Рецензії

Історії, написані людською долею – у книзі «Падіння яблука» Віктора Татарина

Коли починається знайомство читача з книгою маловідомого автора: коли читач тримає видання в руках і пробігає очима зміст чи коли чує лише назву книги і бачить обкладинку? На що звертає увагу читач, знайомлячись з виданням? Все це автор має зважувати, готуючи свою книгу до друку. Щоб книга інтригувала й сама закликала взяти її й прочитати, автор має дібрати відповідну «говірку» назву, а дизайнер повинен добре попрацювати над оформленням обкладинки.

Більшість читачів обирають книги за обкладинкою. Скажімо, якщо дизайнер має відчуття прекрасного і повністю пропустив крізь себе текст, котрим наповнена книга, то й ілюстрація вийде чуттєва, насичена емоціями та прихованим змістом, який художник передав пензлем, а письменник – словом. Художниці Тетяні Кузик, яка оформлювала обкладинку до «Падіння яблука» майстерно вдалося зобразити на обкладинці фрагмент з кожного твору Віктора Татарина, тобто на їх прикладі ми бачимо плід продуктивної мистецької співпраці двох творчих людей. Чому слід спершу сказати про оформлення, а не відразу про наповнення книги? Певно, тому що у творчості маловідомого автора досить багато залежить від обкладинки видання його творів – чи візьме читач ту книгу, не знаючи автора, але звернувши увагу на оформлення.

У світі дванадцяти див

Віктор Васильчук. Дванадцять казок: казки/Васильчук В.Б. — Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2020. — 48с.: іл. ISBN 978-966-995-230-1

Дванадцять здавна є сакральним числом — воно присутнє і в міфології різних народів світу, і в сучасній системі відліку часу (дванадцять богів Грецького Олімпу, дванадцять апостолів Христа, дванадцять місяців у році, дванадцять секторів циферблату, по якому хвилинна стрілка рухається у дванадцять разів швидше, ніж годинна), а тепер додалося ще й "Дванадцять казок" Віктора Васильчука.

Нове видання одразу привертає увагу, починаючи з назви та естетичної палітурки. Книга для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, але й дорослим подарує позитивні емоції та гарний настрій. Ця книжка стане добрим другом, якщо у Вас дитина віку "чомучки",  або якщо — це маленький допитливий школярик.

Вони змінили світ. Лікарі й біологи

Олена Швець-Васіна,
м. Дніпро

Саме з такою назвою вийшла з друку книга серії «Найкращий подарунок» у видавництві «Талант» (м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві і дивовижні факти і легенди про великих вчених у галузях медицини і біології.

Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їх життя – найцікавіших і виразних – зразу ж привертають увагу.

Історія українців та України в фотоальбомі від "Київстар"

Проєкт Київстар «Дивись. Згадуй. Відчувай» нещодавно реалізовано з метою нагадати українцям про пережиті моменти, починаючи з 90-х років. Упорядник — Марта Мольфар.

Видання вийшло п'ятитисячним тиражем (друкарня "Майстер Книг"), в якому вміщено понад 160 фотографій. 

Ми вже й не пам'ятаємо, а може хто і не знав, що 16 червня пролунав перший дзвінок мобільною мережею. «Алло, Іване?» — привітався президент Леонід Кравчук, телефонуючи українському послу в Німеччину. Розмова тривала 40 секунд.

"Падіння яблука" Віктора Татарина

Буквально перед Новим роком у видавництві "Десна Поліграф" вийшла друга книга Корюківського письменника Віктора Татарина "Падіння яблука". Книга видана в рамках  обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини  за рахунок обласного бюджету. Знайома я з автором через соціальну мережу fasebook. Віктора Татарина можна назвати сосничанином, бо навчався і жив  у Сосниці. Він є випускником технікуму бухгалтерського обліку. Та і є багато у нас спільних знайомих, котрі живуть у нашому містечку, малій батьківщини  українського генія, письменника і кінорежисера Олександра Довженка.

Назва книги інтригуюча і багатообіцяюча. Обкладинка на книзі діє гіпнотично. Художниця Тетяна Кузик майстерно зобразила суть книги. Чомусь затримує погляд і розшукує серед хаотичних власних думок логіку. Таргани в моїй голові навіюють якісь думки, то і ніби життєві то ніби і колись просто омріяні. Руки інстинктивно перегортають сторінки. Зміст,  Автобіографія автора - ну, як же без цього? Присвята: Черленій Троянді, яка любить ромашки Вікторії Т., - напевно вона  себе пізнає, коли отримає свій примірник.

Небезпечна гра в романі Володимира Даниленка «Ніч із профілем жінки»

Світлана Ратинська

Володимир Даниленко. Ніч із профілем жінки: роман. – К.: Академія, 2020.  – 224 с.

У всіх творах Володимира Даниленка головна інтрига завжди тримається на образі жінки. Не винятком став і його роман «Ніч із профілем жінки», що вийшов у видавництві «Академія».

У центрі роману – компанія підлітків та її харизматичний лідер Борик Першко, що під час гри у хованки випадково відкрили дивну здатність людської психіки реагувати на загадкові явища. Таким загадковим явищем стала поява нічної жінки, яка розворушила провінційний спокій навколо Житомира. Своїми жертвами нічна жінка обирала тих людей, які мали проблеми з мораллю. Після зустрічі з нею  люди розкаювались у гріхах і наверталися до церкви.  Цей неконтрольований сплеск релігійної активності налякав владу. Щоб з’ясувати, хто ховається за образом нічної жінки, радянські спецслужби присилають оперативного працівника й журналістку газети, що мали розвінчати міф туровецької Діви Марії.

Жіночі проблеми в книжці гумору Ніни Корець «Сукня для фурору»

Ольга Дейнеко

Ніна Корець. Сукня для фурору: гумор. – К.: ЛА «Друге дихання», 2020. – 141 с.

Поетеса з Шацька Ніна Корець послідовно розроблює жіночу проблематику в книжці гумору «Сукня для фурору», яку видала літературна агенція «Друге дихання».

Її твори – про те, чим живе і про що мріє сучасна українська жінка незалежно від віку, як у вірші «Нащо та мода?», героїнею якого є вже далеко не молода пані:

В салон краси прийшла бабуся
(шикарний сервіс, ціни – хмарні!):
– Надіюсь, дива я діждуся
і гроші страчу тут немарно?

– Ну певно так! – стиліст миттєво. –
Вже уявляю крупним планом,
як образ ваш зміню суттєво
на модний, стильний, бездоганний.

– Та ваша мода мені нащо? –
бабуся каже вередливо. –
А ти зроби-но з мене краще
розумну, молоду й вродливу.

Цьогорічний ужинок «Степу»

Олександр Архангельський,
м. Кропивницький

Вийшло друком нове число літературного альманаху «Степ», органу Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного. Номери 1 та 2 вийшли під однією обкладинкою, що на суттєво здешевило видання.

Перш за все, кілька слів треба сказати про літоб’єднання «Степ». Воно існує майже 81 рік, з 1939 року – з часу заснування Кіровоградської області. Обласна організація Національної спілки письменників України виникла лише 1984 року, тобто через 55  років, коли в області уже нараховувалося 3 члени НСПУ.

Об’єднавши місцевих літераторів, літоб’єднання всі ці роки фактично виконувало функції Спілки. З 1969 року до моменту смерті в жовтні 2017 літоб’єднанням керував Віктор Олексійович Погрібний – журналіст, публіцист, письменник, поет, видавець і громадський діяч.

Почув письменник розповідь кота

Васильчук В.Б. Правдиві байки кота Персика: повість. – Житомир: видавець О.О.Євенок, 2019. – 48 с.

Коли газетярував, то побував в одного природолюба, бо хотів ословити розповідь про людину, яка піклується про «братів наших менших». Спочатку здалося, що потерплю фіаско, бо склалося враження, що мій візаві є неговірким за натурою. Бо на всі запитання відповідав дуже коротко і якось байдуже. Та він зовсім переродився, коли мова зайшла про… голубів. Сам заходився розповідати цікаві історії про своїх улюбленців, яких було так багато на обійсті… А в хаті навстріч нам кинулося кілька кішок. І знову з уст господаря полилась дивовижна ріка історій про хвостатих.Так ніби він сам був учасником пригод кішечок і тепер ділиться спогадами про них…

Цю давню історію пригадав, коли узявся читати повість «Правдиві байки кота Персика» Віктора Васильчука – письменника і журналіста з Коростеня, що на Житомирщині.

«…Прокинулась птахою»

Радушинська О. П. Любов довготерпить / О. П. Радушинська. – Хмельницький, ФОП Цюпак А. А., 2019. – 120 с.

Вміння літати серед сонячного світу, здійматися до небес і вище, торкатися крильми небуденного робить ліричну героїню Оксани Радушинської вільною птахою («…птаха твоя – вище вітру!»). Світ приймає її, як свою – сповиту в радість і засіяну зернами самотності, обнадійливу і загартовану мовчанням, сильну і слабку, наче пориви дощу серед осені. Вона не та, що буде летіти увись, аби дати душу на розтерзання, вона – в собі, вона для себе, таїть те, що дається їй життям. Інколи вона плаче, «кріпить думку», ховає «мрію – у вузлик днів». Але тримається. Мовчить. Говорить: Я розп’ята мовчаннями… Вітер проходить наскрізь. Шурхотять небеса…

У її світі сонячно, але деколи «густий туман без неба й споду» закриває сонце і все довкола стає білим. «…птиць не чути». Якщо порівняти світ героїні з порою року, то в неї він – зима. «В негоду люту» їй доводиться боротися не лише зовнішньо, а й внутрішньо, бо

«Коли морозом зціпить до кісток 
Коли пече у грудях від знемоги 
Ніхто ні з ким…»

І це найболючіше. Тоді на ввесь отой сонячний і світлий світ хочеться кричати: Терпи. Борись. Греби у злій воді. Бо народилась. Та птаха здіймається і летить. На неї чекає весна. Усміхнений вітер приймає її в обійми й шепоче: «Занось дорогу на травневий дощ». Він чесний. З ним легко. Дощ змиває тугу з душі, допомагає втекти від зажерливого «дракона», що час від часу прокидається всередині і «гострими кігтями» дряпає серце, залишаючи незагойні рани. Горять крила.

"Маю честь бути Українцем", - нова книга учасника двох Майданів Сергія Мартинюка

Українці непереможні, бо за нами правда, честь, гідність і воля народу

Головне чудо світу — це його Колиска — наша рідна Україна, - Сергій Мартинюк.

Симпатикам і шанувальникам творчості Сергія Мартинюка – активного учасника двох Майданів, генерал-осавула Українського козацтва, котрий ніколи у своєму житті не грав у гідність, а жив з нею, випала гарна нагода познайомитися з новою книгою цього непересічного автора – "Маю честь бути Українцем", щойно виданою у Видавничому домі "АртЕк".

          Я є ант, пелазг і етруск...
          Я є скиф і шумер...
          Я Українець — і мене не здолати...
          Нескорений я. Тому і безсмертний!
 

Танго дорослої жінки

Інна Ковальчук

Тетяна Череп-Пероганич Танго не для нас : поезії / Тетяна Череп-Пероганич. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2020. – 116 с.

Хто вона – лірична героїня поетеси Тетяни Череп-Пероганич? Така різна, така непередбачувана, ніжна і сильна водночас, горда і мрійлива? Кохання в поетичній збірці «Танго не для нас» чимось подібне до Ахматівського «поєдинку рокового»: воно не ідилічне, не спокійно-врівноважене, не безтурботно-щасливе. В більшості віршів перед читальником розгортаються драматичні моменти, які нікого не залишать байдужим. Поряд з цим – щемлива довірливість, інтимність, сповідальність роблять кожен текст не камерним, а загальнолюдським, зрозумілим практично кожному. Немовби оголена жіноча сутність промовляє голосом поезії:

Він вдяга рукавиці. Холоднішає, скоро зима…
Спиняє таксі, киває їй щось на кшталт: було добре, спасибі.
Йде крізь осінь постать далі сумна-сама…
Вона кохає його. А він? Він… її вибір.

Об'єднати вміст