Мистецький веб-портал

 

Оприлюднено лауреатів Шевченківської премії 2026 року

На сайті президента України 9 березня оприлюднили указ про присудження Шевченківської премії 2026 року. Згідно з документом, на підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка нагороду присудили:

Олесі Авраменко, мистецтвознавиці, – за мистецтвознавчі науково-популярні твори з авторської серії «Accent» – три книги «Білокур», «Приходько», «Тістол»;

Павлу Белянському, письменнику, – за роман «Битись не можна відступити»;

У Національному музеї літератури України відбувся ювілейний вечір Сергія Пантюка

У Національний музей літератури України відбувся ювілейний літературний вечір українського письменника, поета й військовослужбовця Сергія Пантюка. Подія зібрала колег, друзів, побратимів та шанувальників творчості автора, які прийшли привітати ювіляра теплими словами, спогадами та щирими обіймами.

Учений секретар Оксана Твердохліб також вручила ювіляру від музейників символічний подарунок - традиційний український рушник.

Під час зустрічі говорили не лише про поезію Пантюка, якого часто називають «володарем вогню», а й про його творчі пошуки, самоозначення, діалог із попередніми поколіннями митців, зокрема із шістдесятниками. Учасники вечора розмірковували про стихії, що формують світогляд поета, його мрії та місце у сучасній українській літературі.

Тамара Маркелова поспілкувалася з читачами бібліотеки «Свічадо»

Ніна Головченко

На початку березня Тамара Маркелова, залюблена у свою справу головна редакторка журналу «Жінка», завітала на зустріч із відвідувачами та працівниками Центральної районної бібліотеки Святошинського району міста Києва «Свічадо».

Презентацію журналу «Жінка» Тамара Маркелова розпочала в контексті вислову лідера українських націоналістів Євгена Коновальця, актуальним дотепер: «У ці дні маємо вибрати: бути творцями чи жертвами історії». На прикладі видання журналу «Жінка», якому понад сто років, вона довела, що дива трапляються і майже безнадійні справи зрушуються з місця тоді, коли за справу беруться відповідальні люди, жінки в тому числі.

Артур Дронь відмовився видавати книжку в норвезькому Cappelen Damm

Письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь відмовився від видання своєї книжки норвезькою мовою у найбільшому видавничому домі Норвегії — Cappelen Damm.

Причиною рішення стала публікація цим видавництвом книжки норвезької журналістки Осне Сеєрстад «Ufred — Розбрат: Росія зсередини», одним із центральних персонажів якої є Андрей Медведєв — колишній боєць ПВК «Вагнер», що воював проти України.

За словами Дроня, співіснування під одним логотипом історій українського військового та розповідей про російського найманця є для нього неприйнятним.

Книгу про “Братів Гадюкіних” екранізують: прем’єра байопіка запланована на 2027 рік

Кінокомпанія Solar Media Entertainment працює над повнометражним художнім фільмом "Всьо чотко!" про легендарного фронтмена Сергія Кузьмінського та гурт "Брати Гадюкіни", повідомляє пресслужба.

"Це буде історія не лише про музику, а про епоху, свободу і людей, які формували нову українську культуру, - зазначають у компанії.

Як повідомляється, в основу стрічки ляже книжка Юрія Рокецького "Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і "Брати Гадюкіни", яка стала переможцем премії "Книга року BBC–2024" у номінації "Есеїстика". Права на екранізацію кінокомпанія придбала у видавництва "Наш Формат".

«Було тепло, весело і повчально!»

«Було тепло, весело і повчально!» ‒ Сергій Пантюк про зустріч зі школярами в бібліотеці «Свічадо»

Ніна Головченко

На початку березня письменник і головний сержант ЗСУ (нині ветеран, демобілізований за віком) Сергій Пантюк повернувся, як він сам зазначає, «до ”чистої“ письменницької стихії»: до зустрічей зі своїми читачами.

Так, у ЦРБ «Свічадо» Святошинського району міста Києва відомий і популярний автор двадцяти восьми поетичних і прозових книг для дорослих і дітей  спілкувався з «неймовірними дітиськами» ‒ учнями 2-го та 3-го класу ЗОШ 222.

Галасливі та непосидючі школярики спершу безапеляційно поставили запитання, чи це справді письменник Пантюк: «Бо в підручнику ви не такий білий?..» Тут треба зазначити, що укладачі підручників і посібників для молодших школярів люблять твори Сергія Пантюка, і їх багато в навчальній літературі. Але на чорно-білих фото у підручниках письменник трішки інакший. Отож, довелося Сергієві пояснювати, чого він тепер білий (сивий), а в розмові доводити, що таки ж письменник.

У Києві відбудеться літературний вечір з нагоди 60-річчя письменника Сергія Пантюка

28 лютого о 15:00 у Національному музеї літератури України відбудеться літературний вечір «Володар вогню» з нагоди 60-річчя Сергія Пантюка.
 
«Босяцький калфа», «Пан Перевертас», «Володар вогню» – це не лише назви окремих творів (збірок і поезій») Сергія Пантюка. Це метафоричні означення, якими поет прагне охарактеризувати свою нестримну творчу натуру й взаємини зі Всесвітом. Сергій Пантюк – автор, який може на однаково високому рівні спілкуватися зі своїми дорослими читачами, і так само з малечею, розкриваючи глибини й таємниці рідного слова і пояснюючи власне ставлення до важливих речей – культури, захисту Батьківщини, творчості.
 
У 2026 році Сергій Пантюк виповнилося 60 років. За плечима багато написаного (20 поетичних збірок, 2 романи, 4 повісті), зробленого (безліч семінарів для творчої молоді, поетично-музичний фестиваль «Віршень», який відбувається вже тридцять років поспіль). Попереду – ще багато ідей, мрій, планів, про які можна буде дізнатися на літературному вечорі, присвяченому ювілею письменника.
 
Модеруватиме письменниця Тетяна Шептицька.

Виявили рідкісні українськомовні варіанти екранізацій Михайла Коцюбинського

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського (Музей-заповідник Михайла Коцюбинського/Museum of Mykhailo Kotsiubynsky) головна зберігачка фондів Катерина Федько і кінознавець Довженко-Центру Олег Оліфер виявили рідкісні українськомовні варіанти екранізацій Михайла Коцюбинського.
 
Серед знахідок – 35 мм фільмокопії коротких метрів «Пе-коптьор (На піч)» (1956, реж. Володимир Карасьов) і «Коні не винні» (1956, реж. Станіслав Комар) виробництва Одеської кіностудії, а також 16 мм фільмокопії повних метрів «Кривавий світанок» (1956, реж. Олексій Швачко) і «Дорогою ціною» (1957, реж. Марк Донськой) виробництва Кіностудії ім. Довженка.
 

Жорстока дорога в нікуди…

У вступі читаємо такі слова:

«Дорога в нікуди… і назад» — збірка спогадів та переживань самих авторів іхніх родичів, друзів, колег і земляків, яким судилося пройти через важкі випробування війною Шлях у невідомість на початку повномасштабного вторгнення, залишена домівка, окупація, розлука з рідними, повернення додому, волонтерство — кожна з історій у цій книжці е свідченням незламності та сили духу українців. Це не просто книжка — своєрідний дарунок нащадкам. Бо коли настане перемога, ці сторінки нагадають, якою ціною здобуто її».

Ця книжка — своєрідний альманах. Книжка болю, болю, від якого здригається тіло й душа. Це був початок. Але розум людський мас властивість фокусуватися на найважливішому в хвилини безвиході й... шукати вихід.

Об'єднати вміст