Майже 700-сторінкове видання споминів сучасників про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри побачило світ у Києві за сприяння, зокрема, Українського інституту національної пам'яті.

Представив книжку в Національному музеї літератури України, стіни якого бачили свого часу видатного державника, військового і журналіста, упорядник видання, доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук.

Фото зі сторінки Юрія Бондара.

23 травня 2026 року о 10:00 у мальовничому селі Романівка, в Літературно-меморіальному музеї-садибі родини Рильських — філіалі Житомирського обласного краєзнавчого музею — відбулося 49-те літературно-мистецьке свято «Романівська весна».

Саме тут, серед чарівних краєвидів Житомирщини, формувався талант Максима Рильського. Романівська земля стала для поета джерелом натхнення, духовної сили та творчого коріння, з якого виросла його глибока, мудра й витончена поезія.

«У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград — красиве і корисне» — ці безсмертні рядки Максима Тадейовича особливо по-новому звучать саме тут, у батьківській садибі, де поезія відчувається у кожному куточку.

Президент України оголосив про подальше розширення можливостей Національна премія України імені Тараса Шевченка - найвищої державної відзнаки у галузі культури та мистецтва. Відтепер серед номінацій премії з’явиться ще й архітектура.

Як зазначив глава держави, це черговий крок до посилення та оновлення Шевченківської премії, яка має відображати весь масштаб сучасного українського творчого потенціалу.

Минулого року до переліку номінацій уже були додані кураторство, фотомистецтво та дизайн. Тепер перелік розширюється ще й архітектурною галуззю, що дозволить відзначати внесок архітекторів у розвиток української культури, ідентичності та суспільного простору.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого запрошує на творчу зустріч з українською письменницею, поетесою, членом Національної спілки письменників України Тетяною Шаповал (творчий псевдонім — ТиШа), яка відбудеться 6 червня о 13:00.

Тетяна Шаповал — авторка поетичних збірок «Побажай мені гарного дня» (2022), «Обережно! Крихке!» (2024), «Сильна і жива» (2025), «Шляхом незвіданим» (2026), а також прозових творів «Інтерв’ю з Осінню, або пригоди юної журналістки» (2021) та «Іскра надії» (2023).

Мистецька імпреза «Перед Шевченком… Голоси» — відбулася 26 березня в Національному музеї літератури України в рамках мистецького проєкту «Шануймо великих у музиці й слові» (спільно з Київською муніципальною акдемією музики імені Р.М. Глієра). Захід, створений за мотивами однойменної поеми в прозі Тетяни Череп-Пероганич.

Програма об'єднала поезію, вокальне виконання та фортепіанну музику в єдиному емоційному пориві. Глядачі мали змогу почути голоси жінок, які відіграли особливу роль у житті Тараса Шевченка. Тих, кого любив він, і тих, хто палко любив поета. Завдяки майстерній декламації та співу учасниць постать Кобзаря постала перед присутніми крізь призму глибоких людських почуттів.

У залі панувала виняткова атмосфера. З перших хвилин і до фінального акорду глядачі завмирали в тиші, повністю занурюючись у дійство. Кожен номер супроводжувався щирими та тривалими оплесками, що свідчило про неймовірний емоційний контакт артистів із публікою.

Інна Ковальчук “Партитура року”, Київ, “Друкарський двір Олега Федорова”, 2026 рік  - 148 стор.

Філософія лірики природи розглядає пейзаж як глибинне екзистенційне дзеркало людини, вічності та буття. Природа тут виступає живою, одухотвореною силою, формуючи єдність душі, свободи та любові. Окремо від природи людина не мислиться, лише в природному контексті можемо відтворити життя, навіть суспільне. Саме в цьому ракурсі можна і треба розглядати поетичну збірку Інни Ковальчук “Партитура року”. Адже людина, за Іваном Франком, – архітвір природи, найвище, найніжніше, найкраще, що вона могла створити («Мамо-природо!..»). Єдність тілесного і духовного – основа, головний принцип, який так чи інакше притаманний усім явищам навколишнього світу. Ця думка викреслюється вже в першому вірші, який стає зачином, і рефреном проходить через усю збірку:

На сайті президента України 9 березня оприлюднили указ про присудження Шевченківської премії 2026 року. Згідно з документом, на підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка нагороду присудили:

Олесі Авраменко, мистецтвознавиці, – за мистецтвознавчі науково-популярні твори з авторської серії «Accent» – три книги «Білокур», «Приходько», «Тістол»;

Павлу Белянському, письменнику, – за роман «Битись не можна відступити»;

У Національний музей літератури України відбувся ювілейний літературний вечір українського письменника, поета й військовослужбовця Сергія Пантюка. Подія зібрала колег, друзів, побратимів та шанувальників творчості автора, які прийшли привітати ювіляра теплими словами, спогадами та щирими обіймами.

Учений секретар Оксана Твердохліб також вручила ювіляру від музейників символічний подарунок - традиційний український рушник.

Під час зустрічі говорили не лише про поезію Пантюка, якого часто називають «володарем вогню», а й про його творчі пошуки, самоозначення, діалог із попередніми поколіннями митців, зокрема із шістдесятниками. Учасники вечора розмірковували про стихії, що формують світогляд поета, його мрії та місце у сучасній українській літературі.

Ніна Головченко

На початку березня Тамара Маркелова, залюблена у свою справу головна редакторка журналу «Жінка», завітала на зустріч із відвідувачами та працівниками Центральної районної бібліотеки Святошинського району міста Києва «Свічадо».

Презентацію журналу «Жінка» Тамара Маркелова розпочала в контексті вислову лідера українських націоналістів Євгена Коновальця, актуальним дотепер: «У ці дні маємо вибрати: бути творцями чи жертвами історії». На прикладі видання журналу «Жінка», якому понад сто років, вона довела, що дива трапляються і майже безнадійні справи зрушуються з місця тоді, коли за справу беруться відповідальні люди, жінки в тому числі.