Авторка та виконавиця TANYA DOLYA випустила нову пісню «Спогади».
Це музичний трек про наше життя і місто, яким воно було раніше... Про те, як змінився час і як змінилися ми. Про швидкоплинність таких дорогих для нас речей як дружба, щире спілкування, рідне коло близьких людей і кохання.
Зараз ми так шукаємо настрій довоєнного часу в різних дрібницях. Особливо щемко, коли соцмережі нагадують минулими фото наше мирне життя. Це спогади про наших друзів і коханих. Пам'ять про улюблені куточки і кав'ярні. Саме про такі прості і дорогі моменти, які роблять нас щасливими, йдеться в пісні «Спогади».
Оксана Радушинська. Новий щоденник четвертокласника Славка Хоробрика / ілюстрації Маргарита Рибка. – Харків: Талант, серія «Найкращий подарунок», 2023. – 120 с.
Що така графологічна експертиза? Чи у всіх людей на планеті Земля унікальні відбитки пальців? Чи можна подружитися з однолітком, який має інвалідність? Хіба небезпечно сісти до автівки незнайомців, щоб бути чемною дитиною і показати як проїхати до сусідньої вулиці? Звідки на подвір’ї багатоповерхівки може взятися справжня отруйна змія? Чому не потрібно приховувати, якщо тебе б’ють вдома? Що може бути, коли поганими словами обзиваєш однокласницю?.. Безліч запитань, які виникають у дітей 1-4 класів і які потребують не лише відповіді, а й ґрунтовного роз’яснення. Із цим завданням успішно справляється книжковий персонаж Славко Хоробрик.
Сімнадцять оповідань, кожне з яких вміщено на 3-6 сторінках книги «Новий щоденник четвертокласника Славка Хоробрика», є продовженням пригод добре відомого дітям книжкового персонажа. Уперше читачі познайомилися з ним у 2012 році, коли у Видавництві Старого Лева вийшла книга "Щоденник Славка Хоробрика або Пригоди хлопчика-міліціонера". Створена у тісній взаємодії з правоохоронцями Хмельницької області, книга переслідувала чітку мету – у доступній, легкій, художній формі розповісти учням молодшої школи про небезпеки і ризики, які чатують на них на вулиці, у школі чи навіть вдома, і про те, як варто поводитися, аби не потрапити у біду.
Днями в Києві відбулася прем’єра рок-опери «Неймовірні мандри та пригоди козака Василя Сліпака», присвячена оперному співаку та Герою України Василю Сліпаку. Автором рок-опери виступив поет та композитор Ігор Роман. На сцені було задіяно багато відомих українських виконавців. Серед них і народна артистка України Світлана Мирвода, з якою поспілкувалися після вистави.
– Пані Світлано, рок-опера вивела Вас на сцену не тільки як співачку, а й як акторку. Чому вирішили взятися за це? Які відчуття?
Держмистецтв оприлюднює імена цьогорічних претендентів на премію, що присуджується за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва.
Протягом двох місяців українські митці мали змогу надіслати до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти заявки на отримання вказаної премії.
Наразі ж оприлюднюємо імена претендентів та назви творів, що номінуються на премію імені В.С. Косенка у 2024 році:
Вчора, 6 жовтня (помер 5.10.2024), в країну вічного полювання під осінньою мжичкою і пронизливим вітром провели ми душу нашого друга – письменника та історика Павла Бондаренка. У народі кажуть, що погода завжди плаче, коли відлітає світла людина. Не знаю, чи справджується стовідсотково ця прикмета, але ми плакали точно. Від величезної втрати, бо у серцях багатьох, хто знав Пашку, утворилися величезні зяючі дірки, від несправедливості, бо 54 роки для митця, який активно пише і якого активно читають – до болю мізерно...
28 та 29 вересня у курортній столиці України Трускавці відбувся Всеукраїнський двотуровий Фестиваль-конкурс мистецтв "Карпатська осінь". Для більш ніж 150 учасників ласкаво відкрили свої обійми "Карпати" – готельно-курортний комплекс, в якому вражає все: від казкових інтер’єрів із зеленими ліанами та водоспадами до смачної кухні із продуктів із власного фермерського господарства.
Побачили, відчули і спрбували це конкурсанти із багатьох куточків України – Львівщини, Рівненщини, Волині, Києва, Дніпропетровщини, Вінниччини, Одещини, Полтави.
Нещодавно у тернопільському видавництві «Богдан» побачила світ нова книжка Сергія Пантюка для дітей «Фікус Бенджамін розповідає про щастя».
У творі письменник, доброволець, головний сержант ЗСУ Сергій Пантюк торкається актуальної проблеми – як говорити з дітьми про війну. Про війну, яка триває вже одинадцятий рік, і від якої потерпають і дорослі, і діти, на фронті, в тилу, чи в еміграції. Ця розмова письменникові вдається, хоч і відчувається, що бійцю із позивним «Сліва», який пізнав війну не з інтернет-новин, а наживо, іноді й складно дібрати легку форму висловлювання.
Орієнтуючись на молодших школярів, письменник обрав жанр повісті-казки, наповнивши її атрибутами дива (так, оповідачем виступає фікус Бенджамін, який опікується квітковим закутком у квартирі хлопчика Романа та його батьків) і казковими персонажами (Добрим Хатнім Духом – домовичком Добриком). Саме завдяки отакому казковому поєднанню різних світів Роман (Ромчик, Равлик) починає розмовляти із рослинами і Добриком, а його нові друзі здійснюють справжнє чудо, написавши листа про Ромчикового тата до самого генерала Залужного.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Звягельська міська рада.
Зазначається, що у четвер, 25 липня, відбудеться ювілейний івент до 25-річчя відкриття музею родини Косачів «Історія, вміщена у 25 років».
У п’ятницю, 26 липня, у Звягелі заплановані, зокрема, всеукраїнський книжковий ярмарок, нагородження переможців відкритого конкурсу малюнків «Палітра Лесиного краю» та прем'єра благодійної вистави народного аматорського театру «Сужена – не огуджена!» за п’єсою Олени Пчілки.
До власного короткого списку найзмістовніших та найцікавіших книжок для дітей про Чорнобиль — Олександра Єсаулова «Мамо, а що це було?» та Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі» — хочу віднині додати ще одну, яку написав журналіст, видавець, письменник, волонтер Костянтин Климчук, назвавши її «Літо, коли сонце стало чорним» (Біла Церква: Час Змін Інформ, 2023. — 108 с.).
Книжка побачила світ минулого року. Це повість для дітей середнього шкільного віку. Але читати її рекомендую всім: від малого до великого.
Чому я люблю такі книжки? Бо це історія. Навіть хай місцями художньо оздоблена авторами, та все ж про події реальні, які давно б вже могли і загубитися в часі, аби не оці письменницькі оповідки.
Трагічні долі, необдумані кроки влади, страшні наслідки, які й досі відгукуються багатьом, безліч сімей, які змушені були залишити свої домівки назавжди, смерті, довічні хвороби тих, хто гасив пожежу…