Мистецький веб-портал

 

Список претендентів на здобуття премії імені В.С. Косенка у 2024 році

Держмистецтв оприлюднює імена цьогорічних претендентів на премію, що присуджується за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва.

Протягом двох місяців українські митці мали змогу надіслати до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти заявки на отримання вказаної премії.

Наразі ж оприлюднюємо імена претендентів та назви творів, що номінуються на премію імені В.С. Косенка у 2024 році:

In memoriam: Павло Бондаренко (Павло Правий)

Вчора, 6 жовтня (помер 5.10.2024), в країну вічного полювання під осінньою мжичкою і пронизливим вітром провели ми душу нашого друга – письменника та історика Павла Бондаренка. У народі кажуть, що погода завжди плаче, коли відлітає світла людина. Не знаю, чи справджується стовідсотково ця прикмета, але ми плакали точно. Від величезної втрати, бо у серцях багатьох, хто знав Пашку, утворилися величезні зяючі дірки, від несправедливості, бо 54 роки для митця, який активно пише і якого активно читають – до болю мізерно...

"Карпатська осінь" – діти та творчість

28 та 29 вересня у курортній столиці України Трускавці відбувся Всеукраїнський двотуровий Фестиваль-конкурс мистецтв "Карпатська осінь". Для більш ніж 150 учасників ласкаво відкрили свої обійми "Карпати" – готельно-курортний комплекс, в якому вражає все: від казкових інтер’єрів із зеленими ліанами та водоспадами до смачної кухні із продуктів із власного фермерського господарства.

Побачили, відчули і спрбували це  конкурсанти із багатьох куточків України – Львівщини, Рівненщини, Волині, Києва, Дніпропетровщини, Вінниччини, Одещини, Полтави.

Письменники й бібліотекарі обговорили суперечливі та провокативні теми у літературі для дітей

У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулось засідання Творчого об’єднання дитячих письменників КО НСПУ з обговоренням суперечливих та провокативних тем у літературі для дітей. Ми думаємо, що діти живуть у стані захищеності й невинності. Здебільшого так, але це не означає, що вони захищені від обізнаності про суперечливі теми у світі. Тож якщо піднімати ці суперечливі теми у книжці для дітей, то необхідно робити це з повагою до дітей, не пропонуючи їм більше, ніж вони можуть витримати емоційно.
 
Письменники, літературознавці та бібліотекарі поділилися різними думками та власним досвідом щодо того чи потрібно і ЯК потрібно писати для дітей на теми домашнього насильства, насильства зі зброєю, смерті, психічних захворювань, інтимних відносин, про людей з інвалідністю, самогубства, релігії, ін.
 
В обговоренні взяли участь: Ольга Романюк, Валентина Захабура, Наталія Марченко, Зірка Мензатюк, Леся Воронина, Тетяна Череп-Пероганич, Ольга Ходацька, Станіслав Шевченко, Тетяна Кондратенко, Анна Багряна , Олена Поліщук, Алла Диба , Ксенія Диба, та ін.
 
В засіданні взяли участь представники від районних бібліотек для дітей.
 

Доброволець Сергій Пантюк: як говорити з дітьми про війну

Ніна Головченко

Нещодавно у тернопільському видавництві «Богдан» побачила світ нова книжка Сергія Пантюка для дітей «Фікус Бенджамін розповідає про щастя».

У творі письменник, доброволець, головний сержант ЗСУ Сергій Пантюк торкається актуальної проблеми – як говорити з дітьми про війну. Про війну, яка триває вже одинадцятий рік, і від якої потерпають і дорослі, і діти, на фронті, в тилу, чи в еміграції. Ця розмова письменникові вдається, хоч і відчувається, що бійцю із позивним «Сліва», який пізнав війну не з інтернет-новин, а наживо, іноді й складно дібрати легку форму висловлювання.

Орієнтуючись на молодших школярів, письменник обрав жанр повісті-казки, наповнивши її атрибутами дива (так, оповідачем виступає фікус Бенджамін, який опікується квітковим закутком у квартирі хлопчика Романа та його батьків) і казковими персонажами (Добрим Хатнім Духом – домовичком Добриком). Саме завдяки отакому казковому поєднанню різних світів Роман (Ромчик, Равлик) починає розмовляти із рослинами і Добриком, а його нові друзі здійснюють справжнє чудо, написавши листа про Ромчикового тата до самого генерала Залужного.

На Житомирщині відбудеться літературно-мистецьке свято «Лесині джерела» - що у програмі

У Звягелі на Житомирщині, де народилася Леся Українка, упродовж 25-28 липня проходитиме міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела».

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Звягельська міська рада.

Зазначається, що у четвер, 25 липня, відбудеться ювілейний івент до 25-річчя відкриття музею родини Косачів «Історія, вміщена у 25 років».

У п’ятницю, 26 липня, у Звягелі заплановані, зокрема, всеукраїнський книжковий ярмарок, нагородження переможців відкритого конкурсу малюнків «Палітра Лесиного краю» та прем'єра благодійної вистави народного аматорського театру «Сужена – не огуджена!» за п’єсою Олени Пчілки.

Книжка про літо, коли сонце стало чорним…

До власного короткого списку найзмістовніших та найцікавіших книжок для дітей про Чорнобиль — Олександра Єсаулова «Мамо, а що це було?» та Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі» — хочу віднині додати ще одну, яку написав журналіст, видавець, письменник, волонтер Костянтин Климчук, назвавши її «Літо, коли сонце стало чорним» (Біла Церква: Час Змін Інформ, 2023. — 108 с.).

Книжка побачила світ минулого року. Це повість для дітей середнього шкільного віку. Але читати її  рекомендую всім: від малого до великого.

Чому я люблю такі книжки? Бо це історія. Навіть хай місцями художньо оздоблена авторами, та все ж про події реальні, які давно б вже могли і  загубитися в часі, аби не оці письменницькі оповідки.

Трагічні долі, необдумані кроки влади, страшні наслідки, які й досі відгукуються багатьом, безліч сімей, які змушені були залишити свої домівки назавжди, смерті, довічні хвороби тих, хто гасив пожежу…

Розпочався прийом творчих робіт на літературну премію імені Юрія Тітова

Організатори

Київська організація Національної спілки письменників України
Комітет вшанування пам’яті Юрія Тітова

Умови участі:

  • номінація «Поезія»
  • збірка поетичних творів 2021–2024 (три примірники)
  • поети віком до 40 років
  • надіслати збірки до 05.09 на адресу:
    01024, НСПУ, м. Київ, вул. Банкова, 2, каб. 14

Розпис писанок - традиція поколінь

19 квітня, п‘ятниця, 17:30 відбудеться майстер-клас з писанкарства.
Адреса: Простір «ЦІННОСТІ» (Київ, вул. Володимирська, 69)

Українці вірили, що наш світ існує до тієї пори, поки люди продовжують писати писанки.
Колір і малюнок - це ніби маленький світ, в який кожен закодовує свої щирі бажання. І Ви в цьому переконаєтеся, написавши писачком, воском і фарбами свою власну писанку. І дізнаєтеся, чому чорний колір вважався кольором сили та захисту. 

Про всі традиції написання писанки, її таємниці і особливості символів ми розкажемо на майстер-класі. Вас здивує, що розпис яйця, яке в уяві українців є символом Всесвіту, захоплює, гармонізує і наповнює Вас енергію. І писанка вдається кожному з першого разу, навіть, якщо Ви крайній раз малювали за шкільною партою. Саме так, Ви відчуєте, що таке генетична пам‘ять! 

Виставка картин із маскувальних сіток

Її відкрили у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї. Ініціатори та виконавці виставки "Маскувальний АРТ" — волонтерська організація Під парасолькою.
 
Ще з 2014 року жінки почали плести маскувальні сітки — загальний обсяг вже сягає півмільйона квадратних метрів.
 
Унікальну технологію плетіння картин розробила Катерина Вініченко. Свою першу картину, сплетену на сітці, жінки створили у 2022 році на День Вишиванки.
 
"Для дівчат плетіння картин – це невеликий відпочинок, який надає наснаги, сили", — кажуть у музеї.
Об'єднати вміст