Мистецький веб-портал

 

Видатний білоруський поет Михась Пазняков завітав до Чернігова

 У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського з великим успіхом відбулася презентація книжки віршів «Тепло ромашкової завії» видатного білоруського поета, голови Мінської міської організації Спілки письменників Білорусі, лауреата Національної літературної премії Білорусі Михася Пазнякова. Українською мовою з білоруської цю збірку переклали Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Книгу видано в Чернігові з передмовою президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби.

Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

25 квітня 2018 • 15.00-16.30 • Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» • Київ, Броварський проспект

На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбудеться відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями заповідника.

Українським інтелектуалам завжди належала провідна роль в обороні національної ідентичності, осмисленні реального стану України в часи глобальних соціокультурних змін, «вписуванні» українців як спільноти в світовий контекст. Цілком логічно, що більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною «правильною» біографією. Адже «героями часу» проголошувались не представники інтелектуальної, мистецької чи духовної еліти, а войовничий пролетаріат, передовики виробництва, учасники стаханівського руху. У середовищі інтелігенції радянська влада здійснює розкладову роботу, залякуючи або вербуючи її представників, упроваджуючи секретних співробітників НКВС та провокаторів, застосовуючи різні репресивні методи. У період Великого терору було знищено велику кількість письменників, театральних діячів, художників, науковців, і в такий спосіб загальмовано й культурний розвиток України.

Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» переклали чеченською

Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо», який став знаменитою українською піснею, перекладено чеченською мовою. Перекладач – Тамара Заіндінівна Сангарієва (м. Київ), відповідальний секретар ВГО «Діаспора чеченського народу»; керівник студії з вивчення мови, культури і традицій чеченського народу; викладач чеченської мови; перекладач (зокрема, переклала чеченською Гімн України). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за значну громадську діяльність, яка єднає народи (Україна, 2018).

Переклад презентовано 14 квітня 2018 р. Він з’явився завдяки ініціативі Сергія Дзюби, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пан Сергій, як керівник Академії, організував для проекту, яким опікується редакція газети «Культура і життя», переклади вже тринадцятьма мовами світу. Окрім чеченської, – англійською, іспанською, арабською, німецькою, чеською, румунською, удмуртською, татарською, туркменською, грузинською, казахською та верхньолужицькою. І ця робота триває!

Хьоьжу со стигала…

«Літературний Чернігів», №1 (81), січень-березень 2018

Вийшов перший у цьому році номер ошатного та цікавого журналу-щоквартальника «Літературний Чернігів» (2018, № 1). Є що почитати! Маємо багато напрочуд оригінальних віршів, оповідань, рецензій та творів інших жанрів обдарованих авторів з України та світу.

Відкриває свіжий номер часопису літературознавча стаття головного редактора журналу Михася Ткача про творчість ювіляра – відомого науковця, нашого земляка Володимира Кузьменка, який відзначив своє 60-ліття. Також цікаву наукову статтю про ювіляра «В. І. Кузьменко як дослідник літератури та журналіст» написала доктор філологічних наук, професор з Києва Оксана Гарачковська.

Публікуються і добірки поетів Василя Буденного, Лілії Голуб та Раїси Струни (Борщ); вірші мужнього поета з Росії, справжнього патріота й друга України Олександра Бившева – в майстерному перекладі нашого земляка Олександра Гадзінського; проникливі поезії Івана Барана, Ігоря Мисяка та Миколи Шемчука («Молитва за Україну»); поезія в прозі Юрія Ананка з його прекрасної «Книги радости».

Майже вечір — оповідання Михайла Блехмана

Михайло Блехман

Майже вечір

Ті, про кого я пишу, ніколи мене не помічають.

– Що ти найбільше за все не любиш? – запитав я.

– Час, – майже не замислюючись, відповіла вона, навіть не помітивши мене.
 

Так само точно ні про що не замислюючись, день хилився якщо ще й не до вечора, то вже за гору, до заходу. Сонце, як завжди, не звертало на них уваги, тому й не відривало від них уже не спекотного погляду.

Він застрибнув у моторний човен з навісом від дощу – такий собі маленький корабель.

Літературна премія «Глиняний кіт 2018» оголосила список лауреатів

Ніна Головченко

Нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року Літературні підсумки року «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року.

На церемонії, яка відбулася в Києві, в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, було оголошено імена двадцяти лауреатів.

Організатори дійства:

  • Інститут літератури Національної академії наук України,
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
  • Київська організація Національної спілки письменників України
  • газета «День».

Вели церемонію поетка Олена Задорожна і голова Київської міської організації НСПУ, письменник Володимир Даниленко.

Гітара як символ життєвих звершень Віктора Качули

…Мчали з донькою Наталкою на творчий вечір українців із Криму. Завважили у трамваї №18 ошатно вбраного сивочолого чоловіка з букетом моїх улюблених квітів. Були приємно вражені, коли цей славний пан подарував свої квіти чарівній співачці на тому ж заході, куди спішили й ми.

Учергове10 квітня в Києві в публічній бібліотеці ім. Лесі Українки виступали журналіст, поет, бард і патріот, головний редактор інтернет-видання «Кримська світлиця» Віктор Качула і його донька, співачка Юлія Качула.У творчому заході також взяли участь репер Ванесса та автор і виконавець Міха Невідомський.

День для кримчан видався насиченим, виснажливим, адже зранку вони підбивали підсумки творчого конкурсу.

(До слова. За традицією – на Великодні свята, 10 квітня 2018 року, відбулася церемонія нагородження переможців третього (13-го) Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми – діти твої, Україно!» імені кримського українського поета і журналіста Данила Кононенка. Свято знову пройшло у київському Театрі на Подолі (Андріївський узвіз, 20-Б, поч. о 10.30), керівник якого – народний артист України Віталій Малахов – вже третій рік поспіль безкоштовно надає сцену для вшанування талановитих юних літераторів України.

Зустріч письменниці з майбутніми офіцерами

 Напередодні Великодніх свят у бібліотеці львівського Будинку офіцерів курсанти-третьокурсники Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного слухали твори прозаїка Тетяни Грунської. 

Жваво реагували хлопці й дівчата на те, як майстерно читала авторка новели «Мудрість супроти юності», «Револьвер», «Лисичка» та уривки з роману «Однокласники».  Не були й байдужими до невеликого уроку української мови, а саме – правильного вживання слів, як-ось приміром: бутик, а не бутік, чипси, а не чіпси, по воду, а не за водою, продукти на будь-який смак, а не на любий смак, правильний шлях, а не вірний

Антиномія. Інна Гапон-Клименко

В студії програми "Антиномія" заслужена артистка України Інна Гапон-Клименко.

Об'єднати вміст