Череп-Пероганич Тетяна

Запросіть письменника на урок

Лекцію для вчителів історії та карєзнавства з Дніпропетровської області, які підвищують кваліфікацію в Дніпровській академії неперевної освіти, прочитала методист академії, письменниця Еліна Заржицька.

Говорила про колег по перу, які творять в цьому регіоні, про те як важливо, щоб вчителі організовували з ними зустрічі, щод учні спілкувалися з авторами. Адже це заохочує і до читання, і до вивчення історії рідного краю, про яку згадують у своїх творах більшість поетів та прозаїків.

Мала нагоду бути на лекції та поспілкуватися з учителями письменниця і краєзнавець з Києва Тетяна Череп-Пероганич.

Творчий неспокій Григорія Войтка

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського відбулися презентація книг письменника та відомого журналіста, заступника генерального директора ТОВ «Земля і воля» Григорія Войтка, а також його урочисте нагородження.

Журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» нині відзначило цією престижною нагородою Григорія Андрійовича за його плідну, подвижницьку та багаторічну діяльність у галузі літератури і публіцистики.

Почесну нагороду Григорієві Войтку вручив президент Міжнародної літературної-мистецької Академії України (яка об’єднує відомих людей із 55 країн), заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба, який високо оцінив творчість Григорія Андрійовича та його подвижництво й активну життєву позицію.

Запрошуємо на вечір поезії з присмаком кави... і дощу

25 липня 2018 року о 17:00 запрошуємо киян та гостей міста на каву з присмаком поезії в Національний музей літератури України (Київ, вул. Богдана Хмельницького,11 (метро Театральна)).

В цей чудовий літній день на вас проллються свіжі дощі поезії від Тетяна Череп-Пероганич та Оксана Радушинська. Нам, дорогі наші, є що нового розказати, почитати. Охоче поділимося найсокровеннішими поетичними мелодіями.

А мелодії гітари гостя вечора, композитора і виконавця Юрій Старчевод (Yurii Starchevod), звучатимуть ніжно і щиро віршам в такт.

Ми всі разом натхненно зігріваємо цей світ світлом Слова. Прийдіть, зігрійтеся в цьому непідробному світлі. Чекаємо всіх!!!

Волинський куточок у центрі столиці

Картини, рушники – цілюща сила,
В них закодовано і радощі, й жалі,
Дає натхнення і дарує крила
Дух рідної волинської землі.

Вікторія Рутковська

В Національному музеї літератури України 12 червня відбулась надзвичайна подія. Спільно із Міжнародним громадським об’єднанням «Волинське братство» Музей літератури презентував виставку «Перлини Волині». В самому центрі столиці, посеред гамірного і бурхливого мегаполісу з’явилося диво – справжній куточок синьоокої Волині. Тут можна побачити чисті блакитні озера, правічні ліси, оповиті серпанком, перед нами неначе оживають міфи, легенди і героїчна історія Волинського краю. Все це завдяки творчості чотирьох талановитих волинянок: художниць Валентини Михальської та Валентини Протопоп, вишивальниць, світлої пам’яті, Світлани і Галини Махонюк.

«Імпреза по-самчиківськи 2018» — поезія, пісні, танці, смачний куліш

Палацово-парковий ансамбль «Самчики» — музей-садиба у селі Самчики на схід від Старокостянтинова  Хмельницької області. Палац є одним з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу. У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України», проведеному в 2007 році, садиба у Самчиках була одним із номінантів від Хмельницької області. 27 травня, вже вчетверте, на території музею відбувся мистецький захід "Імпреза по-самчиківськи", організаторами якого всі ці роки виступають справжні друзі директор музею-садиби Богдан Пажимський, письменниця, громадська діячка, волонтер Оксана Радушинська і засновники мистецького порталу "Жінка-УКРАЇНКА" Юрій та Тетяна Пероганичі.

Якщо перегорнути сторінки фестивалю, то він розширюється, приймає в свою теплу мистецьку родину нових і нових поетів та виконавців. Хтось приїздить всі роки підряд, як, приміром, Народна артистка України Світлана Мирвода, поет, композитор, співак Юрій Старчевод, бандуристка Юлія Григорук, письменники Любов Сердунич, Віталій Міхалевський. У попередні роки на святкову самчиківську сцену виходили Народний артист України Олег Дзюба, лауреат мистецьких конкурсів, український баритон Маркіян Свято, композитор Іван Пустовий, поетеси Ярина Мавка (Ірина Кравчук), Лілія Батюк-Нечипоренко та багато інших.

Неймовірно багато душі в зустріч гостей і проведення заходу вкладають всі працівники "Самчиків" -завжди упорядкована територія, цікава екскурсія маєтком, виставка народних умільців, смачненні вареники, куліш, уха та пам'ятні сувеніри.

Вистава "Я- Квітка" знову вразила шанувальників творчості Квітки Цісик у столиці

Днями в актовому залі столичного "Конгрес-холу" відбулася вистава "Я - Квітка" театру "Київ", присвячена легендарній Квітці Цісик. Створена вона на основі п'єси Тетяни Череп-Пероганич "Квітка Цісик. Туга за Україною". В головній ролі чудова, талановита актриса - Вікторія Васалатій. Роль Едді виконує музикант, гітарист Юрій Кондратюк. Режисер вистави - директор театру "Київ", Народний артист України Валерій Невєдров.

Відгуками в соцмережах поділилися шанувальники театрального мистецтва.

18 травня у Києві відбудеться унікальний спектакль-концерт «Я – Квітка»

18 травня • 19:00 • Київ, Львівська площа, 8

18 травня цього року у столичному Конгрес-холі відбудеться унікальний спектакль-концерт «Я – Квітка». Вперше виставу було показано в рамках Міжнародного театрального фестивалю «Марія» в театрі ім. Франко, де живе виконання і яскрава енергетика артистів нікого не залишила байдужими.

«Я – Квітка» – перша й унікальна театральна вистава, присвячена Квітці Цісик.  Це не тільки історія про трагічну долю української співачки, але і відображення її багатої пісенної спадщини.

В основі тексту моновистави – музична п'єса-монолог Тетяни Череп-Пероганич «Квітка Цісик. Туга за Україною».

Головні ролі виконують:

- Вікторія Васалатій (актриса театру ім. Івана Франка, лауреат театральної премії «Київська пектораль»),

- Юрій Кондратюк (відомий рок-музикант, учасник групи Yurcash).

Режисер-постановник – керівник театру «Київ» Валерій Невєдров.

Усміхнене сонечко у бібліотеці

Сьогодні весняне сонечко по-особливому світило у бібліотеці ім. М. Реріха. Адже у бібліотеці відбулась творча зустріч із письменницею, журналісткою Тетяною Череп-Пероганич. Пані Тетяна прийшла на зустріч із дітками осяяна сонячною усмішкою, у жовтій сукні, а головне – із книжечкою «Назустріч сонечку».

Малечі так сподобався герой книжечки – Богданчик, який шукав сонечко, що дехто пізнавав себе й підходив зі своїми розповідями до письменниці. Бо кмітливий Богданчик, як і діти, мешкає у київській квартирі, і трішки непосидючий і вдома, і в дитячому садочку. Та настанови старших допомагають пізнати цей складний світ, і зробити його добрішим. Отакий вийшов цікавий діалог: авторки й маленьких слухачів. Ще діти залюбки відповідали на загадки, які складені також Тетяною Череп-Пероганич.

Насамкінець зустрічі письменниця побажала діткам щодня крокувати казковою дорогою – назустріч сонечку!

Ювілейні заходи з відзначення 65-річчя з дня народження Квітки Цісик

5-6 квітня 2018 • Український дім • Хрещатик 2, Київ

Українська Американська Координаційна Рада ГО «Незабутня Квітка» (м. Львів) та продюсер Алекс ГУТМАХЕР (США) за підтримки Міністерства культури України представляють ювілейні заходи з відзначення 65-річчя з дня народження американської співачки з українським серцем КВІТКИ ЦІСИК (1953-1998).

…Вона була на батьківщині лише раз. 1993-го. Через п`ять років американська співачка українського походження Кейсі Цісик відійшла у засвіти, не доживши до свого 45-річчя п`ять днів. Її добре знала і чула вся Америка, американці навіть підрахували, що голос Квітки Цісик лунав 22 мільярди разів в різних радіоефірах, з екранів кінотеатрів, на телебаченні. Згодом вона прийшла і до нас - унікальним колоратурним сопрано зазвучали у її виконанні «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чорнобривці»… Коли вслухаєшся в її тонкий, чистий та прозорий голос, де лише легкий акцент видає закордонну співачку, - кожного разу відкриваєш її по-новому, а її пісня надихає.

5 квітня о 19:00 в рамках благодійного проекту в Українському домі буде представлено постановку музичного монологу-притчі на одну дію «Я - Квітка» на вірші Тетяни Череп-Пероганич. У головних ролях зірка театру ім. Івана Франка, лауреат театральної премії «Київська пектораль», лауреат міжнародних конкурсів вокалістів Вікторія Васалатій та рок-музикант, гітарист гурту «Yurcash/Юркеш» - Юрій Кондратюк, режисер-постановник нар. арт. України, керівник театру «Київ» - Валерій Невєдров.

А 6 квітня о 17:00 в Українському домі відбудеться благодійний концерт «Квітчині колискові» за участі Людмили Фесенко та Брії Блессінг з США, Кіри Мазур, Павла Грищенка (баритон), Кирила Стеценка, соціально-мистецького Центру ім. Квітки Цісик з міста Чорноморськ (мистецький керівник - Світлана Кучеренко) та дитячого фольклорного театру «Дай Боже» (мистецький керівник - Ольга Мельник). Частина квитків буде безкоштовно надана в Центр соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю.

Оскільки усі жінки сім’ї Цісиків померли від страшного діагнозу – раку грудей (в 1994 р. – мати Іванна, у 1998 р. – Квітка Цісик, у 2003 р. – сестра, піаністка Марія), - усі концерти проекту проводяться як соціально-благодійні. Тож, традиційно кожний захід проекту «Незабутня Квітка» є не тільки культурно-мистецьким, освітнім, а перш за все – благодійним. Частина коштів від продажу квитків на заходи завжди перераховується в онкоцентри - для профілактики та лікування раку молочної залози серед жінок України.

Придбати квитки можна тут: https://kontramarka.ua/uk/event/a-kvitka-45824-57479.html
Довідки за тел.: (044) 223-02-83

«Назустріч сонечку» з … добротою в дитячому сердечку

Нову збірочку оповідань для діток «Назустріч сонечку» одержав з рук авторки, талановитої поетеси, дружелюбної землячки Тетяни Череп-Пероганич. І не одну книжечку, а відразу п’ять – для кожного з моїх внучат. Та першим читачем став сам.

Не  братимуся за  читацько-літературний  аналіз оповідань,  рецензію  фахово написала Ольга Рєпіна, а зупинюся, вважаю,  на важливішому - моральній  новизні в стилі дитячої  літератури, в її ідейно-художній своєрідності.

Колись на якій літературі батьки виховували дітей? Звісно,  передусім на добрих казках. Читали вдома й в школі вивчали «моральні» оповідання класичних письменників. Але все те написане на повчальних прикладах, можливо, й «прототипних», але сторонніх, чужих. Навіть в автобіографічних творах літератори,  погодьтеся,  не рвуться повчати читачів моралі  на прикладах своєї анти моралі. А щоб виставляти на суд широкої спільноти  негарні вчинки своїх чад – більше з розряду казок. Адже їхні діти – генії,  високоморальні, з памперсів усе нальоту  схоплюють! Колись казали  – з колиски, з пелюшок…

Сергій Пантюк: «Цього року фестиваль стартує під гаслом «Віршень» об’єднує міста» і відбудеться у Києві та Кам’янці-Подільському. А далі – мандри Україною!»

Вже стало доброю традицією напередодні фестивальних днів зустрічатися з організатором  українського поетично-музичного фестивалю «Віршень»  -  письменником, видавцем, громадським діячем Сергієм Пантюком, якому завжди є що розповісти і про цей багаторічний захід, і про самих учасників.

- 10 лютого знову збере своїх постійних і нових митців та шанувальників «Віршень». Скільки років виповнюється фестивалю і що найголовнішим, як організатор, в його існуванні бачите для себе?

- Це буде 22-й фестиваль. І відбувається він 22-й рік поспіль. Для людини – це молодість, а для фестивалю – мабуть, зрілість. І коли я озираюся назад, сам дивуюся: скільки талановитих, яскравих, неординарних людей виступило на його сцені!

Я свідомий того, що в межах загального культурно-мистецького процесу в Україні «Віршень» є лише незначним епізодом. Але важливим є те, що кожен, хто хоч раз занурився у невимушену «віршневу» ауру, несе її далі – у своє місто чи село, у своє мистецьке оточення, у свою родину. А це поступово і невпинно розширює такий важливий для нас духовний простір. Наголошу – український простір.

- Якщо брати до уваги рівень виступів тих, хто був на початках, і аналізувати твори з якими учасники виступають сьогодні – різниця в чому? Чи є вона взагалі? Розвивається українське слово, чи пасує перед митцями минулих років?

Об'єднати вміст