Жінка-УКРАЇНКА

Побачили світ дуже ошатні книжки Олексія Максимовича Дмитренка, Шевченківського лауреата, життя і творчість якого тісно пов’язані з рідною Чернігівщиною. У молоді літа майбутній видатний український письменник мешкав і працював на Придесенні – був робітником та бригадиром бригади штампувальників Прилуцької взуттєвої фабрики № 19, за успішну роботу був занесений на обласну Дошку Пошани. А здобувши визнання, цей привітний і чуйний добродій багато разів приїздив на Чернігівщину, любив спілкуватися зі своїми читачами.

Пам’ятаю його зворушливий творчий вечір у музеї М. Коцюбинського, гарно організований онуком класика – тодішнім директором музею Юлієм Романовичем Коцюбинським. Тоді йшла мова про дуже сміливу та правдиву художньо-документальну повість Олексія Дмитренка «Аист» (у доповненому перекладі – «Аист: Сильніший від смерті») про мужнього офіцера та поета Олександра Стовбу, який героїчно загинув в Афганістані. Ця книжка важко йшла до читача, долаючи мури-заборони підступної радянської цензури, але, тільки-но вийшовши з друку, отримала, справді, гучний резонанс, і саме за цю неординарну повість Олексій Максимович відзначений Шевченківською премією.

Ми, чернігівці, справедливо вважаємо видатного письменника Євгена Гуцала своїм земляком і пишаємося цим. Адже майбутній Шевченківський лауреат мешкав у Чернігові і працював у редакції обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт» (нині – «Гарт») разом із уродженцем Придесення Володимир Дроздом! Взагалі, вагомість кожного письменника визначається часом. Євген Гуцало відійшов у вічність, але й зараз залишається незабутнім. Продовжують виходити його книжки, і ми можемо із задоволенням читати й перечитувати твори нашого чудового класика, сповнені життєвої мудрості, доброти та колосальної позитивної енергії.

У Чернігівській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського є всі книжки Євгена Гуцала, зокрема й ті, котрі побачили світ уже після його смерті. Так, у популярній серії «Українська класика» київського видавництва «Український письменник» надруковано ошатну книжку Євгена Гуцала «Хустина шовку зеленого». У ній вміщено повісті, новели та публіцистику Майстра. Як на мене, Гуцала й нині цікаво читати з того, з чого він починав: із малої прози та поезії. Там він – молодий і справжній! Звідти передаються витончено чарівні запахи гуцалівської мови, іскрометний народний гумор, кольорова стихія слів, за якими вгадувався майбутній спокійний усміхнений романіст.

Нещодавно побачив світ новий гостросюжетний, захоплюючий роман «Покров» популярної української письменниці Люко Дашвар (справжнє ім’я – Ірина Іванівна Чернова), дія якого відбувається в Києві, на Майдані – під час Революції Гідності, і в нас, на Придесенні, – в XIX столітті та в наші дні.

«Чорної ночі року 1843-го в курильні власного маєтку з вікнами на осінній голий сад конав шістдесятирічний Ярема Дорош – єдиний син славного полкового хорунжого Петра Дороша, хазяїн гайків, млинків, нивок, винокурень, сіл у Козелецькому, Остерському й Ніжинському повітах, двоповерхового кам’яного палацу в Чернігові та викоханої садиби в Дорошівці на Десні. Білорукий, наче зроду шаблі не тримав, кістлявий, дужий – хрипів на турецькій отоманці, устеленій перським килимом, утрачав свідомість, приходив до тями, чіплявся очима за святі лики, нечутно ворушив устами, ніби питав спантеличено: «Уже й час?»…

У чернігівській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського – чимало книжок відомих земляків. А один із найпопулярніших письменників нашого Придесення – Михась Ткач. Це – великий подвижник, який уже багато років очолює Літературну спілку «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів», активно пропагуючи сучасну українську літературу та творчість земляків. Він – член Національної спілки письменників України, лауреат міжнародних та всеукраїнських літературних нагород.

Придесення славиться своїми талантами! У Чернігівській центральній міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського та у всіх бібліотеках-філіях Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи великим попитом у наших читачів користуються книжки відомого українського письменника, журналіста, краєзнавця, перекладача Володимира Сапона. Вражають і його неповторне обдарування тонкого, чарівного лірика, і знання історії, й велика краєзнавча робота. Причому письменник не лише має енциклопедичні знання (воістину це – людина-енциклопедія), але й уміє напрочуд цікаво розповісти про минуле рідної Чернігівщини, маловідомі історичні факти з життя наших славетних земляків. Тому його краєзнавчі дослідження привертають увагу не лише фахівців-науковців, а й широкого загалу наших читачів: літераторів, журналістів, педагогів, працівників культури, студентів, школярів, просвітян, всіх, хто щиро цікавиться історією України та рідного краю.