Вчора увечері в одній із найбільших аудиторій НаУКМА вільних місць не спостерігалося. Зайняті вони були переважно дівчатами-студентками й жінками. Та й на сцену піднімалися майже одні жінки, і говорили вони здебільшого про жінок. Тут проходила презентація антології жіночої прози „ З непокритою головою”, яка нещодавно побачила світ у видавництві „Комора”.
Вечір жіночого голосу провела Віра Агеєва, яка й упорядкувала дану антологію.
У книзі зібрано новелістику найвідоміших авторок модерністської й постмодерністської доби. Йдеться про досвід емансипанток і революціонерок десятих років, зміну вартостей у міжвоєнний період, врешті про складність пошуку нової ідентичності у пострадянські десятиліття.
Авторки сучасності, твори яких є в антології ділилися враженнями про неї.
Людмила Таран: - Враження від книги дивовижні. Черговим відкриттям особисто для мене стала проза Лесі Українки. В ній вона мені більше сподобалася, ніж поет. Чітко відчуває дихання нашої реальності Оксана Луцишина.
Євгенія Кононенко: - Ця книга підтвердження того, що жінка багато на що варта, хоча в сучасному соціальному просторі реалізація жінок значно менша, ніж чоловіків.
Оксана Забужко: Нарешті українська проза зазвучала так, як вона має звучати. Жінки навчилися писати, тому література стає справою жіночою. Ми поступово виходимо із стану учнівства. Тому у нас є тепер жіноче слово, жіноче речення.
Оплесками глядачі супроводжували інсценізацію на твір Лесі Українки, який вміщено в антології, у виконанні заслуженої артистки України Лідії Данильчук. Подарували свої дві чергові пісенні презентації та пісні на слова Оксани Забужко сестри Тельнюк.
Антологію презентовано. Автори сказали своє слово, але останнє слово – за читачем.
Див. також: Віра Агеєва і Оксана Забужко презентують у Києві антологію жіночої прози «З непокритою головою»