Поезія Світлани Александрової

Загиблому другу в АТО присвячується

Пішов на схід. Та повернутись обіцяв.
Я пам'ятаю, як гуртом ми проводжали
Тебе в АТО. А ти сміявся та не знав,
Що там, на небі, вже для тебе готували.

Ти був в боях, ти бачив ворога лице,
Хоче лицем його оскал навряд чи зветься,
Коли попав із побратимами в кільце,
Ти розумів, що битись на смерть доведеться.

А мати в ніч ніяк заснути не могла,
Чомусь молилась, довго-довго так молилась,
Неначе сердцем поруч весь цей час була,
Аж поки пташка у вікно її забилась.

І в цю хвилину зрозуміла:"Вже нема
Її соколика", бо то в віконце билась
Його душа, мов птах, самотня та сумна,
І головою мати стомленно схилилась.

Мій друг - герой, загинув вчора на війні,
І ми продовжувати маєм його справу,
Стати на захист української землі
Бо захищаєм Батьківщину та державу.

Також повинні всіх героїв пам'ятати,
Усіх, хто нас в цей час на сході захищав,
Щоб знала кожна жінка -вбита горем мати,
Що не даремно син життя своє віддав.

4.10.2014.

 

До Тараса Шевченка

Дивись, Тарасе, Україна піднялась!
Ми знов повстали проти злого панства!
Та боротьба із кров'ю нам далась,
Але ми не повернемось до рабства.

Дивись, Тарасе, майоріють прапори,
Ридає мати на могилі сина,
Та землю рве із люттю на шматки
Сусідня братняя слав'янская країна.

Дивись, Тарасе, все як ти писав:
Повстав народ, кайдани поскидати,
І наче з твого віршу образ встав:
Повстане син і поруч буде мати.

Дві тисячи чотирнадцятий рік,
Святкує ювілей твій вся країна,
Вшановує Шевченка Кривий Ріг
Із прапором “ Єдина україна”!

7.03.2014

 

До дня Незалежності України

Що можу сказать про свою Батьківщину на свято?
Лиш те, що кохаю, люблю свою землю, свій край,
Хіба треба слів, щоб любов передати, багато?
Ти серце і душу країні, дарунком відай!

Не треба слів пафосних, пристрастних та емоційних,
Достатньо робити величні та добрі діла,
Любов - то мов пісня, мов трунок, п'янкий, чудодійний,
Що вогником в серці, мов свічка горить та пала.

В житті є всього, але хочу тобі я порадить:
Ти цінну одну просту річ назавжди пам'ятай
Людиною зватися може лиш той, що не зрадить
Свою Батьківщину, народ свій, свій дім та свій край!

21.08.2014

 

* * *

Україна у вогні. Палає.
Йде війна поміж добром та злом,
Стогне Батьківщина, знемагає
Наче птах із зламаним крилом.

Хто країну захистити зможе?
Янголи? Та чи вони не сплять?
Хто їй в цьому пеклі допоможе?
Села та міста її горять!

Світло й Темрява затіяли кривавий
Та жорстокий, не по-людськи, бій
Б'ється Сатана та Боже правий,
За мою країну йде двобій.

17.09.2014