Маленький хлопчик запитав маму: "Чому ти плачеш?" - "Тому що я - жінка." - "Я не розумію!" Мама обійняла його і сказала: - "Цього ти не зрозумієш ніколи." Тоді хлопчик запитав у батька: "Чому мама іноді плаче без причин?" - "Всі жінки іноді плачуть без причин", все, що зміг відповісти батько. Потім хлопчик виріс, став чоловіком, але не переставав дивуватися: - "Чому ж жінки плачуть?" Нарешті, він запитав у Бога. І Бог відповів: - "Задумавши жінку, Я хотів, щоб вона була досконалою. Я дав їй плечі такі сильні, щоб тримати весь світ, і такі ніжні, щоб підтримувати дитячу голівку.

У чернігівській школі № 34 відсвяткували 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Провели чудову поетичну вітальню за участю поета і журналіста Сергія Дзюби, педагогів Світлани Ігнатенко, Людмили Дудки, Петра Озимая (Петро Степанович, класний керівник 7-В класу, вчитель світової літератури, прекрасно співає й грає на гітарі, пише цікаві поезії). Учні шостих і сьомих класів із задоволенням декламували улюблені вірші та обговорювали книжкові новинки. Все це було настільки невимушено, доброзичливо й зворушливо! А організувала таке чарівне дійство завідувач бібліотеки школи № 34 Наталія Білюк. 

Пісню ілюстровано кадрами з фільму "Залізна сотня".
Пісню під цим відео виконує вокальна група львівського театру-студії "Не журись!" (Василь Жданкін, Віктор Морозов, Олег Лихач, Орест Хома, Роман Микитюк, Богдан Генгало).

Легко змиритися, легко мовчати,
вуха закрити, правди не знати,
легко не бачити, легко не слухати,
долі скоритися, впасти, не думати!
Легко сильнішому слабшого вдарити,
легко п'яниці у закутку марити,
двері замкнути, не чути, не діяти,
легко без мрії, легко не вірити!
Важко почути, важко відкритися,
важко прощати, важко змінитися,
легко втікати - важко лишитися,
легко не вміти - важко навчитися!

Плаче мати-Україна.
Плаче за синами.
Прийшла тяжкая година.
Ллється кров річками.
Налетіли кати-круки.
Людей убивали.
Поламали ноги,руки.
Волю не зламали.
Оповила душу туга.
Плаче Україна.
Смерть, страждання і наруга.
Кровавая днина.

Акцію ЗА МИР влаштували сьогодні мешканці Красилівського району (Хмельницька область). Їдучи зранку з батьками до Хмельницького, випадково стали свідками велелюдного мітингу, що ланцюгом простягнувся від Кузьминського повороту до річки Бужок. Для немісцевих поясню, що це – десь до 18 км. Вздовж траси стояли, на око, більше тисячі людей різного віку, тримаючи в руках державні прапори, різнокольорові повітряні кульки, плакати за мир і «Україна єдина», вишивані рушники та ікони (останнє особливо пронизало своїм символізмом: хто до нас із миром – того зустрінемо з рушниками…)

Рецензія на збірку оповідань Віри Марущак «Гомін білого інею»

Ми всі любимо подорожувати, милуватися чарівними краєвидами, знайомитися з цікавими людьми, здатними поділитися своїми згадками, враженнями. Уважне читання книжок члена Національної спілки письменників України, члена Національної спілки журналістів України Віри Іванівни Марущак – це теж незабутні подорожі, знайомство з навколишнім, іноді таємничим світом, який оточує, збагачує уяву дітей, юнаків та й дорослих – батьків цих досить допитливих читачів. У видавництвах Миколаєва за минулі роки вийшли досить барвисто ілюстрованих збірки оповідань «Вікнами до сонця», «Батько з Португалії», Цезар, Галка і Новий рік» книжки казок «Пригоди Нюмочки»,  «Зайченя», Джмелик-мандрівник».

Присвячується Небесній Сотні

Вже завтра у Миколаєві на Львівщині розпочнеться «Книжкова толока-2014», а сьогодні відбувалися зустрічі з українськими письменникамив в школах цього району, йшла підготовча робота.

- Пані Люба Хомчак, організатор і натхненик, цьго чудового заходу, сьогодні не лише давала вказівки, а й сама переносила книжки, клопоталася про книжкову лотерею, відповідала на телефонні дзвінки авторів і видавців, - розповіла нам поетеса Любов Відута. - Організація толоки - справа нелегка, тож такі люди викликають повагу, подяку і ще раз повагу.

Я особисто побувала у Криничанській школі Миколаївського району Львівської області. Вона зовсім невеличка.