Українська співачка Анжеліка Рудницька нещодавно, якраз в період різдвяних свят, подарувала шанувальникам своєї творчості прем'єру щедрівки "Роди, Боже, жито!", створену за підтримки Українського культурного фонду.
Ця щедрівка, за словами виконавиці, маленьке диво, створене улюбленою зірковою командою. Музика і слова - народні, записані на Рівненщині.
"Роди, Боже, груші для кожної душі. Роди, Боже, бджоли, щоб були здорові..." - віншує рядками щедрівки Анжеліка Рудницька, яка через свою творчість відроджує давно забуте, вчить нас шанувати національні традиції, берегти і примножувати.
Світлана Ратинська
Володимир Даниленко. Ніч із профілем жінки: роман. – К.: Академія, 2020. – 224 с.
У всіх творах Володимира Даниленка головна інтрига завжди тримається на образі жінки. Не винятком став і його роман «Ніч із профілем жінки», що вийшов у видавництві «Академія».
У центрі роману – компанія підлітків та її харизматичний лідер Борик Першко, що під час гри у хованки випадково відкрили дивну здатність людської психіки реагувати на загадкові явища. Таким загадковим явищем стала поява нічної жінки, яка розворушила провінційний спокій навколо Житомира. Своїми жертвами нічна жінка обирала тих людей, які мали проблеми з мораллю. Після зустрічі з нею люди розкаювались у гріхах і наверталися до церкви. Цей неконтрольований сплеск релігійної активності налякав владу. Щоб з’ясувати, хто ховається за образом нічної жінки, радянські спецслужби присилають оперативного працівника й журналістку газети, що мали розвінчати міф туровецької Діви Марії.
Міжнародний Арт-центр «KLAS’S ARTS CENTER SAN FRANCISCO» (США, Сан-Франциско, голова міжнародного журі – Алекс Клас) оголосив лауреата Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона за 2021 рік.
Саме в Сан-Франциско 12 січня 1876 р. народився Джон Ґріффіт Чейні, котрого увесь світ тепер знає, як видатного американського письменника та громадського діяча Джека Лондона. А найбільше він прославився, як автор пригодницьких романів і оповідань. Його знають, поважають та люблять діти і дорослі в усіх країнах світу.
Отже, цьогорічним лауреатом почесної відзнаки за визначну літературну діяльність, за поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України, став видатний поет, автор популярних пісень, народний артист України Андрій Демиденко.
Щиро вітаємо цьогорічного лауреата високої міжнародної нагороди!
Нещодавно побачила світ антологія сучасної білоруської поезії в перекладах українською, кримськотатарською, литовською, їдиш-білоруською, латиською та польською мовами.
Упорядник, автор ідеї та координатор проєкту - письменник Володимир Вакуленко.
Книга в твердій обкладинці, 280 стор. Папір офсетний. Формат 60х84 1/16. Вартість книги - 100 грн. Щодо придбання можна звертатися до упорядника. Але поспішайте: буде продано усього 70 примірників. Видавництво "Твори" (м. Вінниця).
Навіть всесвітня пандемія не змогла стати на заваді творчості та, незважаючи на те, що концертна діяльність практично призупинена, українські музиканти продовжують писати нові пісні.
Віктор Винник і МЕРІ також продуктивно проводять час: за період карантину музиканти встигли випустити п’ятий офіційний альбом «Снайпери-амури», а також представити кілька пісень та відеокліпів з наступного альбому, робота над яким триває просто зараз.
Нова пісня, яку музиканти презентують нині, дуже незвична і стилістично відрізняється від усього попереднього доробку Віктора Винника і МЕРІ, оскільки виконана в фольклорній стилістиці з відчутними балканськими мотивами. Пісня має назву «Чорні Очі», і йдеться у ній, ясна річ, про любов.
Премія заснована Міжнародним центром впровадження програм ЮНЕСКО вшанування пам'яті про засновника і голови Правління Валерія Борисовича Попова. Цього року її отримав Віталій Білоножко (молодший) за пісню "Я ненавиджу війну".
На спільному засіданні Правлінь Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО «Місія Миру« і Міжнародної академії літератури і журналістики розглянуто багато пісень про мир у виконанні дітей.
Ольга Дейнеко
Ніна Корець. Сукня для фурору: гумор. – К.: ЛА «Друге дихання», 2020. – 141 с.
Поетеса з Шацька Ніна Корець послідовно розроблює жіночу проблематику в книжці гумору «Сукня для фурору», яку видала літературна агенція «Друге дихання».
Її твори – про те, чим живе і про що мріє сучасна українська жінка незалежно від віку, як у вірші «Нащо та мода?», героїнею якого є вже далеко не молода пані:
В салон краси прийшла бабуся
(шикарний сервіс, ціни – хмарні!):
– Надіюсь, дива я діждуся
і гроші страчу тут немарно?– Ну певно так! – стиліст миттєво. –
Вже уявляю крупним планом,
як образ ваш зміню суттєво
на модний, стильний, бездоганний.– Та ваша мода мені нащо? –
бабуся каже вередливо. –
А ти зроби-но з мене краще
розумну, молоду й вродливу.
Ольга ПОЛЕВІНА, м. Кропивницький
НОМЕР 13
Було темно. Вони лежали, зв'язані один з одним. Пахло пилом і свіжою друкарською фарбою. Імен у них не було. Були номери.
– Отже, ми востаннє разом... – сказав Номер 1. – Хто знає, чи вдасться коли-небудь...
– Декому – поталанить. Нас відправляють партіями. Але долі в кожного – різні, – відгукнувся Номер 16.
– Аякже... – протягнув Номер 2. – Але ж ми, вважай, брати.
– Ну, це спірно, – посміхнувся Номер 4. – А може (хі-хі!), сестри? Але, як не назви, у нас багато спільного.
Олександр Архангельський,
м. Кропивницький
Вийшло друком нове число літературного альманаху «Степ», органу Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного. Номери 1 та 2 вийшли під однією обкладинкою, що на суттєво здешевило видання.
Перш за все, кілька слів треба сказати про літоб’єднання «Степ». Воно існує майже 81 рік, з 1939 року – з часу заснування Кіровоградської області. Обласна організація Національної спілки письменників України виникла лише 1984 року, тобто через 55 років, коли в області уже нараховувалося 3 члени НСПУ.
Об’єднавши місцевих літераторів, літоб’єднання всі ці роки фактично виконувало функції Спілки. З 1969 року до моменту смерті в жовтні 2017 літоб’єднанням керував Віктор Олексійович Погрібний – журналіст, публіцист, письменник, поет, видавець і громадський діяч.
Так уже склалося, що коли я була дитиною, то про Чорнобильську трагедію говорили зовсім інакше, ніж зараз. Батько однієї з моїх подруг бувліквідатором аварії на ЧАЕС, 26 квітня в школах проводили щорічні Дні пам’яті, Чорнобильська катастрофа була обов’язковою темою виступів «екологічних агітбригад». Проте Чорнобильусе одно був «десь там», у «чорних» анекдотах, на класних годинах. Ніхто особливо не пояснював, як саме аварія вплинула на розпад Радянського Союзу і якої рани завдала нашій землі, якою залишилась у пам’яті мільйонів українців.Тож, не дивно, що до мого інформаційного поля значно ближчим виявився «Сталкер»—гра, якою захоплювася молодший брат, — навіть хрестоматійна «Чорнобильська мадонна» пролетіла якось мимохідь, без належної уваги.
Васильчук В.Б. Правдиві байки кота Персика: повість. – Житомир: видавець О.О.Євенок, 2019. – 48 с.
Коли газетярував, то побував в одного природолюба, бо хотів ословити розповідь про людину, яка піклується про «братів наших менших». Спочатку здалося, що потерплю фіаско, бо склалося враження, що мій візаві є неговірким за натурою. Бо на всі запитання відповідав дуже коротко і якось байдуже. Та він зовсім переродився, коли мова зайшла про… голубів. Сам заходився розповідати цікаві історії про своїх улюбленців, яких було так багато на обійсті… А в хаті навстріч нам кинулося кілька кішок. І знову з уст господаря полилась дивовижна ріка історій про хвостатих.Так ніби він сам був учасником пригод кішечок і тепер ділиться спогадами про них…
Цю давню історію пригадав, коли узявся читати повість «Правдиві байки кота Персика» Віктора Васильчука – письменника і журналіста з Коростеня, що на Житомирщині.
Вірші Таїсії Шаповаленко, музика Лілії Кобільник.
Благословенна мить
Ти зупинив благословенну мить,
Я не живу в ній – розкошую…
Далеке море вечорів мені шумить,
А ранок денницею мене віншує.
Єдиним поглядом, зате яким…
Не розминутися і не забути.
Такий далекий, а близький такий,
У дні розлуки і в годину смути.