Новий рік на поріг
Завітав до нас в домівку.
Випав сніг на дворі,
Засвітилась в небі зірка.приспів:
Новорічна ніч казкова,
Світять вогники чудові.
Якщо мріяти до рання -
То збуваються бажання!Новорічна ялинка
В нас прикрашена в кімнаті,
А надворі - сніжинки
Летять білі і лапаті.приспів.
* * *
Заміноване поле і стежка, сліди за селом.
Заміновані душі і долі гіркою сльозою.
Ще жива Україна, лиш мука гірчить над чолом
І на серці – ураза, якої епоха не згоїть.
Ще не вмерла… Всевишній, молю, опустися з небес,
Омофором святим огорни волелюбів одчайних.
Межи сотні Іуд і Пілатів таскають свій хрест,
Наче прокляті нині не світом, а безлічсвітами.Це сини Твої, Боже. Невже не даси їм руки,
Не ізбавиш од скверни безвинну, заплакану землю?!
На обстріляній ниві ще горсточка стебел тонких,
Які не скалічив душею обділений нелюд.
* * *
В ранковім просторі уквітчана зоря,
Котилась полем; цілувала квіти
Вродлива, мов дівчина-молода,
Жадала все теплом зігріти.Забарвила високий травостій,
Ромашки жовтоокі, розкидала,
У пелені зеленій та рясній, –
зозуля за коханням сумувала.Це Літо, пестить трави степові,..
Скидаючи намисто в чистих росах,
У ситці-волошковім, голубім, –
Стоїть берізка-білокора, боса.А вітер обіймає ніжний стан.
У пристрасті їй, про любов шепоче,
Як зморений; по селах і містах:
Про Неї мріяв, у серпанку ночі.
Бабусині капці
«Святий діду Миколаю,
принеси мені із раю:
ляльку Барбі, з нею Кена,
мандаринки, фотік «Кенон»,
шоколадки, модні лашки,
кицю, ноутбук, фісташки,
братові – спортивний вєлік,
тату – телефон і тєлєк,
мамі – фен і сині буси…
Всьо.
Ще капці –
для бабусі».Прочитала доччиного листа «до замовлення» –
і пригадала свій власний список, з дитинства уже далекого,
що його Миколай заникав поміж аркуші пожовклої ЖЗЛ-ки:
там такий самий кострубатий почерк і загребущі бажання
«усе-та-зараз».
Заразюка семирічна,
що з великого пирога щастя
бабці капці також лише вділила......а потім,
коли роки минули,
коли сиділа моя бабусенька у візочку,
як замордована курочка на жердинці,
і ампутовані нозі боліли їй, немов живі,
капці –
чергові!
новенькі! –
стояли під ліжком
німим докором Миколаю...
Інна Руснак – молода буковинська журналістка і письменниця, жителька Новодністровська. Авторка книг «Трагедія закоханого серця», «У віршах захисту шукаю» та рукописної збірки «Пустеля самоти». Член Національної спілки журналістів України. Щира патріотка і просто вродлива жінка, яка знає, що змінити світ на краще можна тільки терпінням і добрим особистим прикладом.
***
Не шукай в серці більше любові,
Бо ти витесав з нього алмаз.
Вже нема там тепла, а ні крові,
Лише камінь – холодний, як час.Не шукай у очах сліз чекання,
Сліз розлуки і сліз самоти,
Бо краплина упала остання
І розбилась об біль на шматки.Не шукай в почуттях всепрощення,
І пощади даремно не жди,
Бо я зникла. Моє одкровення
Не зігріє тебе, як завжди.
Забуттям перекресли адресу,
Що колись наші звела путі.
Для святого кохання воскресну
Знову в іншому, може, житті.
* * *
Піду по дорозі, піду край села –
Сьогодні щось сумно, побуду одна.
Не хочу ділити печаль між людьми,
Розвію по полю – сумуйте лани.Спитаюся вітра: «Де милий мій з ким?»
Озветься брат-вітер, що він не один.
Якщо має щастя – пробачу, Бог з ним,
Його ж полюбила я саме таким.Піду по дорозі, піду край села,
Шепоче діброва, не сплять болота.
Вони допоможуть позбутись нудьги,
Мені заспівають на всі голоси.
Присвячується захисникам Донецького аеропорту – бійцям кіровоградського спецназу.
Автор слів і виконавець – Василь Лютий.
Автор аранжування і монтаж відеоряду – Григорій Лукяненко, гурт «Рутенія».
"Тому ми поговоримо про нові санкції, оскільки нам здається, що внесок Росії для досягнення миру недостатній"
Ангела Меркель
Внесок Росії у мир – очманіти!
На попелищі димиться зола…
“Ми поговорим…” – наївні, як діти.
Хижо сміється імперія зла.Гірша ординців, що вийшли на лови,
Підла й брехлива колишня “рідня”,
Здохни, проклятий орел двоголовий,
Що напувається кров’ю щодня!
Журналістка Хмельницького радіо Раїса Токар розпочала цикл радіопередач за матеріалами звукового диска «Світло моєї душі».
Перша передача вийшла в понеділок 9 грудня 2014