Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Творчість
Збагнути б час
Березень 21, 2019 - 13:55 — perohanychЦарук А. Тобі, прозріння пізнє…: Поезії. – Кропивницький : КОД, 2018. – 98 с.
Десь тридцять років тому в одного молодого поета з’явилася фраза: «Поет не зрушить цього віку, він тільки подих передасть». Якщо поміркувати, то віршар констатував очевидність. Але оте часовідбивання у слові і сьогодні залишається реалією епохи, в якій живе творець. Тому й цікаво простежити за рухом поезомислення у вирі буднів і свят.
- Навколо назви
Не знаю як і хто ставиться до назви видання. А для мене це схоже на якийсь ритуал. З оцінки ймення починаю знайомство з книгою. Як кажуть, зустрічаю, дивлячись на одежу. Можливо, у такому методі є якийсь гандж, бо дехто каже, що іноді таким чином можна пропустити геніальність. Не вірю! Ніколи вона не заховається за такі банальності, як «криниця», «поріг», «ріка». Не причаїться оригінальність і за несвіжістю на кшталт: «поезії», «вірші», «сонети», «катрени», «рубаї»…
Добровольці Божої чоти
Березень 14, 2019 - 12:53 — perohanychДобровольці Божої чоти
Пісня бійця "Правого Сектору" на псевдо "Бик"
Віктор Винник і МЕРІ презентують танцювальний ремікс на пісню «Снайпери-Амури» (ВІДЕО)
Лютий 25, 2019 - 21:32 — perohanych
До весни рукою подати, а отже, зимі потрібно подякувати і попрощатись. Віктор Винник і МЕРІ вирішили проводити зиму новим треком. Ну, майже новим, бо пісня «Снайпери-Амури», на яку музиканти тепер зробили ремікс, була оприлюднена ще минулої осені.
Трек перебував у ефірах українських радіостанцій усю зиму, але команда вирішила продовжити його ефірне життя і тепер презентує танцювальну версію.
Спродюсував ремікс знаний львівський саунд-продюсер Віталій Літягін, який представляє проект «Silver 17». Віктор Винник роботою залишився дуже задоволений.
Поезія Тетяни Шептицької
Тобі
Жилка на шиї тихо схлипує.
Тіло вібрує від твого рику у слухавці,
по-хижацьки владного,
несподівано рідного.
Не витримую.
Хриплю у відповідь,
згадуючи миттєво
погляд із синього граніту,
сороміцькі сни,
брутальні обійми,
пекучі обіцянки.
Скучила.
Відстань поміж нами
вимірюється не кілометрами,
а роками і ситуаціями,
твоїми жінками і моїми страхами.
Пекло втішено сміється,
а рай німотно співчуває.
Наша близькість закручена
у надтугу пружину,
і коли вона вибухне -
перевернеться світ.
Гонорові.
Чекаємо останнього дня,
аби не відповідати за наслідки.
Пам’ять Крут…
Січень 29, 2019 - 16:28 — perohanych
Простір стигне, у мороз закутий,
Час не йде – такóж замерз мабýть…
Справа нáсип, а позаду Крути,
А за ними і на Київ путь…Там заслін крихкий – студентські чóти
(Але духом нескоримі, ні!)
Проти муравйовської піхоти,
Тих ординців чорних – матроснí.У заброд досвідчені солдати –
Вже гвинтівок щúряться стволи!
А вони не вміли ще вбивати,
Може й неціловані були…
Нова книга Петра Кухарчука
Січень 27, 2019 - 20:04 — perohanych
Вийшла друком нова книжка члена Національної спілки письменників України Петра Кухарчука під назвою "агапе" (Житомир, видавець Євенок О.О.).
Макетував її наймолодший син автора Антон Кухарчук. Він архітектор, працює у Львові.
Презентація відбудеться 14 лютого о 17:00 в Домі української культури м. Житомир.
З анотації:
Ігор Фарина. Відплата. Оповідання
Січень 27, 2019 - 01:42 — perohanychТьмища була непрозірною. «Сивий» з власного досвіду знав, що у таку пору можна чекати на несподівану, неприємно забарвлену. Диверсанти не дріматимуть. Підійдуть впритул, нароблять рейваху і займуть вигідну позицію. Вже тричі за це літо намагалися, але… Тому він, стоячи на посту, вслухався у кожен шурхіт. Хто-хто, а недавній вчитель біології теорією і практикою підштовхнувся до того, що тишина уміє промовляти. Той, хто підкрадається неодмінно сполохає якусь комашину і вона обурено подасть сигнал іншим.
Не помилився. Десь вдалині озвався цвіркун. І це стривожило. Почав вслухатися у сумеркність. Хтось чалапав до них, не думаючи про осторогу. Напружився, клацнув затвором автомата.
Бентежне слово про ріднизну душі
Січень 26, 2019 - 16:59 — perohanychЧепурко Богдан. Наче те листя дерев. Проза. — Тернопіль: ФОП Осадца Ю. В. 2018. — 374 с.
Останнім часом перечитую лише ті книжки, які зацікавили мене своєю назвою. Точніше, несподіванкою в ній. Не вірю, що може бути щось цікаве у виданнях із такими банальними найменнями, як «День любові», «Голос душі» чи «Криниця добра». Тому й зір мій зачепило ймення. «Наче те листя з дерев» нової книжки Богдана Чепурка. Відразу вглибився у текст, бо дуже кортіло взнати, що приховує видання з дещо таємничим підзаголовком «Луни й відлуння звитяг і марнот».
І не був розчарований, хоч видання, вийшовши обмеженим накладом, значною мірою більше нагадує родинний літопис. Перш за все заімпонувала незвичність назви, метафоричність й образність знайшов і в заголовках роздумів: «крик скрипки», «фольклорна кров на лезі шаблі», «різдвяний птах», «невидиме світло». Іноді тут відшукував неологізми чи рідковживаності: «передання», «понеділкування», «намацальне», «ґвавт».
«Пан Перевертас та інші». Прем’єра у Чернігові
Січень 23, 2019 - 20:39 — perohanych
У вівторок, 22 січня, у Чернігівському молодіжному театрі у рамках проекту «Театрліт» відбулась прем’єра поетичної вистави за творами відомого літератора і громадського діяча Сергія Пантюка «Пан Перевертас та інші» у постановці заслуженого артиста України Олексія Биша.
Створити театральний проект на поетичному матеріалі – своєрідний виклик для усіх учасників дійства. Для режисера, який має вибудувати сценографію так, аби не зрадити основний принцип театрального мистецтва – показати світ через дію; для акторів, які мають не просто художньо декламувати вірші, а їх проживати, пропускаючи через серце досить широкий спектр емоцій – від радості до болю; для автора п’єси, який мусить увібгати у майже годинну виставу розмаїття творчої особистості письменника, який пише для дітей і дорослих, поезію і прозу, а ще воює, ламає стереотипи, мислить, шукає себе у цьому світі й світ у собі. Прем’єра вистави «Пан Перевертас та інші» у Чернігівському молодіжному театрі засвідчила, що все це вдалося! І запальний творчий колектив у складі письменника й тепер уже актора Сергія Пантюка, режисера-постановника Олексія Биша, соліста чернігівського театру естради «Феєрія» Іллі Клименка, акторки Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Світлани Сурай зібрали аншлаг.
