Творчість

Єдність дорослого і дитячого думань

Валентина Семеняк, Бурмотійко і Даринка. Казка. – Тернопіль; Джура, 2017, - 24 с. Валентина Семеняк. Баба Сяба. Оповідання. – Тернопіль; Джура, 2018, - 24 с.

Шукання літератора в рамцях одного жанру? А чому б, зрештою, і ні? Коли перечитуєш книги одного письменника і не бачиш творчого зростання, то стає нецікаво. Отже, потрібен поступ? Безумовно! Та, як на мене, проблема має двоєдинність. З одного боку перед усіма постає тематичне углиблення. А з другого? Пошуки самого себе в жанрових підвидах.

Щось подібне можна спостерігати й під час знайомства з доробком Валентини Семеняк. Спершу скажу про те, що вражає розпросторення розмислів у прозі. Різновидове  розпросторення. Бо тільки за останні роки вона окремими книгами видала духовні оповідки «Булочка для… Бога» і роман «Об’явник». А казка «Хто загубив усмішку?» вийшла й у перекладі болгарською мовою.

Якщо осмислювати ці друки, то неодноразово виникає питання про мирне співіснування дорослого і дитячого думання. Так би мовити, не дає спокою контекстове підштовхування до таких роздумувань. Зриме і невидиме.

Оксана Муха виконала на Голосі Країни народну українську пісню “Шуміла ліщина” (відео)

Оксана Муха виконала на Голосі Країни давню, забуту українську народну пісню “Шуміла ліщина”. Ця тужлива пісня про дівчину, яка виходить заміж. Але виходить не люблячи. А сестричка намагається ранити її душу гострим ножем: Як ти можеш виходити заміж, коли брат – на війні? Біль з обох боків.

"Це абсолютне сьогодення", – коментує пісню Оксана Муха.

Прекрасний виступ! Оксана змусила прожити і відчути цю пісню разом з нею.

На черзі - прямі ефіри.

Відео:https://www.youtube.com/watch?v=CT_0EPRInpI

Збагнути б час

Царук А. Тобі, прозріння пізнє…: Поезії. – Кропивницький : КОД, 2018. – 98 с.

Десь тридцять років тому в одного молодого поета з’явилася фраза: «Поет не зрушить цього віку, він тільки подих передасть». Якщо поміркувати, то віршар констатував очевидність. Але оте часовідбивання у слові і сьогодні залишається реалією епохи, в якій живе творець. Тому й цікаво простежити за рухом поезомислення у вирі буднів і свят.

  1. Навколо назви

Не знаю як і хто ставиться до назви видання. А для мене це схоже на якийсь ритуал. З оцінки ймення починаю знайомство з книгою. Як кажуть, зустрічаю, дивлячись на одежу. Можливо, у такому методі є якийсь гандж, бо дехто каже, що іноді таким чином можна пропустити геніальність. Не вірю! Ніколи вона не заховається за такі банальності, як «криниця», «поріг», «ріка». Не причаїться оригінальність і за несвіжістю на кшталт: «поезії», «вірші», «сонети», «катрени», «рубаї»…

Добровольці Божої чоти

Добровольці Божої чоти

Пісня бійця "Правого Сектору" на псевдо "Бик"

Віктор Винник і МЕРІ презентують танцювальний ремікс на пісню «Снайпери-Амури» (ВІДЕО)

До весни рукою подати, а отже, зимі потрібно подякувати і попрощатись. Віктор Винник і МЕРІ вирішили проводити зиму новим треком. Ну, майже новим, бо пісня «Снайпери-Амури», на яку музиканти тепер зробили ремікс, була оприлюднена ще минулої осені.

Трек перебував у ефірах українських радіостанцій усю зиму, але команда вирішила продовжити його ефірне життя і тепер презентує танцювальну версію.

Спродюсував ремікс знаний львівський саунд-продюсер Віталій Літягін, який представляє проект «Silver 17». Віктор Винник роботою залишився дуже задоволений.

Поезія Тетяни Шептицької

Тобі

Жилка на шиї тихо схлипує.
Тіло вібрує від твого рику у слухавці,
по-хижацьки владного,
несподівано рідного.
Не витримую.
Хриплю у відповідь,
згадуючи миттєво
погляд із синього граніту,
сороміцькі сни,
брутальні обійми,
пекучі обіцянки.
Скучила.
Відстань поміж нами
вимірюється не кілометрами,
а роками і ситуаціями,
твоїми жінками і моїми страхами.
Пекло втішено сміється,
а рай німотно співчуває.
Наша близькість закручена
у надтугу пружину,
і коли вона вибухне - 
перевернеться світ.
Гонорові.
Чекаємо останнього дня,
аби не відповідати за наслідки.

Пам’ять Крут…

Простір стигне, у мороз закутий,
Час не йде – такóж замерз мабýть…
Справа нáсип, а позаду Крути,
А за ними і на Київ путь…

Там заслін крихкий – студентські чóти
(Але духом нескоримі, ні!)
Проти муравйовської піхоти,
Тих ординців чорних – матроснí.

У заброд досвідчені солдати –
Вже гвинтівок щúряться стволи!
А вони не вміли ще вбивати,
Може й неціловані були…

Нова книга Петра Кухарчука

Вийшла друком нова книжка члена Національної спілки письменників України Петра Кухарчука під назвою "агапе" (Житомир, видавець Євенок О.О.).

Макетував її наймолодший син автора Антон Кухарчук. Він архітектор, працює у Львові.

Презентація відбудеться 14 лютого о 17:00 в Домі української культури м. Житомир.

З анотації:

Ігор Фарина. Відплата. Оповідання

Тьмища була непрозірною. «Сивий» з власного досвіду знав, що у таку пору можна чекати на несподівану, неприємно забарвлену. Диверсанти не дріматимуть. Підійдуть впритул, нароблять рейваху і займуть вигідну позицію. Вже тричі за це літо намагалися, але… Тому він, стоячи на посту, вслухався у кожен шурхіт. Хто-хто, а недавній вчитель біології теорією і практикою підштовхнувся до того, що тишина уміє промовляти. Той, хто підкрадається неодмінно сполохає якусь комашину і вона обурено подасть сигнал іншим.

Не помилився. Десь вдалині озвався цвіркун. І це стривожило. Почав вслухатися у сумеркність. Хтось чалапав до них, не думаючи про осторогу. Напружився, клацнув затвором автомата.

Об'єднати вміст