Оксана Аніщенко

Оксана Аніщенко — автобіографія

Я, Аніщенко (Дубина) Оксана Олександрівна, народилася 12 березня 1985 року в селі Тупичів, Чернігівської області, Городнянського  району в сім'ї робітників. Мати – Дубина Людмила Василівна 11.04.1957 року народження працювала  ревізором СПО, на сьогодні пенсіонер. Батько – Дубина Олександр Васильович 22.05.1958 року народження, працював трактористом на бульдозері в сільському машинно-тракторному парку, помер від раку легенів 08.06.2013 року.

Оксана Аніщенко: Найголовніше — ніколи не зраджувати!

Переламні роки, дні, години, хвилини, секунди… Переламні не тільки для України, але й для всього світу. Дні в котрі пишеться нова історія нашої Батьківщини. І через якийсь час вийдуть нові підручники з історії та географії України, підручники, по котрих, вже наші діти будуть навчатись в школі. І що саме вони по них будуть вчить, зараз, сьогодні, залежить саме від нас з вами. Від кожного небайдужого українця!

Поезія Оксани Аніщенко

ДО СУЧАСНИКІВ

Виростала із літери в слово,
Немов пагін безсмертної квітки.
Не згубилася ти, Рідна Мово,
Не злякалась залізної клітки!

Народилася з болю і крові,
Твоє слово – велике, могутнє!
Тож, вклонімося ми Рідній Мові –
Незалежно йдемо у майбутнє!

Знову вітер, насупивши брови,
Чекає на тебе між хмар.
Не цураймося ж Рідної Мови!
Наша мова – цілющий нектар!

25.01.2002, село Тупичів

 

ЖІНКА

Кришталева краплинка
Святої роси.
Велична, ти Жінко!
Ти символ краси!

Оксана Аніщенко. Достукатись до сердець

ПРОБЛЕМА В НАС САМИХ

Депресія – хвороба чи міф? Чи може, просто наше виправдання? Виправдання усім нашим, нами ж вигаданим проблемам, нашій байдужості до всього, бездіяльності нас самих? І як часто ми чуємо: «Вибач, мені зараз не до тебе, не до твоїх жартів, не бачиш в мене депресія, мені погано на душі…» А що ж ти сам зробив для того щоб, тобі стало краще? Агов?! Люди, ми ж самі робимо собі складнішим життя! Вигадуємо якісь проблеми та забаганки:

Об'єднати вміст