Ця розмова - про цьогорічні виклики Форуму, статус "національний" і потребу працювати в передбачуваних умовах.
- Чи можна якось виміряти успішність Форуму видавців? Який критерій застосовуєте, коли підбиваєте підсумки?
Поезія – то завжди неповторність, як зазначав класик. Дійсно, поети одне на одного не схожі. Вони різняться між собою – життєвим шляхом, поглядами на творчість і на людину у творчості, ціннісними та творчими пріоритетами. Але спільним є одне – любов до поезії, до людини, до життя.
Випускниця Університету «Україна» Альона Загребельна – родом з міста Миронівка Київської області. Закінчила Миронівську ЗОШ № 3 і Богуславське професійно-технічне училище. Згодом доля привела її в Університет «Україна», який вона закінчила 2012 року (спеціальність – «журналістика»).
П'ять років тому небайдужу до красного письма частину українського суспільства сколихнула дебютна книга оповідань Юрія Камаєва "Мед з дікалоном". Із радісним здивуванням читацький загал переконався, що про вітчизняну історію можна писати інтригуюче, динамічно і цікаво.
Відтоді Юрій Камаєв зблиснув у культурному просторі як співавтор детектива "Стовп самодержавства, або 12 справ Івана Карповича Підіпригори", який здобув ІІІ премію "Коронації слова-2011". Соціальними мережами активно поширюють його міні-есеї, дотепно і несподівано екстраполюючи вітчизняний та світовий історичний досвід на реалії сьогодення. Тим цікавішою була розмова з письменником для власкора Порталу "А4".
Розмова в студії із Олександром Апальковим, редактором міжнародного журналу "Склянка Часу*Zeitglas", 11.07.2014 року.
Дехто творить шедеври руками, а хтось – думкою та словом. Поет – це особливе покликання, дар із Небес, який дається не кожному. З-під його пера на папір лягають здійсненні та не реалізовані мрії, уривки з життя, з нашої з вами злободенності, чи не усе, що автор бачить довкола себе. А ще нерідко відкривається внутрішній світ людини, її духовні цінності. Без перебільшення однією з талановитих представниць сучасної поезії є мешканка Новолинська Світлана Костюк.
Юрій Мушкетик живе з онуком на дачі в Кончі-Заспі під Києвом. Трикімнатну квартиру в столиці здає.
– У кого паркан високий, там багатії живуть, у кого сітка – то письменники, – казали ви, як була у вас чотири роки тому. А зараз у вас паркан, – заходжу на подвір’я до 85-річного Юрій Мушкетика.
Він живе на письменницькому хуторі в Кончі-Заспі під Києвом. 1955-го Микита Хрущов виділив землю під дачі літераторам. Усім тодішнім класикам – Андрієві Малишку, Миколі Бажану, Петрові Панчу, Андрієві Головку, Олесеві Гончару, Наталі Забілі та іншим – усього 27. Отримали по 45 соток, зібрали гроші за гонорари й звели майже однакові одноповерхові будинки.
Заслужена артистка України Леся Горова – жінка з великим серцем, де окрім таланту живе ще багато любові – до родини, до України.
З перших днів Майдану, вона з чоловіком була, як кажуть, в епіцентрі подій, навіть у найсуворіші миті. Її пісні надихали, підтримували, поезія вселяла віру в серця щирих українських патріотів. Тому не дивно, що саме вона ось вже декілька місяців підряд серед митців, які сформували «Народну філармонію» - проект, спрямований на духовну підтримку тих, хто сьогодні узяв до рук зброю, ставши на захист рідної землі.
Кажуть, талановиті люди – талановиті у всьому. Іноді це «правило» хибить, а не у цьому випадку. Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова» Оксана Радушинська – одна з найталановитіших поетес сучасності, яка, проте, не побоялася спробувати своє перо і в художній прозі. І недарма. Цьогорічна нагорода – є лише ще одним свідченням того, що мисткиня на правильному шляху. Багатий внутрішній світ літературних персонажів, карколомний сюжет, який тримає читача у напрузі до останнього слова, повернення до призабутого світу наших предків – роман «Коли сонце було стозрячим.
- Пані Оксано, Ви – авторка численних поетичних і прозових творів, пишете і для дітей, і для дорослих. Напевно, не уявляєте свого життя без літератури?
Іванна Стеф’юк – особистість неординарна і цим неабияк цікава в українській сучасній літературі. Все, за що вона береться, виходить у неї і талановито, і красиво, і потрібно. Чи то нова поезія, чи то нова проза, чи то… нова книга. Спілкувалися з письменницею саме з цього приводу.
Нещодавно вийшла друком книга про Марка Черемшину, одним із авторів-упорядників якої є Ви. Що це за книга? В чому її цінність для українського читача?
Ім’я київської письменниці Тетяни Белімової ще не надто відоме пересічному українцеві, але ця молода жінка, яка поєднує літературну творчість та викладацьку діяльність в Університеті «Україна», впевнено йде обраною дорогою. Тетяна Белімова – лауреат Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, творів для дітей та пісенної лірики «Коронація слова». Цього року письменниця отримала першу премію в номінації «Романи». Отже, знайомтеся! Письменниця, викладач і просто чарівна жінка – Тетяна Белімова.