Творчість

"П'єси" Анни Багряної

(Анна Багряна "Пєси", переклад з української Димитра Христова, Мултипринт, Софія, 2019).

Найновіша книжка української письменниці Анни Багряної "П’єси", видана болгарською мовою в перекладі поета Димитра Христова, містить три короткі п’єси: "Боги вмирають від нудьги", "Рододендрон" та "Шовкова зоря".

Цікавою і викличною є назва першої п’єси – «Боги вмирають від нудьги». Авторка визначає її як «комедію на одну дію». Я б додав, що це «камерна» комедія на одну дію з чотирма героями – Соломією, Тарасом, Філософом і Пані.

Поезія Юлії Манойленко

«Росою серця»

***

Навесні, коли прийдуть додому
З небес вітряки,
Вишиватиму будням сорочку
По білому білим,
І нестимуть нестримно
Життя до старої ріки
Ті струмки, що іще
З полотняної стежки не стліли.

Біла нитка до білого
Тулиться, вірні птахи
Завертають з далеких країв
Своє щастя крилате.
Вивільняються з криги
Зими гомінкі береги
Навесні, коли хочеться в небо
Й самому піднятись.

Між гламуром і деспотизмом: Жінки в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»

Оксана Бондаренко

Володимир Даниленко. Клуб «Старий Пегас».  – Л.: Піраміда, 2019. – 252 с.

У романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»  є три наскрізні сюжетні лінії, одна з яких розповідає про імітацію творчого життя в літературному клубі «Старий Пегас», друга – про будні Міжнародного  університету культури і  третя – любовна лінія, про яку я, власне, і хочу викласти свої міркування.  

Головний герой роману – директор літературного клубу «Старий Пегас» Юлій Солодчук – підпрацьовує викладачем в Міжнародному університеті культури і там знайомиться з викладачкою Ганною Жебрій. Це ексцентрична особа, яка цікавиться східними практиками, вона вегетаріанка і любить багато подорожувати.  На початку знайомства молода жінка захоплюється екзотичним, як для свого провінційного і викладацького середовища, Юлієм Солодчуком, і як тільки в них розпочинається бурхливий роман, вона до нього холоне й захоплюється фотографом Жорою Колісником, якого не змогла втримати, бо він шукав заможну й активну жінку, що  зможе вирішити його проблеми. Ганна Жебрій живе у Ворзелі, і не любить щодня вставати о шостій ранку і їхати в переповненій електричці до Києва, бо не звикла напружуватись. Тож при першій нагоді, конфлікті в університеті, кидає роботу й живе з того, що через соціальні мережі шукає чоловіків для подорожей. Під час однієї з таких поїздок в Індію вона тікає від чоловіка, який фінансував її мандрівку, й прибивається до індійського ашраму.

Емоційний заряд, який не заб'є ворожа артилерія

Укладач Е. Заржицька, Мальви для героя. Електронна збірка.– Дніпро. : «Журфонд», 2019. – 164 с.

«Брати-українці! Щомиті, щоднини
єднайтесь заради буття і добра.
По одному ми на землі порошини,
а разом – незрушна гора»

(Володимир Сіренко)

 

«Література здавна була
живлючим ковтком джерельної води,
тим чистим повітрям,
яке допомагає мислити, вселяє надію»

(Анатолій Шкляр)

Мальви, що розквітли взимку

Наближаються новорічні свята. Подарунком для наших воїнів став збірник творів українських сучасних авторів «Мальви для героя», створений за ініціативи письменниці Еліни Заржицької за сприяння Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова та КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР».

12 грудня у військовому госпіталі м. Дніпра відбулась зустріч колективу авторів: Еліни Заржицької, Ольги Рєпіної, Олени Швець-Васіної, Лариси Омельченко, Володимира Кільченського і Дмитра Бондаренка, які презентували збірник перед пораненими, що знаходяться на лікуванні.

«Метелики у крижаних панцирах» Оксани Радушинської, а тепер і аудіокнига, презентована у Старокостянтинові

Оксана Радушинська  презентувала аудіокнигу "Метелики в крижаних панцирах" у Старокостянтинові на Хмельниччині. Проєкт "Особлива книга для особливих дітей", реалізований за підтримки Українського культурного фонду, спільно з Хмельницькою обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка, відомий вже чималій частині школярів України. Презентації відбулися у Києві, Львові, Івано-Франківську, неодноразово у Хмельницькому та Красилові...

На Старокостянтинівщині про аудіокнигу уже розповідали в місцевій восьмій школі та в селі Бутівці. Отепер "Метелики..." прилетіли до рідного міста Оксани Петрівни  з презентацією для підлітків міських шкіл!

Ініціювала і організувала захід директор старокостянтиівського інклюзивно-ресурсного центруОлена Голюк.

А презентували проект, разом з Оксаною, постійні учасники команди: авторка проєкту, працівниця Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім.Т.Г.Шевченка Олена Цісарук, начальник 42 ГБО майор Олександр Петрук, айтішник - звукорежисер Ігор Вилегжанін. Також за пультом працював волонтер Творчої сотні «Рух до перемоги» Сергій Скоп.

Поезія Ірини Слободяник

* * *

Ми з мовою – у змові. Мовчимо.
Слова такі маленькі на папері.
А на вустах? Розкриє вітер двері
й почується з покинутої хати:
щось промовляє, мов співає, мати…
Збирає ніч розгублені слова.
Від них такі солодкі сни ранкові…
Прокинемося… Де росте трава,
давно не ходять, тільки кольорові
метелики в повітрі шлях знаходять
й птахи – над ними, а над ними – Бог…
Ми – мовчимо. Ми з мовою – у змові:
Правічну тишу слухаємо вдвох.

 

ДІЙСНІСТЬ

Справжня Україна: у Києві відбувся третій фестиваль «Віртуози фолку»

Ніна Головченко

17 листопада в центрі містарозкошував третій Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку».

Від 10-ї ранку на Хрещатикутривав марафон української пісні.2019 року до участі у фестивалі зголосилося 120 колективів. Після відбіркового етапу (шляхом прослуховування аудіо та відеозаписів) на виступ «наживо» в концертній залі Українського дому в Києві було запрошено 28 учасників. Фахове журі до 15-ї год прослуховувало автентичних виконавців (гурти і солістів), сольне інструментальне виконання, академічне ансамблеве музикування, троїстих музик, етно-джаз, фанк-фолк, фолк-рок та ін.

Після виступу перед експертами конкурсанти, спільно з почесними гостями заходу(Георгій Матвіїв та біт-боксер; «Бовсунівські Бабусі», с. Бовсуни, Житомирська обл.;Фольклорний гурт «Дивина», Донецька обл.; гурт  креативного  фолку «Релікт», Житомирська обл.та ін.), мали змогу подарувати своє мистецтво глядачам у холі Міжнародного конгрес-центру «Український дім». А зібралися цього дня на свято автентики небайдужі до українського народного мистецтва люди: художники, журналісти, науковці, артисти, працівники закладів культурита ін. ―палкі шанувальники українського музичного коду.

Реалії й уява: два в одному

Семеняк В. На скрижалях Часу. Оповідання. – Тернопіль: Джура. 2019. – 304 с.

Дивнюще

Це було дещо несподіваним для мене, насамперед, маю на увазі те, що почав читати цю книгу майже з кінця, а точніше, з оповідання «Мантелепа з пуделком» (гарнющі діалектизми у найменні), яке вже колись бачив, хоч не пам’ятаю де. Вразило те, що авторка вміло передає соковиті деталі сільського буття, з м’яким гумором передає їх.

Та не тільки це причарува. Кинулась у вічі сув’язь реалу та містики. А ще щирість віри авторки в Бога, якою пронизані усі твори . Це чи не найяскравіше бачимо на прикладі таких текстів як «Неприкаяна душа», «Між небом і землею», «На все воля Божа». Саме через цю призму авторка дивиться на непросту історію рідного народу: «Митрофанові дзвони», «Хресна дорога… додому».

Оповідання Лариси Недін

ПЕРШЕ КОХАННЯ

Михасик був пізньою дитиною у Марини і Данила, тож вкладали всю душу і ніжність в нього. І хлопча з того росло незвичним, цікавим. Пішло на п’ятий рочок, а розмовляло гарно і мудро, оченята, як стиглі вишеньки, дивились на світ по-дорослому помірковано, не дарма сусіди говорили, що малий як старий , обов’язково подумає, перш ніж щось скаже. Ото було тато звернеться:

– Ходімо, Михасику, допоможеш по господарству впоратись.

А малий хазяйським оком огляне хату, зазирне в піч, а далі й каже:

– Так, тату, ходімо, а мамка хай на стіл накриває, голодні чоловіки після роботи прийдуть.

Tеатр Франка здобув головні нагороди на фестивалі у Китаї

Днями на VIII Міжнародній Театральній Премії Академії (Акт Авард) у м. Циндао (Китай), на території Центральної Академії Драми, відбулася церемонія нагородження лауреатів премії. Вистава Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка “Коріолан” В. Шекспіра у постановці головного режисера театру Дмитра Богомазова перемогла у номінаціях:

“Краща вистава” – режисера Дмитра Богомазова

“Краща головна роль” – актора Дмитра Рибалевського

“Краща роль другого плану” – актора Олексія Богдановича

“Кращий дебют” – актора Олександра Рудинського.

Театр Франка бере участь в Театральнії Премії Академії вже втретє.

"Сезони днів" Олександра Козинця

Олександр Козинець – поет, прозаїк. Народився в Лубнах на Полтавщині, мешкає в Києві.  Працює в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Він учасник та переможець багатьох літературних конкурсів, зокрема «Коронації слова», літературного конурсу імені Григора Тютюнника. Твори письменника публікуються у вітчизняних та зарубіжних антологіях, альманахах, газетах.

Нещодавно  в Києві побачила світ серія поетичних збірок «Сезон днів». Різнобарвне чотирикнижжя втілює задум автора не тільки за змістом, а й за кольором. Філософія кожної пори року має свої відтінки, свій код, і мабуть, того, хто хоче побачити, переосмислити, скласти свої думки, наче пазли, у єдину, але розмаїту феєрію.

Об'єднати вміст