацької ідеї у збереженні української ідентичності. Адже сімдесят років минуло з дня смерті галичанина Кирила Трильовського. Хто це - знайдете відповідь у статті «Козацька грань українськості». Автор рубрики "Ідентичність" переконаний, що «Пісня зближує народи». Який вплив мають національні пісні на нашу ідентичність читайте в газеті "Культура і життя".

"Дивлюсь я на небо" вперше перекладено удмуртською

Лідія НянькінаЗа сприяння Міжнародної літературно-мистецької академії України і особисто її Президента Сергія Дзюби вірш поета-романтика зі Слов'янська Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо", написаний 175 років тому, було вперше перекладено удмуртською мовою.

Перекладач - Лідія Нянькіна народилася 23 вересня 1965 р. в селі Серп Алнашського району Удмуртської Республіки. Закінчила Літературний інститут імені Максима Горького. Нині мешкає і працює в Удмуртії, в журналі «Кенеш». З дитинства пише поезію та прозу. Автор книжок. Перекладач. Журналіст. Член Спілки письменників Росії. Лауреат літературних премій Удмуртії та Естонії. Заслужений працівник культури Удмуртської Республіки.

Вірш «Дивлюсь я на небо» перекладений гебрайською

Днями вірш «Дивлюсь я на небо» слобожанського поета-романтика Михайла Петренка було перекладено на іврит. Це стало можливим завдяки сприянню керівника проекту «Ідентифікація Петренків» Олександра Петренка.

Автор перекладу — уродженець Харкова, ізраїльтянин Антон Паперний. Перекладає на іврит поезію українських письменників. Серед них — Тарас Шевченко, Дмитро Павличко, Емма Андієвська, Олександр Деко, Леся Степовичка, Юрій Андрухович, Маріанна Кіяновська, Катріна Хаддад, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Богдана Матіяш, Олеся Мамчич, Катерина Калитко, Світлана Богдан, Таня-Марія Литвинюк, Анна Багряна, Анна Хромова, Галина Ткачук, Іван Потьомкін та ін.

Вірш Михайла Петренка перекладено чеською

Колосальну роботу в межах громадської ініціативи «Дивлюсь я на небо», ініційованої газетою «Культура і життя», робить голова Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба. І от знову на його прохання відомий чеський поет Мілан Грабал та доктор культурології, україніст із Чехії Петр Каліна переклали чеською мовою наш шедевр «Дивлюсь я на небо» (вірш Михайла Петренка, який згодом став знаменитою українською піснею). Вийшло чудово! Мілан Грабал і Петр Каліна – члени Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Велика їм, а також Сергієві Дзюбі, подяка за таку чудову роботу!

«Дивлюсь я на небо» перекладено туркменською

Ak WelsaparІніціатива від тижневика "Культура і життя" впевнено набирає творчих обертів. Черговий переклад вірша "Дивлюсь я на небо"  створив туркменський і шведський прозаїк, поет Ак Вельсапар. Народився він у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х.

В 1979-1987 роках він працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, а також старшим редактором знаного видавництва «Магариф» і завідувачем  відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану). Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки.

Вірш Михайла Петренка арабською

SONY DSCВірш Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо" за сприяння Міжнародної літературно-мистецької Академії України перекладено арабською мовою.

Автор перекладу – Абдельваххаб Аззаві (Сирія, Німеччина) – відомий арабський поет та перекладач. Народився у 1981 році в Дамаску (Сирія). Нині мешкає і працює в Німеччині, у Дрездені. Одружений, батько двох дітей. Член Письменницької асоціації Сирії. Почесний член ПЕН-клубу Німеччини. За професією – хірург-офтальмолог. У 2008-2009 роках редагував випуски журналу «Аль-Адаб». Публікує вірші та статті у газетах «Аль-Кудс Аль-Арабі», «Аль-Нахар» та інших знаних арабських виданнях. Учасник багатьох міжнародних фестивалів, зокрема «Молоді європейські та середземноморські діячі мистецтв» (Скоп’є, Македонія, 2009 р.).

Вірші перекладені українською, англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Перша книжка «Випадковий смуток» вийшла в Сирії у 2006 році. Друга збірка, «НОТА – небеса свободи», за участю Омара Хазека (Єгипет), Нікі д’Аттома (Італія) і Тьяго Патрисіо (Португалія), побачила світ у 2012-му в Єгипті.

Об'єднати вміст