Творчість

Про роман Оксани Щирби "Ілюзії великого міста"

Мені, як людині,я ка протягом тривалого часу стежить за молодими авторами, надзвичайно важливі й цікаві їхні пошуки, творче зростання від книжки до книжки, огранення ідіостилю. Тоді можна зрозуміти, чи працює автор над собою, над словом, над літературним розвитком.
 
Наприкінці 2017року до рук потрапила перша книжка прози Оксани Щирби "Стежка в долонях" (в-во "Самміт-книга"), вона навіть подарувала молодій письменниці титул "Літаратурне відкриття 2018 року"... Скажу чесно, що найчастіше, будь-які подібні речі (накшталт, премії, стипендії) псують, на мою думку, у молодого автора внутрішнього цензора... Але... затамувала подих... Чекала наступної книжки... І ось - маємо урбаністичну прозу  "Ілюзії великого міста"(в-во" Самміт-книга", 2018).
 
Перше, що кинулося в очі і порадувало: текст почав набувати власної неповторної стилістики, легкості оповіді, цікавих експериментів із діалектами; вразила тематика - адже йдеться про інклюз...
 
Аби ви змогли зануритися у сюжений світ Оксани Щирби, який ох-який заплутаний, вам доведеться заплющити очі й уявити себе єдиним цілим із емоційним полотном авторки.

«Емігрант» – нова пісня від Віктора Винника і «МЕРІ» (Відео)

Країна поринула у виборчу лихоманку, але життя продовжується і українські музиканти впевнено й планомірно створюють нову музику.

Цими днями Віктор Винник і МЕРІ представляють новий сингл із майбутньої платівки – пісню під назвою «Емігрант».

«Це той випадок, коли назва говорить сама за себе, – коментує нове творіння Віктор Винник. – Пісня, звичайно, гостросоціальна. Щодня у пошуках кращого життя країну покидають багато людей. Еміграція – це особистий вибір, у кожного власна мотивація. Мені було важливо зрозуміти та передати настрій і стан людини, яка покидає рідний дім, аби почати нове життя вже за кордоном. Вдалось нам це чи ні – вирішать слухачі. Але зізнаюся, пісню вже чули мої друзі, які давно стали емігрантами, і їм вона сподобалася».

Єдність дорослого і дитячого думань

Валентина Семеняк, Бурмотійко і Даринка. Казка. – Тернопіль; Джура, 2017, - 24 с. Валентина Семеняк. Баба Сяба. Оповідання. – Тернопіль; Джура, 2018, - 24 с.

Шукання літератора в рамцях одного жанру? А чому б, зрештою, і ні? Коли перечитуєш книги одного письменника і не бачиш творчого зростання, то стає нецікаво. Отже, потрібен поступ? Безумовно! Та, як на мене, проблема має двоєдинність. З одного боку перед усіма постає тематичне углиблення. А з другого? Пошуки самого себе в жанрових підвидах.

Щось подібне можна спостерігати й під час знайомства з доробком Валентини Семеняк. Спершу скажу про те, що вражає розпросторення розмислів у прозі. Різновидове  розпросторення. Бо тільки за останні роки вона окремими книгами видала духовні оповідки «Булочка для… Бога» і роман «Об’явник». А казка «Хто загубив усмішку?» вийшла й у перекладі болгарською мовою.

Якщо осмислювати ці друки, то неодноразово виникає питання про мирне співіснування дорослого і дитячого думання. Так би мовити, не дає спокою контекстове підштовхування до таких роздумувань. Зриме і невидиме.

Оксана Муха виконала на Голосі Країни народну українську пісню “Шуміла ліщина” (відео)

Оксана Муха виконала на Голосі Країни давню, забуту українську народну пісню “Шуміла ліщина”. Ця тужлива пісня про дівчину, яка виходить заміж. Але виходить не люблячи. А сестричка намагається ранити її душу гострим ножем: Як ти можеш виходити заміж, коли брат – на війні? Біль з обох боків.

"Це абсолютне сьогодення", – коментує пісню Оксана Муха.

Прекрасний виступ! Оксана змусила прожити і відчути цю пісню разом з нею.

На черзі - прямі ефіри.

Відео:https://www.youtube.com/watch?v=CT_0EPRInpI

Збагнути б час

Царук А. Тобі, прозріння пізнє…: Поезії. – Кропивницький : КОД, 2018. – 98 с.

Десь тридцять років тому в одного молодого поета з’явилася фраза: «Поет не зрушить цього віку, він тільки подих передасть». Якщо поміркувати, то віршар констатував очевидність. Але оте часовідбивання у слові і сьогодні залишається реалією епохи, в якій живе творець. Тому й цікаво простежити за рухом поезомислення у вирі буднів і свят.

  1. Навколо назви

Не знаю як і хто ставиться до назви видання. А для мене це схоже на якийсь ритуал. З оцінки ймення починаю знайомство з книгою. Як кажуть, зустрічаю, дивлячись на одежу. Можливо, у такому методі є якийсь гандж, бо дехто каже, що іноді таким чином можна пропустити геніальність. Не вірю! Ніколи вона не заховається за такі банальності, як «криниця», «поріг», «ріка». Не причаїться оригінальність і за несвіжістю на кшталт: «поезії», «вірші», «сонети», «катрени», «рубаї»…

Метро всередині нас: поезія, що вирує у твоїй крові

Однієї чудової літньої днини молода цікава поетеса (одночасно лікарка й віщунка) Вікторія Шевель запропонувала створити збірку віршів та запросила до участі своїх улюблених авторів.

— Із 26 червня 2018 року, — саме тоді прийшла ця ідея, — та дотепер ми були разом. Сподіваюся, що й надалі будемо. Особисто я відчула, що отримала більше, ніж дала.

Добровольці Божої чоти

Добровольці Божої чоти

Пісня бійця "Правого Сектору" на псевдо "Бик"

Віктор Винник і МЕРІ презентують танцювальний ремікс на пісню «Снайпери-Амури» (ВІДЕО)

До весни рукою подати, а отже, зимі потрібно подякувати і попрощатись. Віктор Винник і МЕРІ вирішили проводити зиму новим треком. Ну, майже новим, бо пісня «Снайпери-Амури», на яку музиканти тепер зробили ремікс, була оприлюднена ще минулої осені.

Трек перебував у ефірах українських радіостанцій усю зиму, але команда вирішила продовжити його ефірне життя і тепер презентує танцювальну версію.

Спродюсував ремікс знаний львівський саунд-продюсер Віталій Літягін, який представляє проект «Silver 17». Віктор Винник роботою залишився дуже задоволений.

Поезія Тетяни Шептицької

Тобі

Жилка на шиї тихо схлипує.
Тіло вібрує від твого рику у слухавці,
по-хижацьки владного,
несподівано рідного.
Не витримую.
Хриплю у відповідь,
згадуючи миттєво
погляд із синього граніту,
сороміцькі сни,
брутальні обійми,
пекучі обіцянки.
Скучила.
Відстань поміж нами
вимірюється не кілометрами,
а роками і ситуаціями,
твоїми жінками і моїми страхами.
Пекло втішено сміється,
а рай німотно співчуває.
Наша близькість закручена
у надтугу пружину,
і коли вона вибухне - 
перевернеться світ.
Гонорові.
Чекаємо останнього дня,
аби не відповідати за наслідки.

Об'єднати вміст